Зміна клімату в Україні та світі:

Що таке зміна клімату?

Клімат часто порівнюють з погодою, але між ними є різниця. Погода змінюється щодня – часом іде дощ, іноді настає спека або мороз. А клімат – це характер погодних умов протягом тривалого періоду для значної території.

За всю історію існування Землі клімат змінювався багато разів. Вченим відомо про 7 льодовикових періодів, після яких завжди наступало потепління.

Потепління в наш час – не лише природний процес, бо відбувається у 10 разів швидше, ніж будь-коли. Все частіше науковці вживають термін “кліматична криза” замість “зміни клімату”, щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз. Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату “через” підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.

Парниковий ефект

Парниковий ефект – це процес, за якого парникові гази затримують сонячну енергію на поверхні Землі та в атмосфері і перешкоджають її поверненню назад у космос. Парниковий ефект підтримує на Землі комфортну для життя температуру. Якби не було цього ефекту, то середня глобальна температура була б не +15℃, а -18℃.

Парниковий ефект – це нормальне природне явище. Але після промислової революції з середини 19 ст.  через спалювання викопного палива концентрація парникових газів в атмосфері почала різко зростати.

До парникових газів відносять:

1. Двоокис вуглецю СО₂
2. Метан CH₄
3. Оксид азоту(I)  N₂O
4. Озон О₃
5. Водяна пара

Перші чотири сполуки місяцями та навіть роками перебувають в атмосфері, не зазнаючи фізичних чи хімічних змін. До прикладу, молекула метану може перебувати в атмосфері без змін до 14 років, а молекула озону приблизно 100 діб. Це сприяє підвищенню глобальної температури протягом десятиліть.

Водяна пара перебуває в атмосфері лише декілька днів і швидко реагує на температурні зміни. Чим тепліше стає, тим більше води випаровується і потрапляє в атмосферу. Таким чином водяна пара посилює процес глобального потепління.

Викиди парникових газів

Людство суттєво змінює концентрацію парникових газів в атмосфері, спалюючи викопне паливо: вугілля, нафту, газ тощо. Під час їх горіння вивільняється вуглець, який з’єднується з киснем у повітрі та утворює СО₂. За останні 150 років концентрація СО₂ зросла з 280 ppm (часток на мільйон) до більш ніж 400 ppm.

Таке стрімке зростання вмісту СО₂ в атмосфері сталося на планеті вперше за сотні тисяч років:

Науковці підтверджують: інші причини, хоча й мають місце, але вони не настільки впливові, як діяльність людини.

Танення льодовиків

Потепління в Арктиці відбувається вдвічі швидше у порівнянні з іншими регіонами планети. Тому льодовики тануть швидше. З 1979 року (перший повний рік супутникового спостереження) об’єм льоду в найтепліший сезон в Арктиці зменшився на 32%. За такої тенденції до середини століття в літний період Арктика буде без льоду.

Танення льодовиків має декілька серйозних наслідків.

Перший. Скорочується площа білого покриву, який відбиває від 20% до 50% сонячної радіації. А площа океану збільшується та поглинає більше 95%. Так вода ще більше нагрівається і пришвидшує танення льодовиків, призводячи до більших змін клімату.

Другий. За підрахунками вчених з National Snow and Ice Data Center, вічна мерзлота утримує 1 400 гігатонн вуглекислого газу – це майже вдвічі більше, ніж зараз містить атмосфера. Поки вічна мерзлота тане, вона поступово вивільняє ці поклади газу. Разом із CO2 в атмосферу потрапляє Метан (СН4) –  газ із парниковим ефектом у 84 рази сильнішим ніж СО2.

Джерело: globalchange.gov

Третій. Підвищення рівня Світового океану. Вже зараз під водою зникають острови: Мальдіви, Фіджі, Сейшельські Острови, Маршаллові острови, Канарські острови, Федеративні Штати Мікронезії, Французька Полінезія, Філіппіни, Тувалу, Соломонові острови (вже втратили 5 островів через підняття рівня океану).

У розділі про зміну клімату в Україні описано, як підняття рівня світового океану вплине на нашу державу та які зони є найбільш вразливими.

На графіках нижче видно, як зростав рівень світового океану 1870 року по 2020 рік.

Джерело: nasa.gov

Зміни в опадах

Підвищення температури збільшує випаровування та спричиняє перерозподіл вологи. Як наслідок, в одних регіонах випаровується надмірна кількість вологи та посилюється посуха. В інших регіонах ця волога конденсується, і там частішають зливи та шторми, що викликає ризики затоплення.

Частіші й більш інтенсивні шторми

В залежності від походження штормів розрізняють урагани, тайфуни та циклон.

Джерело: nasa.gov

Шторми формуються у теплих водах екватору. Зазвичай це тропіки, де температура поверхні океану більша ніж 26°C. Тепла вода перетворюється на пару та разом із теплим повітрям підіймається вгору. В атмосфері пара починає охолоджуватися та утворює штормові хмари, які під дією вітру починають активно обертатися, підживлюючись теплом та водою з поверхні океану. Досягнувши швидкості вітру 119 км/год, шторм перетворюється на “ураган”. Він починає втрачати свою силу та вологу, коли потрапляє на суходіл, та випадає у вигляді зливи, спричиняючи повінь. Тому чим вища температура Світового Океану, тим швидше з нього випаровується вода, частіше утворюються урагани та зростає їх потужність. Відповідно, більше шкоди катаклізми завдають людству, забираючи життя, здоров’я, оселі тощо.

Зникнення біорізноманіття

Біорізноманіття –  це розмаїття живих організмів на Землі; сюди входить різноманітність всередині видів, між видами та екосистемами.

Здорові екосистеми потребують велику кількість флори та фауни, від ґрунтових мікробів до хижаків. Якщо один або кілька видів зникають з цього середовища,  це може завдати шкоди екосистемі.

Для прикладу, комахи запилюють багато важливих для людини рослин в природних екосистемах. Різні культури приваблюють різних запилювачів. Квіти какао-бобів приваблюють лише мошку Мокреці. Якщо цей вид зникне, не буде в нас більше ні брауні, ні какао. Якщо всі запилювачі повністю зникнуть, люди втратять більше третини всього врожаю.

Через зміну клімату та людську діяльність за останні півстоліття чисельність популяцій хребетних тварин на Землі зменшилась на 68%. Це загрожує людству втратами рослинної і тваринної їжі, води, палива, ліків.

Кліматичні біженці

Кліматичні біженці –  люди, змушені покинути свій дім через несприятливі раптові або довготривалі зміни у кліматі. Посилення посухи, опустелення, підвищення рівня моря та порушення сезонних погодних ситуацій –  ці зміни найчастіше підштовхують людей та тварин до зміни місця проживання. Кліматичні біженці можуть обрати міграцію до іншої країни або всередині своєї країни.

За оцінками експертів з ООН, вже до 2050 року на планеті може бути до 1 млрд кліматичних біженців.

В Україні

Потепління

За останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на 1°С. Період від кінця 20-го століття і до сьогодні є найтеплішим за всю історію погодних спостережень в Україні (починаючи з 1890-х років). Швидкість зміни середньої, а також максимальної та мінімальної температур за період 1961 – 2013 років склала 0,3°С кожні десять років.

Інфографіку взято з презентації Балабух В. О. зав. відділом прикладної метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС та НАН України. Дані на інфограці обмежуються 2010 роком через брак даних спостереження протягом тривалих проміжків часу з різних метеостанцій, через що неможливо зробити репрезентативний аналіз.

Усі сезони в Україні стали теплішими. Згідно з даними Мінприроди, середня літня температура в Україні виросла на 1,3°С, середня зимова –  на 0,9°С, середня весняна –  на 0,9°С, а середня осіння –  на 0,4°С.

Якщо дивитися помісячно, то найбільше підвищення середньої температури відбулося у двох місяцях: січні (на 2,3°С) та липні (на 1,4°С). Причому влітку зростає максимальна температура, тобто у цей сезон стає спекотніше, а взимку –  тепліше.

При підвищенні середньої глобальної температури, частішими будуть екстремально високі температури, екстремально низькі –  рідше. Хвилі тепла будуть тривалішими та частішими.

Як наслідок, посилилися посухи, змінилася водність річок та озер, з’явилися не характерні для України екстремальні погодні явища.

Посухи

Дані спостережень та наукових досліджень показують, що посушливі умови почали переважати в Україні, і їх інтенсивність збільшилася. Посухи стали більш частими протягом усіх сезонів у період 2007-2012 рр. До цього, включаючи кінець ХХ століття, в Україні були відносно сприятливі умови зі слабкими посухами та вищою атмосферною вологістю.

Дослідження показує, що при очікуваному підвищенні температури повітря, навіть на 1,5°С, протягом 2020-2050 років кожен другий сезон може бути посушливим.

Водність річок та опади

Протягом останніх років рівень води у річках України протягом літнього періоду є нижчим за норму. Разом із частішою посухою та зменшенням опадів у літній період, ситуація може лише погіршитися.

Протягом останніх десятиліть (у порівнянні з базовим періодом 1961-1990 рр) відбувся перерозподіл кількості опадів по регіонах України та по сезонах. Загалом за рік у середньому кількість опадів змінилася не сильно, але відбуваються зміни в інтенсивності та характері їх випадання: наприклад, коли за декілька годин може випасти половина чи місячна норма опадів.

Зростання температури та зміна режиму зволоження призведуть до подальшої зміни водного стоку річок, і відповідно, водозабезпечення окремих регіонів. Протягом ХХІ століття для переважної кількості адміністративних областей України буде спостерігатися зменшення поверхневого водного стоку, що пов’язано з потеплінням (збільшення приземних температур повітря, збільшення випаровуваності) та зменшенням кількості атмосферних опадів.

За оцінками українських вчених, в р. Дніпро на період 2030-2040 рр. буде менше води на 29 %, а в р. Дністер –  на 37 %. Це призведе до зменшення врожайності та проблем у роботі атомних електростанцій. Атомна енергетика, яка постачає понад 50% електроенергії, потребує постійного охолодження, але через зменшення водності річок виникає високий ризик перегрівання реакторів на АЕС.

Підняття рівня Чорного та Азовського морів

Результати проведеного Екодією разом з науковцями дослідження показують можливі ризики підвищення рівня моря на прибережні території південних областей України внаслідок зміни клімату.  У 2100 році, за проведеними розрахунками, слід очікувати на затоплення території площею майже 650 тис. га, а з урахуванням нагонів моря — до 1 млн. га. Це майже площа Тернопільської області. Найбільшого впливу зазнають Крим, Херсонська та Одеська області.

Підняття рівня Чорного моря означає загрозу затоплення важливих об’єктів інфраструктури, промисловості, цілих житлових кварталів, об’єктів культурної спадщини, а також великі зміни чи навіть загибель деяких екосистем прибережних регіонів. У зоні прогнозованого затоплення знаходяться Бердянський державний педагогічний університет та Одеський університет внутрішніх справ, а також Одеський, Маріупольський, Керченський, Ялтинський морські торговельні порти. Більше інформації про підняття рівня Чорного та Азовського морів у дослідженні “Вода близько”.

Перехід на 100% відновлюваної енергетики

Інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива та великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів — відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. У світі, де вирує кліматична криза, вирок вугільній енергетиці вже винесено самою економікою.

За останній рік вартість будівництва відновлюваних джерел енергії впала до рівня, коли нові ВЕС та СЕС виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Це підтвердили Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики, аналітичні фірми Lazarus та Bloomberg New Energy Finance.

Джерело: ucn.org.ua

Водночас низька ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за формулою “Роттердам+”, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту збільшують операційні витрати для ТЕС.

Через низьку собівартість енергії з відновлюваних джерел, їхній малий вуглецевий слід, перехід на ВДЕ є найбільш економічно та екологічно доцільним варіантом розвитку.

Відмова від викопної енергетики

Перед вугільними містами України стоять спільні виклики. Собівартість видобутку вугілля в Україні значно перевищує ринкову ціну. Держава щорічно покриває різницю, але мільярдні дотації на видобувну промисловість виснажують бюджет. Через це Україна має відмовитися від видобутку та спалювання вугілля. Щоб люди не залишилися без засобів для існування через закриття шахт, місцева влада має запровадити справедливий перехід на нову модель економічного розвитку, його називають справедливою трансформацією.

Саме тому Монопрофільні (шахтарські) міста Донеччини об’єдналися та створили Платформу сталого розвитку. Документ підписали керівники місцевої влади та громадських організацій Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, а також Торгово-промислової палати Донецької області. Таке об’єднання сприятиме спільній боротьбі задля реалізації принципів сталого розвитку; зміцнення партнерства в рамках соціально-економічного розвитку населених пунктів; трансформації іміджу територій; скорочення викидів парникових газів та підвищенні рівня добробуту населення.

Більше у нашій статті про шахтарські міста: Шахтарські міста створять спільну стратегію трансформації

Міжнародна політика у сфері адаптації

У 2010 році на Конференції сторін (СОР16) було створено Комітет з адаптації. Його мета – сприяти здійсненню послідовних і активних заходів з адаптації. До функцій Комітету входять:

• надання технічної підтримки та настанов сторонам (parties);
• обмін відповідною інформацією, знаннями, досвідом та передовою практикою;
• сприяння синергії та зміцненню взаємодії;
• надання інформації та рекомендацій для розгляду на Конференції, що передається сторонами (parties) щодо їх моніторингу та перегляду дій з адаптації.

Також на СОР16 було встановлено Канкунську рамкову програму з адаптації, яка має посилити дії щодо адаптації в країнах, що розвиваються, шляхом міжнародного співробітництва. У рамках програми було почато процес створення національних планів з адаптації. Це дає змогу сторонам сформулювати та впровадити національні плани з адаптації та розробити та впровадити стратегії, програми, які потрібні для досягнення потреб з адаптації. В плані об’єднано зусилля з адаптації багатьох державних структур разом під одним документом.

Паризька угода теж передбачає зобов’язання країн щодо адаптації до зміни клімату у 7 статті. В ній говориться про те, що адаптація до змін клімату є ключовим компонентом реагування на зміну клімату з метою захисту людей та екосистем. При адаптації мають враховуватися потреби країн, особливо найбільш вразливих до негативних наслідків зміни клімату.

У світі:

 Для кожної країни важливо створювати свої політики з адаптації. Їхня мета –  зменшення вразливості до наслідків зміни клімату. Оскільки прояви зміни клімату є дуже різними, то і заходи, і політики з адаптації розробляються з урахуванням особливостей конкретної країни і галузі.

Можливими прикладами з адаптації до зміни клімату є: адаптація будівельних норм до майбутніх кліматичних умов та екстремальних погодних явищ; побудова та підвищення рівня дамб для захисту від повеней; розвиток посухостійких сільськогосподарських культур; створення систем раннього попередження циклонів.

Для обміну знаннями, кращими практиками з адаптації ЄС створив платформу Climate Adapt. На сайті можна знайти політики ЄС,  дослідницькі або практичні проєкт, успішні інструменти з адаптації.

В Україні:

Підписавши Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, Україна зобов’язалась адаптуватися до зміни клімату. Тому національна стратегія та програма розвитку економіки держави мають враховувати та включати питання адаптації. Держава має підтримувати постійне оновлення оцінки фактичних та моделювання майбутніх змін клімату та проводити адаптацію до наслідків для територіальних громад, природних екосистем, секторів економіки.

 У співпраці з німецько-українським агрополітичним діалогом у сфері адаптації до зміни клімату був створений проєкт Стратегії адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року.  Метою Стратегії є створення умов для підвищення продуктивності сільського, лісового та рибного господарств одночасно зі скороченням викидів парникових газів та адаптацією до зміни клімату в контексті забезпечення їх сталого розвитку, а також використання природних ресурсів з дотриманням вимог міжнародних договорів у сфері зміни клімату.

Створено аналіз кліматичних змін та вразливості до них басейну Дністра. Також в дослідженні є основні стратегічні напрямки адаптації до зміни клімату та план їх реалізації в басейні Дністра.

Заходи з адаптації в українських містах:

Для того, щоб запобігти спеці в містах створюють зелені або блакитні зони, тобто висаджують дерева, кущі, газони або ж відновлюють річки, створюють озера, фонтани. У Києві, наприклад, встановлюють дерев’яні рамки, які розпилюють воду і допомагають людям охолодитись під час спеки.  А у Львові Громадська організація “Плато” створила дощовий садок, щоб зменшити застоювання води на дорозі біля будинку. Також на стіні  будинку активісти висадили саджанці плюща та винограду, які з часом сприятимуть вертикальному озелененню стіни та захищатимуть її від перегрівання.

Заходи з адаптації допомагають не тільки пристосуватися до зміни клімату, але також і створюють можливості для населення. Наприклад, у 2017 році в село Орлівка, Одеської області було перевезено буйволів із Закарпаття з метою зменшення водяної рослинності та розчищення замулених ділянок. Окрім того, що буйволи покращують стан місцевої екосистеми, для місцевого населення утворилися нові робочі місця. Щонайменше 5 людей отримали роботу. Також в Орлівці планують виробляти моцарелу з молока буйволів.

Західна Україна є регіоном, що вразливий до паводків, так у 2020 році, за даними ДСНС, було підтоплено близько 6 тисяч домівок, майже 600 людей евакуйовано, а троє – загинули. Але при цьому є місяці, коли відсутня достатня кількість питної води. У селі Богдан було встановлено резервуари для збору дощової води, яка потім використовується повторно для технічних потреб у школі або ж пожежною службою. Також в селі було встановлено інформаційні стенди з планом дій при надзвичайних ситуаціях та було розчищено русло річки.