Добровільні керівні принципи відповідального управління володінням і користуванням земельними, лісовими та рибними ресурсами (VGGT) мають універсальний характер і спрямовані на захист прав дрібних власників землі, акцентують на правах жінок та питаннях захисту навколишнього середовища. Завдяки відповідальному управлінню правами власності доступ до ресурсів може стати безпечнішим, а законні права власності людей – захищеними. Більше про Добровільні керівні принципи Екодія писала раніше у статті.
Керівні принципи мають добровільний характер. Проте деякі країни вже почали адаптувати своє законодавство до міжнародних стандартів. Наприклад, у Румунії цей процес розпочався ще у 2012 році. За цей час відбулися певні зміни, зокрема: були прийняті закони про першочерговість купівлі землі та закон щодо легалізації прав на землю для її фактичних користувачів; проведено ряд тренінгів про VGGT для підвищення обізнаності населення. Разом з тим у країні досі існують бюрократичні перешкоди та прогалини у законодавстві, яке часто не враховує специфічні умови для місцевих жителів. Румунія не єдина країна, що впроваджує принципи VGGT, цим також займається Республіка Сербія.
Сербія володіє 5,06 млн гектарів сільськогосподарських земель, з яких 71% інтенсивно використовується у вигляді орних земель, садів та виноградників, а 29% є природними лугами й пасовищами. Країна має різноманітні та сприятливі природні ресурси для різних видів с/г виробництва.
Водночас у Сербії роками проявляється інвестиційна зневага до сільського господарства та природних ресурсів. Тут, зокрема, можна виділити занедбану інфраструктуру, недостатній догляд за водотоками та лісами, а також розвиток видобувних проєктів. Тому важливими є відповідальні підходи до використання ресурсів та пошук довгострокових і стійких рішень, які зупинять подальшу деградацію природних ресурсів.
Вперше Сербія долучилася до знайомства та користування Керівними принципами у межах проєкту Світового банку (2015-2020 рр.), що був зосереджений на оцінці та оподаткуванні нерухомого майна. Заразом важливим був розвиток електронного врядування для забезпечення доступу до інформації про нерухоме майно та розвиток Республіканського геодезичного управління. Для зацікавлених осіб була представлена інформація щодо основних частин Керівних принципів та можливостей їхнього застосування для справедливого розв’язання питань пов’язаних із землекористуванням.
До популяризації ідей Керівних принципів у Сербії долучився також Міжнародний Союз нотаріусів. Розуміючи потенціал документа у розв’язанні земельних питань, Союз провів низку інформаційних семінарів, один з яких відбувся у Белграді.
Законодавство Сербії та введені штрафні санкції
Принципи VGGT наголошують, що будь-які дії, наприклад, у сфері земельних відносин не мають шкодити довкіллю. Більшість відповідних норм регулюються законодавством. При цьому відмінною особливістю сербських законів є чітке визначення сум штрафних санкції за певні порушення безпосередньо у їхніх текстах. Так, наприклад, були зроблені зміни до Закону «Про охорону навколишнього середовища» і посилені штрафні санкції (суми в мільйонах та сотнях тисяч динарів) за шкоду довкіллю для юридичних та фізичних осіб, а також посадових осіб, відповідальних за надання неправомірних дозволів на користування природними ресурсами.
Також у 2015 р. у Сербії був ухвалений Закон «Про охорону ґрунтів». Його метою було визначення відповідальних суб’єктів, дій та заходів, спрямованих на збереження ґрунту як природного ресурсу, та на запобігання або усунення забруднення ґрунтів шкідливими речовинами. Норми Закону повністю відповідають Керівним принципам, а за їхнє невиконання встановлені вагомі штрафні санкції.
Тому, якщо суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа) не забезпечує заходи для запобігання попаданню в ґрунт забруднювальних, шкідливих та небезпечних речовин; не планує витрати на охорону земель від забруднення та деградації; не контролює вплив своєї діяльності на якість ґрунту; не здійснює рекультивацію земель; не проводить моніторинг якості та родючість ґрунтів або не дозволяє інспекторам здійснювати контроль – він підпадає під дію штрафних санкцій за економічні правопорушення і суми цих штрафів чітко прописані у тексті Закону.
Такий підхід до закріплення суми штрафів на законодавчому рівні в теорії має позитивний вплив на захист ґрунтів. Проте на практиці — накладання штрафів є обмеженим. На жаль, деякі великі компанії, що порушують екологічні норми, отримують незначні штрафи або взагалі уникають покарання.
Законодавство Сербії та захист вразливих верств населення
У Керівних принципах VGGT значна увага приділена захисту прав жінок та забезпеченню гендерної рівності. Для Сербії питання гендерної справедливості є вкрай важливими, оскільки існує суттєвий гендерний розрив в економіці, зокрема й у питаннях доступу до землі, володіння ресурсами та прийнятті рішень. Наразі триває робота з розв’язання цих складнощів. Наприклад, у сфері реєстрації прав на землю впроваджуються Рекомендації щодо посилення гендерної рівності, що включають:
- створення мобільних центрів для покращення доступу до послуг реєстрації нерухомості для жінок, бідних і вразливих груп;
- зменшення плати за реєстрацію нерухомості (запровадження символічного податку у розмірі 3 євро), аби стимулювати збільшення володіння та контролю жінок над землею, коли сімейні особи зареєстровані як співвласники нерухомості, а також для реєстрації нерухомого майна осіб з обмеженими можливостями;
- спрощення процедури спільної реєстрації майна для подружжя, що полегшує управління спадковими діями та передачу права власності.
Попри те, що ці заходи підтримують права жінок, на думку місцевих організацій, цього недостатньо. Вони наголошують на важливості постійного моніторингу та оцінки впроваджених заходів, а також на необхідності залучення жінок до процесів прийняття рішень на всіх рівнях.
Принципи VGGT у документах місцевого розвитку
У сербських документах місцевого розвитку, які формувалися під патронатом ФАО, закладені норми Керівних принципів. Зокрема, щодо курсу на підвищення доходів дрібних виробників (а особливо жінок, корінних народів, сімейних фермерів, скотарів та рибалок) через безпечний і рівний доступ до землі, інших виробничих ресурсів, знань, фінансових послуг та можливостей для зайнятості поза сільським господарством.
Також у документах відзначається намір: «до кінця 2030 року забезпечити стійкі системи виробництва харчових продуктів та застосувати гнучкі методи ведення сільського господарства для підвищення продуктивності та виробництва, які допомагають підтримувати екосистеми, що зміцнюють здатність адаптуватися до зміни клімату, екстремальних погодних умов, посух, повеней та інших природних катаклізмів, тобто які поступово покращують якість ґрунту». При цьому, конкретних заходів для досягнення визначених цілей у документі не зазначено.
Хоча деякі кроки в імплементації VGGT до національного законодавства Сербії вже зроблені, залишається ще дуже багато неузгоджених питань. До них, наприклад, належить відсутність запобіжників для попередження консолідації земель та прозорості в укладанні двосторонніх угод. Нормативні рішення, які наразі діють в Сербії, заохочують додаткову купівлю/оренду та об’єднання земель власників більших с/г ділянок. Це може негативно вплинути на економічне становище та, зрештою, на виживання менших виробників, а також може сприяти концентрації великих площ сільськогосподарських угідь.
Також у правовій системі Сербії не приділяється достатньої уваги спадкуванню с/г земель. Привілейоване становище при успадкуванні надається лише особі, яка проживала або займалася підприємницькою діяльністю зі спадкодавцем. Але якщо прохання про виділення земельної ділянки с/г призначення подадуть кілька спадкоємців, які проживали або вели бізнес зі спадкодавцем, то чинне законодавство не передбачає вирішення таких спорів.
Особливими обмеженнями у сфері охорони та поліпшення стану природних ресурсів є недостатня узгодженість політик, неврегульованість відносин власності у законодавстві, відсутність інформаційних баз даних, брак досвіду та лідерства громадянського суспільства у питаннях сільськогосподарських земель, та недостатнє розмежування компетенцій між окремими органами та організаціями.
Тож в Сербії вже існує певна законодавча база, яка враховує вимоги Керівних принципів VGGT. Однак ефективність законів та частота їхнього практичного застосування залишається викликом і потребує подальших зусиль. Добровільні керівні принципи мають стати дороговказом для узгодження системи правовідносин у сфері землеволодіння та землекористування. А їхнє впровадження у національне законодавство сприятиме становленню стійкої й справедливої агропродовольчої системи, перш за все для населення Сербії.
