В той час як Україна планує нарощувати викиди парникових газів, Франція та Німеччина домовилися прийняти амбітні зобов’язання зі скорочення викидів для виконання міжнародної кліматичної Паризької Угоди. Країни також погодилися розробити для Європейського Союзу довгострокову стратегію повної декарбонізації до 2050 року. Про це, поміж інших політичних та економічних питань, йдеться у “Мезеберзькій декларації”, яку 19 червня підписали Ангела Меркель і Еммануель Макрон. Уряди двох країн заявили про необхідність активізувати зусилля на всіх рівнях для прискорення переходу до безвуглецевої економіки в ЄС та на глобальному рівні.
В Декларації підкреслюється, що скорочення споживання викопного палива та перехід на нові технології не лише є нагальною необхідністю, а й економічною можливістю, а також що “єдиною належною відповіддю” на такий виклик як зміна клімату, є посилення європейської співпраці.
“Мезеберзька декларація” зокрема передбачає посилення кліматичної політики на рівні Євросоюзу. Франція та Німеччина будуть відстоювати підвищення кліматичних цілей ЄС зі скорочення викидів в рамках Паризької Угоди. Лідери двох країн зобов’язалися представити оновленні національно визначені внески до глобального скорочення викидів на кліматичному саміті COP24, що відбудеться в Катовіце в грудні цього року.
“Німеччина та Франція щойно підтвердили свій статус світових лідерів кліматичної політики та встановили стратегічний курс на повну декарбонізацію економіки Євросоюзу, – коментує подію Анна Акерман, координаторка кліматичних програм Центру екологічних ініціатив “Екодія”. – Радикальне підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії – це також дороговказ для України. Нам критично важливо підвищувати власну енергонезалежність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку. Якщо Україна долучиться до країн – кліматичних лідерів на переговорах COP24 і також заявить про перегляд власного національно визначеного внеску до Паризької Угоди, позиції нашої країни значно посиляться як в дипломатичному, так і в інвестиційному плані”.
Паризька кліматична угода набула чинності у 2016 році, наразі її вже підписали всі 195 країн світу. Україна – одна з перших країн, які ратифікували угоду. Головна мета Паризької Угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що спричинило глобальне потепління та зміну клімату. Утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°C потребує невідкладного скорочення антропогенних викидів парникових газів у атмосферу та повного їх усунення до другої половини ХХІ століття.
Додаткова інформація:
На наступний день після підписання “Мезеберзької декларації” Європейський Парламент та Єврокомісія погодили нове Положення про керівні принципи Енергетичного Союзу на період 2021-2030 років. Також було узгоджене нове законодавство в сфері енергоефективності, яке передбачає скорочення майже на третину (32.5%) власного енергоспоживання та затверджена ціль з переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) – 32% до 2030 року. Успішне досягнення цих цілей має відкрити подальший шлях до повної декарбонізації економіки ЄС до середини століття. Для порівняння, Енергетична стратегія України передбачає лише 17% ВДЕ у 2030 році.
За деталями звертайтесь:
Анна Акерманн
Керівниця кліматичного відділу
тел. 063-068-43-84
aa@ecoact.org.ua
