Фермерські господарства, в яких зайнято в Україні на сьогодні 80 % активного сільського населення, не отримують ніякої державної підтримки. Про це повідомила в ході Міжнародної конференції для Чорноморського регіону “Участь громадських організацій у втіленні політики сільського розвитку” голова Координаційного комітету Української мережі сільського розвитку Олена Бородіна. В той же час, фермерськими господарствами на сьогодні виробляється 50 % всієї сільськогосподарської продукції. Основна ж державна підтримка у вигляді дотацій надходить великим агрохолдингам, де зайнято лише 20% активного населення.
“Необхідно об’єднуватись, аби голос громади був почутий владою”, – додала Олена Бородіна. Саме тому, за її словами, в Україні була створена Українська мережа сільського розвитку. Однієї з глобальних цілей даної мережі, на думку Олени Бородіної, є зміна ставлення до землі лише як до товару, пропагування ідей сталого сільського розвитку.
“В Україні підтримуються підприємства, які прийнято називати агрохолдингами. Ці традиції треба змінювати і більше уваги приділяти розвитку місцевих громад. Це має буде досягнуто балансом аграрного та неаграрного бізнесу, соціального розвитку”, – зазначила представниця ГО «Екодія» Владлена Марцинкевич. – Крім того, ми маємо відходити від принципу «залучення інвесторів» у громади, які зазвичай не піклуються про громади та якість довкілля. Перш за все, необхідно приваблювати людей, які хотіли б жити у кращому природному середовищі, щоб молодь не покидала села, а, навпаки, поверталась.”- продовжує Марцинкевич.
Валдіс Кудінч з Альянсу міжсекторального сталого розвитку розповів про унікальний досвід Латвії, зокрема, про підхід LEADER. За його словами, даний підхід дає можливість бути місцевим громадам сильними і не залежати від примх влади.
“Фактично це соціальний інструмент по зміні суспільства, який потребує достатньо часу”, – зазначив він. За його словами, підхід LEADER – це комплексний підхід, основною метою якого є сталий сільський розвиток. Одним з основних компонентів даного підходу є партнерство у місцевих групах активістів, побудованих на основі загальної комунікації між місцевими мешканцями, бізнесом, місцевою адміністрацією на основі спільних рис та інтересів – ландшафт, історія, традиції.
За словами Анелі Кана з естонської громадської організації “Kodukant”, в Естонії є багато мережевих організацій, які займаються проблемами сільського розвитку, відстоюють інтереси сільських громад, попри те, що сільське господарство займає всього 3 % у ВВП цієї країни. Зокрема, у Естонії діє громадський форум з громадських організацій, громад, людей, яким важливі питання сільського розвитку, що називається Естонський сільський парламент. Учасники цього парламенту можуть акумулювати реальні вирішення проблем, проводити діалог з урядом. За словами представниці Естонії, дана ініціатива стає все більше розповсюдженою в Європі останнім часом.
Анелі Кана також розповіла за надзвичайно цікаву ініціативу — запрошувати мешканців міст, які мріють жити у сільській місцевості. В рамках цієї ініціативи зараз діють профільні сайти, на яких можна знайти інформацію про вільні вакансії у різних сільських громадах та місцевостях. За словами експертки, на даний момент дана ініціатива є надзвичайно успішною.
За словами представника Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Романа Корнійця, на сьогодні вкрай важливий розвиток нової парадигми в сільському господарстві, де акцент робиться не на обсягах продукції, що виробляється, а перш за все на доходах населення.
«Озвучені приклади сільського розвитку Еcтонії, Латвії, Болгарії та країн Чорноморського регіону ілюструють наскільки нам багато ще треба зробити, щоб рухатись у бік покращення ситуації в Україні. Недостатність ресурсів та спроможності державних органів очевидна, тому необхідна більша мобілізація місцевих громад та визнання сімейного фермерства», – зазначила фахівець з сільського розвитку Анна Даниляк.
Контакти для додаткової інформації:
Владлена Марцинкевич
експерт громадської організації Екодія та міжнародної мережі Бенквоч
Тел: +380 66 731 26 57
Фото заголовку: Анна Даниляк