Наприкінці 2023 року Екодія запустила конкурс проєктів громадських організацій, спрямованих на трансформацію вугільних громад. Протягом двох кіл конкурсу ми підтримали 6 проєктів у різних областях України. Громадські організації у різний спосіб допомагали громадам, що залежні від вугільної галузі та можуть постраждати через її згортання, пом’якшити можливий вплив та спланувати своє майбутнє після вугілля. Про втілені проєкти розповідаємо далі.
Як найоптимальніше встановлювати сонячні станції на громадських будівлях? — Моделювання від RePower Ukraine для Ладижина та Слобожанської громади.
Благодійний фонд RePower Ukraine втілив аж два проєкти в рамках грантового конкурсу. У Ладижині (Вінницька область) фахівці провели оцінку сонячного потенціалу дахів 20-ти муніципальних будівель за допомогою технології solar mapping (сонячне мапування). Вони розробили мапу сонячної активності та затінення для місцевих ліцеїв, шкіл, лікарень тощо.
Завдяки моделюванню вдалося розрахувати оптимальну кількість, потужність та конфігурацію (розміщення, кут нахилу тощо) сонячних станцій (СЕС), які можна встановити на дахах обраних будівель, аби забезпечувати їх потреби в енергії. Ці розрахунки допоможуть планувати розвиток сонячної енергетики в місті та розробляти документацію, необхідну для встановлення СЕС на будівлях.
Оскільки тут розташована пошкоджена росіянами Ладижинська вугільна ТЕС, місто ризикує стикнутися із новими викликами через її втрату. Утім за словами в.о. міського голови Олександра Коломійця, відхід від вугільної генерації є ключовим для міста. І надані в рамках проєкту рекомендації допоможуть місту ефективніше витрачати кошти на розвиток відновлюваної енергетики на заміну шкідливій та небезпечній вугільній галузі.
Подібний проєкт RePower Ukraine втілили і у Слобожанській громаді на Харківщині. Тут оцінили сонячний потенціал дахів 15 будівель та земельної ділянки КП «Донець». Ці громади об’єднує залежність від теплоелектростанцій, що працювали на вугіллі, та були пошкоджені у наслідок російських атак, що призвело до необхідності вже зараз шукати альтернативу вугіллю. Такі проєкти допомагають громадам побачити потенціал у забезпеченні потреб громади електроенергією від сонячних станцій та сприяти енергетичному переходу навіть в умовах війни.
Дослідження потреб у фахівцях гірничих спеціальностей від Центру міжнародного співробітництва і впровадження проєктів (Центр МСВП)
Свій проєкт Центр МСВП почав із огляду навчальних закладів, які надають вищу та передвищу освіту за спеціальністю «Гірництво». Найбільше таких виявилося на Дніпропетровщині: 3 університети та 7 коледжів. Наступним етапом Центр МСВП провів опитування у вугільних громадах цієї області, аби зрозуміти їх реальну потребу в кадрах, профорієнтації або перепрофілюванні фахівців тощо.
Майже дві третини опитаних вважають, що їх громада потребує трансформації шляхом реорганізації чи ліквідації шахт. Половина респондентів зазначили, що громаді необхідні програми перепрофілювання. Однак жоден з опитаних не сказав, що в громаді є такі програми.
За результатами проєкту фахівці виділили ряд рекомендацій, що стосуються створення програм профорієнтації та перепрофілювання у процесі справедливої трансформації вугільних громад, для місцевої влади, Державної служби зайнятості та профільних міністерств.
Оцінка якості повітря від Добропільського центру молоді «Добро»
У період повномасштабного вторгнення єдиним джерелом даних про стан повітря у Добропільській громаді були громадські станції моніторингу, встановлені зусиллями місцевих активістів та волонтерів ГО ДМЦ «Добро». За підтримки Екодії «Добро» оновили вже наявні 5 станцій та встановили ще одну біля школи та дитячого майданчика, щоб місцеві мали ще точніші дані про те, чим вони дихають.
Крім того, інформація, зібрана цими станціями, стала основою для ґрунтовного дослідження стану повітря у громаді та можливих шляхів для його поліпшення, яке провів кандидат технічних наук Максим Сорока. Його аналіз показав, що з початком повномасштабного вторгнення стан повітря у громаді поліпшився — через зупинку, релокацію або знищення промислових підприємств.
Утім, у зимовий період і далі спостерігається критичний рівень забруднення повітря, зокрема дрібнодисперсним пилом, чадним газом та подекуди діоксидом азоту. Причиною цьому стала робота побутових та комунальних спалювальних установок, що забезпечують опалення у громаді. Тож на основі цих даних експерт також розробив рекомендації для модернізації місцевої системи опалення, що сприятиме поліпшенню якості повітря. А результати аналізу «Добро» поширювали ще й через соціальні мережі, інтерв’ю та публікації, що зробило проєкт відкритим і корисним для всієї громади.
Аналіз нормативно-правової бази від Центру антикризових досліджень
Центр антикризових досліджень в рамках проєкту, підтриманого Екодією, провів ґрунтовний аналіз потенціалу вугільних громад, а також кроків, необхідних для їх трансформації в умовах повномасштабної війни та з орієнтацією на зелену повоєнну відбудову. Зокрема, дослідники виявили проґалини в законодавстві, які необхідно закрити, аби сприяти швидшій та якіснішій трансформації.
У результаті аналізу автори визначили цілу низку документів, які необхідно розробити та ухвалити на національному рівні. До прикладу, рекомендується створити Фонд справедливої трансформації та загалом розширювати можливості фінансування. А для кращого планування майбутнього переходу радять також розширювати коло сторін, що до нього залучені — зокрема, долучати зацікавлених експертів та підприємців.
Програма комплексного відновлення Петропавлівської громади від Фонду «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу»
Петропавлівська громада, розташована у Дніпропетровській області, з початком повномасштабного вторгнення потерпає від російських обстрілів та руйнування інфраструктури. Тож у рамках свого проєкту Фонд допоміг їй розробити Програму комплексного відновлення, яка містить чіткі кроки для відновлення інженерної інфраструктури, створення умов для освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, безпеки та соціального захисту у громаді до 2030 року.
До розробки Програми залучали також місцевих мешканців та бізнеси — провели опитування, кілька зустрічей та зібрали пропозиції від понад 200 людей щодо проєктів, які, на їх думку, варто розвивати у громаді. У результаті запланували 86 проєктів розвитку громади, 18 з яких увійшли до так званої «Зеленої карти» — переліку пріоритетних заходів, які рекомендували мешканці громади, бізнесмени, експерти, а також місцева і національна влада.
У вересні 2024 Петропавлівська селищна рада ухвалила розроблену програму, тож надалі громада може перейти до втілення запланованих кроків.
Усі 6 проєктів були втілені в межах проєкту «Нова енергія – сприяння діалогу для сталого розвитку українських вугільних регіонів», який реалізується партнерськими організаціями Germanwatch, Центром екологічних ініціатив «Екодія», Луганським обласним правозахисним центром «Альтернатива» за підтримки Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у співпраці з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Щоб дізнаватися більше про роботу Екодії та інші можливості від нашої організації, підписуйтеся на нашу розсилку.
ПІДПИСАТИСЬ НА РОЗСИЛКУ ЕКОДІЇ
Фото заголовку: Niels Ackermann / Lundi13
