У процесі євроінтеграції Україні необхідно адаптувати своє законодавство до норм ЄС, у тому числі й екологізувати власне сільське господарство. Цей шлях уже пройшли ряд інших країн, зокрема Румунія, Польща та Болгарія. Які уроки Україна може винести з їхнього досвіду, обговорювали українські та закордонні фахівці під час дискусії «Євроінтеграційні виклики та можливості для сталого аграрного та сільського розвитку», яку організовувала Екодія. Повний запис дискусії можна переглянути на нашому youtube-каналі, а про основні висновки поговоримо далі.
Про досвід Польщі розповідав науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Олексій Фраєр. Там в процесі євроінтеграції розширилося органічне сільське господарство, а держава через мережу аграрних дорадчих служб популяризувала сталі агропрактики. Для України також важливо підвищувати обізнаність фермерів щодо вступу до ЄС, посилювати роль аграрних дорадчих служб та підтримувати мале фермерство.
Марія Станішевська з Польського екологічного клубу додала, що до вступу в ЄС і досі у Польщі існує велика проблема із нітратним забрудненням води, яке потрапляло до моря та спричиняло евтрофікацію (тобто цвітіння). Тож одним із важливих кроків для країни було впровадження Н, над якою вже декілька років працюють і в Україні.
Ця робота включала в себе визначення зон, вразливих до нітратного забруднення, підготовку програм запобігання вимиванню нітратів із сільгосп джерел, впровадження сталих агропрактик та подальший моніторинг стану поверхневих та підземних вод і рівня евтрофікації. Перший етап тривав аж 10 років і Єврокомісія навіть подавала на Польщу до суду через недостатні дії, тож зрештою всю територію країни визначили як вразливу зону. Нині у Польщі функціонує система аграрних дорадчих служб, що допомагає фермерам впроваджувати сталі практики.
Наукова співробітниця ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» Оксана Риковська розповіла, що Болгарія в процесі євроінтеграції також розширила органічне фермерство, хоч і не в достатніх масштабах. А держава роз’яснює фермерам та населенню, що таке органічна продукція та в чому її переваги, щоб створити на неї більший попит.
У Румунії під час вступу до ЄС були менш розвинені малі фермерські господарства та ринки для них, ніж в інших країнах, що проходили євроінтеграцію. А реформи, що мали сприяти вступу країни до ЄС, сприяли подальшому посиленню великих агрохолдингів, зазначив науковий співробітник ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» Віктор Яровий. Однак, були й позитивні аспекти, які варто застосувати й в Україні – до формування аграрної політики активно долучалися громадянське суспільство та самі фермери.
Рамона Думінічьоюіз румунської асоціації «Екорураліс» також підкреслила розшарованість агросектору країни на дрібні господарства та великі агрохолдинги. На її погляд, дрібним фермерам країни досі бракує організованості. Фермерам важливо об’єднуватися та відстоювати свої інтереси, зокрема мати своїх представників у політиці. Адже держава має надавати системну підтримку малим та середнім фермерам та розвивати дорадництво.
«Питання євроінтеграції України – це довготривалий і системний процес, який починається від інституційної спроможності на національному рівні до розуміння та практичного впровадження на рівні громад або підприємств. Особливо це важливо для сільського господарства, що охоплює значну кількість малих і середніх фермерів на всій території України. До цих процесів має бути залучений кожен, адже зміни зачеплять усіх. І ефективність виконання, а не лише ухвалення необхідних актів, залежить саме від малих і середніх фермерів», – говорить Марія Бєлкіна, керівниця відділу сільського господарства Екодії.
Окрім цього, екологічні вимоги у сільському господарстві, які в Україні зараз практично не виконуються, є важливою частиною євроінтеграції, тому треба бути готовими до їх впровадження. Втім, стале сільське господарство без шкоди для довкілля – це не лише вимога Євросоюзу, а й запорука стабільного і безпечного майбутнього для України
Цей проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу та не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст матеріалу несе виключно ГО «Екодія».
