Глобальний процес підвищення енергоефективності має прискоритись вдвічі, а інвестиції в галузь мають потроїтися протягом найближчого десятиліття для досягнення кліматичної нейтральності у світі у 2050 році. Такими є головні висновки щорічного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) “Енергетична ефективність 2021”. У виданні цього року розглядаються глобальні тенденції в сфері енергоефективності, включаючи зміни в політиках країн та інвестиціях, а також роль цифровізації в розширенні масштабів енергоефективних процесів. Розповідаємо коротко про найголовніші висновки зі звіту МЕА.
Прогрес в сфері енергоефективності в 2021 році відновлюється, але має прискоритись вдвічі для досягення нетто-нульових викидів до 2050 року
У зв’язку з наслідками світової пандемії, 2020 рік за показниками енергоефективності став найгіршим роком за останнє десятиріччя. На це вказує динаміка ключового показника енергоефективності економіки – глобальної енергоємності*, яка в 2020 році знизилась лише на 0,5%, в той час як в попередні п’ять років зменшувалась в середньому на 1,3%. В 2021 році очікується зниження глобальної енергоємності на 1,9%.
Для порівняння МЕА також розробила більш амбітний сценарій і змоделювало кроки, необхідні для досягнення кліматичної нейтральності та нетто-нульових викидів** до 2050 року. Він передбачає вдвічі амбітнішу ціль – щорічне зниження цього показника на 4% в період з 2020 по 2030 роки.
* Глобальна енергоємність – це відношення витраченої первинної енергії до ВВП. Він показує, скільки енергії світ витрачає для виробництва усіх товарів та послуг і показує, як розвивається глобальна енергоефективність.
** Нетто-нульові викиди означають, що усі викиди парникових газів від людської діяльності поглинаються з атмосфери різними методами, в першу чергу – екосистемами (океаном, болотами, лісами тощо).
Загальний об’єм щорічних інвестицій в енергоефективність має збільшитися втричі до 2030 року
Очікується, що політика держав сприятиме збільшенню інвестицій в енергоефективність на 10% в 2021 році до майже 300 млрд. доларів США. Однак, щоб відповідати рівням, передбаченим у сценарії кліматичної нейтральності МЕА, загальні річні інвестиції мають бути втричі більшими вже до 2030 року. Нещодавній приріст інвестицій був зосереджений в основному в Євросоюзі, що вказує на необхідність провадження подібної політики в інших регіонах для досягнення глобальних кліматичних цілей.
Дві третини витрат, передбачених країнами для сталого відновлення економіки після пандемії, пов’язані з енергоефективністю
Уряди країн світу сумарно мобілізували 400 млрд. доларів США на рік на підтримку чистої енергетики та сталого відновлення економіки після пандемії. Сюди входять, як державні кошти, так і залучені приватні інвестиції. Близько двох третин цієї суми складають витрати, пов’язані з енергоефективністю. Затверджені витрати урядів на енергоефективність незбалансовані по регіонах, більша їх частина припадає на країни з розвинутою економікою.
Збільшення інвестицій надасть можливість створити 4 мільйони додаткових робочих місць в сфері енергоефективності до 2030 року
В сценарії кліматичної нейтральності до 2050 року першочерговий фокус урядів на енергоефетивності дозволить створити втричі більше робочих місць до 2030 року, ніж у базовому сценарії. Це стане можливо завдяки збільшенню інвестицій у модернізацію будівель, більш ефективні прилади тощо. Багато робочих місць буде створено в будівельній галузі, а також виникне попит на фахівців інженерних мереж. Фінансування урядами навчальних програм забезпечить ширший доступ до можливостей і дозволить уникнути дефіціту кваліфікованих кадрів.
Енергоефективність – найшвидший і найбільш економічно доцільний шлях скорочення викидів CO2
Сценарій МЕА передбачає зниження енергоємності світової економіки на 35% до 2030 року за рахунок енергоефективності, електрифікації та зміни поведінки людей. У разі запровадження такого підходу збільшення потужностей чистих джерел енергії (вітрової та сонячної генерації) випереджатиме загальний попит на енергетичні послуги. Згідно із цим сценарієм, світова економіка до 2030 року має зрости на 40% за рахунок збільшення кількості населення та рівня доходів, але при цьому буде споживати на 7% менше енергії, ніж зараз.
“З точки зору фінансування енергоефективності в Україні останні два роки були не найкращими. Видатки на функціонування Фонду енергоефективності в 2020 році були повністю перенаправлені начебто на боротьбу з пандемією, а в результаті лише частково витрачені за призначенням. В бюджеті 2021 року коштів на Фонд не було передбачено взагалі. На щастя, це не зупинило роботу Фонду, але поставило під ризик його стале функціонування, що є критично необхідним в Україні, особливо зважаючи на енеретичну кризу, яка розгортається.
Наразі спостерігається тенденція до збільшення інвестицій в енергоефективність. Держбюджет на 2022 рік передбачає рекордні 2,6 мільярдів гривень на роботу Фонду енергоефективності. Проте ці кошти будуть направлені виключно на енергомодернізацію житлових багатоквартирних будинків з ОСББ в той час, як інші сектори – транспорт, промисловість, енергетика, а також усі інші житлові будинки – теж потребують значних інвестицій в підвищення енергоефективності”, – коментує Ольга Почеп, фахівчиня з питань енергоефективності Екодії.
Нагадуємо, що у жовтні цього року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про енергетичну ефективність», який передбачає щорічне виділення не менше 1% видаткової частини бюджету на енергоефективні заходи. Підвищення енергоефективності також є одним з ключових напрямків для зниження викидів парникових газів Україною в рамках оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди, затвердженого урядом влітку.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна
okh@ecoact.org.ua
Корисні посилання:
Енергоефективність 2021: Звіт міжнародної енергетичної агентства (англ)
