Ой, лишенько! Хроніка українських негод, спричинених зміною клімату

Говорячи про кліматичну кризу, ми постійно чуємо про її негативні наслідки, які чекають на нас у майбутньому. Біологічні види, які вимруть, території, які будуть затопленими або втратять родючість, сотні тисяч людей, які стануть кліматичними біженцями вже за якихось 30 років. Але температура на планеті уже зросла, і з багатьма впливами цього процесу ми стикаємося і зараз. До чого призводить, здавалося б, незначне (наразі – близько 1°С) потепління? Розповідаємо на прикладі стихійних лих, що відбулися в Україні цього року.

Пилові бурі

2020 рік в Україні почався з аномально теплої та безсніжної зими. Вперше за 140 років у Києві не тільки не було метеорологічної зими, але й температура повітря не опускалася нижче -10°C. Декому така погода навпаки подобалася, адже нарешті можна не носити десять светрів під пуховиком і зручно ходити сухим чистим асфальтом. Однак для української природи це не така вже й велика радість.

Через те, що снігу майже не було, ґрунт зволожився недостатньо і його поверхневим шарам бракувало вологи. Тому у вітряну погоду пил та курява легше підіймаються і з’являються пилові бурі, які цьогоріч вже відчули Київська та Чернігівська область. Проблема поглиблюється ще й через безконтрольне розорювання земель та масову вирубку дерев, які мали б утримувати ґрунт.

Урагани

Потужні вітри, шквали та урагани – ще один прямий наслідок зміни клімату. Вітер – явище, напряму пов’язане із температурою. Він утворюється через перемішування холодних і теплих повітряних мас. Велику роль у цьому процесі відіграють океани, які природним чином регулюють клімат на планеті. Тепле і вологе повітря над ними піднімається вгору, холодне і сухе опускається вниз, і таким чином утворюється циклон – такий собі вихор.

За останні два десятиліття моря та океани поглинули більше 90% надлишкового тепла, що утворилося через парниковий ефект. Це призвело до потепління океанів та змін океанічних течій, що значно впливає на процеси формування циклонів та ураганів. Вони стають потужнішими, частішими і більш непередбачуваними.

Із надпотужними вітрами, зірваними дахами і поваленими деревами цього літа стикнулися, мабуть, в усіх областях України. Наприклад, Кіровоградська область через вітри залишалася частково без світла, а на Донеччині та Тернопільщині траплялися навіть торнадо.

Сильні зливи та град

Крім вітрів, при формуванні та русі циклонів утворюються також важкі хмари і, як наслідок, опади. Тож чим масштабнішими стають циклони, тим потужніші  зливи. Крім того, за вищої температури активніше випаровується рідина. А якщо тепліше повітря, то більше вологи воно може утримати. Таким чином, води в атмосфері, як і опадів, стає більше.

Нашкодити можуть не лише сильні дощі, але й град. Він утворюється, коли під час грози потужний вітер піднімає дощові краплі вгору у холодні шари атмосфери, де вони замерзають, приєднують до себе краплі води з повітря навколо і випадають на землю так швидко, що не встигають розтанути. Цьогоріч буревії, зливи та град вже встигли нашкодити Харківщині, Полтавщині, Сумщині та в Запорізькій області. Та і з інших областей України надходять фото з крижинами розміром як волоський горіх, полуниця, чи навіть куряче яйце.

Повені

На перший погляд, дощі могли б піти на користь сільському господарству, яке потерпало від спеки та посух. Однак проблема в тому, що через зміну клімату зливи відбуваються рідше і набагато інтенсивніше. Місячна норма води може випасти всього за кілька годин. Цього року після аномально сухої зими прийшов червень із сильними зливами та градом, що спричинили повені. Наслідки такої погоди для аграріїв поки не катастрофічні, та все ж є ризик втратити частину врожаю через побиття градом чи затоплення сільгосп угідь.

Крім того,  не пристосовані до повеней міста теж потерпатимуть від надлишку води. Затоплені підземні переходи, підвали і вулиці вже зараз стали нашою реальністю, а човни все частіше стають більш комфортним транспортом, ніж автобуси. А в червні на Західній Україні масштабна повінь затопила десятки населених пунктів і призвела до загибелі людей. Масштабні зливи перетворили дороги на ріки, а вирубка лісів та забудова річкових заплав погіршили ситуацію. Подібна ситуація, трапилася і на Одещині, де  обійшлося без людських жертв, але на полях замість звичного врожаю після повені збирали рибу.

Посухи

Однак затоплення – це не єдине, від чого потерпає південна частина України. Поки частина України боролась із надлишком води, у Миколаївській, Херсонській області та Криму її критично бракує. Причина цьому – вже згадана безсніжна зима, через яку волога в ґрунті накопичилася недостатньо, та рекордно спекотний початок літа.

Надмірно суха та тепла погода шкодить не лише врожаям чи людям, які залежать від сільського господарства напряму. Відсутність опадів та льодового покриву призвели до того, що у більшості річок України рівень води був нижчий за норму. Державне агентство водних ресурсів навіть повідомляло про можливе обмеження або зміну умов використання води.    \

Пожежі

Паління трави та людська необачність часто стають причиною масштабних пожеж. У 2019 році горіли ліси Сибіру, Австралії, Амазонії, а цьогоріч масштабне полум’я охопило і Україну. В різні періоди 2020 горіли ліси Житомирщини, Луганщини та Чорнобильської зони. Через це значно погіршилася якість повітря у сусідніх містах, з’явився смог, попіл з пожеж додався до вже згаданих пилових бур, а в Луганській області у полум’ї навіть гинули люди.

Зміна клімату сама по собі не спричиняє таких лих, але значно їх посилює. Адже саме через посуху полум’я розноситься так швидко. Причиною займання може стати навіть недопалок чи скляна пляшка, яка під яскравим сонцем працює як лінза.

Куди тікати?

Стихійні лиха відбуваються в усіх куточках України, тому сховатися від негод навряд вдасться. Важливо розуміти, що ті наслідки, які ми бачимо зараз, не зникнуть одразу, навіть якщо температура магічним чином припинить зростати просто зараз. Тож до таких подій необхідно бути готовими та заздалегідь впроваджувати заходи, що дозволять адаптуватися до несприятливих умов.

Кожне місто чи регіон має свої особливі умови та ризики, тому немає єдиного універсального «рецепту». Місцева влада повинна оцінити ризики та можливості, які виникають через зміну клімату, та розробити власні плани з адаптації.  Це може бути покращення системи водовідведення, відновлення лісів, розбудова зелених зон, посилення заходів протипожежної безпеки. Все те, що допоможе зробити населення, інфраструктуру та природні екосистеми менш вразливими до наслідків зміни клімату.

З іншого боку, якщо клімат продовжить змінюватися нинішніми темпами, такі події ставатимуть все масштабнішими, частішими та непередбачуванішими. Тому вже зараз країни світу мають почати боротися з головною причиною зміни клімату і скорочувати викиди парникових газів. Йдеться в першу чергу про відмову від викопного палива в усіх секторах, адже саме спалювання вугілля, нафти і газу вносить найбільшу частку цих викидів.  Покращити кліматичну ситуацію допоможе перехід на відновлювану енергію в комплексі з покращенням енергоефективності усіх секторів, а також розвиток сталого сільського господарства і транспорту.

Ну і не варто забувати, що світ залежить не лише від політики, а й від усіх, хто його населяє. Тому відповідальне та дбайливе ставлення кожного з нас до довкілля так само допоможе уникнути найгіршого. Обирайте більш екологічні способи пересування – пішки, велосипедом чи громадським транспортом. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки на природі і вдома, заощаджуйте воду та електроенергію, якщо це можливо. Виступайте проти незаконних вирубок лісів та підтримуйте організації та ініціативи, які боряться за безпечне довкілля.

Хочете дізнаватися більше новин про зміну клімату та допомагати Екодії у боротьбі із кліматичною кризою? Приєднуйтеся до нашої спільноти!

ДОЛУЧИТИСЬ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ

Контакти для додаткової інформації:

Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua

Матеріал створено за фінансової підтримки DRA та Brot für die Welt.