На заході України вже кілька днів триває масштабна повінь. За даними ДСНС, підтоплено близько 6 тисяч домівок, майже 600 людей евакуйовано, а троє – загинули.
На жаль, такі катастрофічні явища періодично стаються в гірських регіонах. Саме тому є важливим щоразу проводити аналіз, щоб у майбутньому запобігати таким явищам, або ж бути готовими пережити їх з меншими втратами.
Чому так сталося?
До повені призвели одразу декілька причин, які взаємно підсилюють одна одну.
- Через зміну клімату і розбалансування кліматичної системи все частішими стають аномальні зливи, які призводять до надмірного розливу річок. Саме так, протягом двох днів у карпатах випала місячна норма дощу й інфраструктура населених пунктів виявилась до цього не готовою.
- Суцільні рубки, в першу чергу, на схилах призводять до того, що опади не затримуються у верхньому шарі грунту, а разом із ним відразу мчать у долину
- Забудова й трансформація заплав річки: створення каналів чи дамб вздовж берегів збільшує швидкість та потужність водного потоку, не даючи річці розлитися, а розміщення будинків й інфраструктури у зоні ризику призводить до людський та економічних втрат.
Що робити?
По-перше, ми не втомлюємося наголошувати, що з посиленням кліматичної кризи такі жахливі та непередбачувані події траплятимуться усе частіше та масштабніше. Тому, поки не пізно, ми маємо приєднатися до глобальної боротьби. В першу чергу – прийняти амбітну кліматичну ціль.
Але деяких наслідків безвідповідального ставлення до майбутнього вже не уникнути. Тому крім заходів зі сповільнення кліматичної кризи, важливо також передбачити й плани з адаптації до подібних подій.
Тому по-друге, як ніколи важливо переходити до природоорієнтованого ведення лісового господарства, що серед іншого передбачає вибіркові рубки замість суцільних. І, безперечно, забезпечення контролю з дотримання законодавства у цій сфері.
І по-третє, важливо зменшувати забудову й трансформацію заплав річок, виділяючи зони ризику й дотримуючись обмежень на них. Така адаптація, як і екосистемні заходи, спрямовані на природне утримання дощових вод, мають бути невід’ємною частиною стратегій землекористування на місцевому рівні. На національному ж рівні має з’явитися стратегія з адаптації, яка, серед іншого, міститиме і нові норми будівництва міст та сіл, які враховуватимуть можливі повені.
Заходи із попередження приблизно всемеро дешевші за заходи із ліквідації наслідків. Лише системний та раціональний підхід допоможе по-справжньому вберегти людей від подібних катастроф у майбутньому.
Хочете дізнаватися більше про те, як вирішувати масштабні проблеми з довкіллям і чим ви можете у цьому допомогти? Приєднуйтеся до Екодії!
