На цьогорічний Кліматичний марш близько тисячі людей вийшли, аби вимагати у влади виділяти більше коштів на боротьбу зі зміною клімату та природоохоронні заходи. Це було написано на головному банері – “Наші податки на захист клімату” – на плакатах учасників та учасниць, і це ж було в офіційному зверненні, яке Екодія передала після Маршу представникам Верховної Ради та Уряду. Та чи почула влада голоси людей та чи стали екологічні проблеми пріоритетнішими в бюджеті на 2022 рік? Розповідаємо про те, чи виконали політики десять екологічних вимог своїх громадян та громадянок.
1. Ефективно використовувати кошти на адаптацію та запобігання негативних наслідків стихійних лих – провалено
У Держбюджеті України щороку формується Резервний фонд на попередження та ліквідацію наслідків надзвичайних природних ситуацій: лісових пожеж, повеней, аномальних злив тощо. Цьогоріч у ньому було півтора мільярди гривень, із яких до початку листопада використали усього – 210,6 млн грн. І це один із головних провалів, адже за решту вже цьогоріч можна було забезпечити запобігання негативних наслідків стихійних лих, тим самим зекономити кошти у майбутньому.
І навіть маленька перемога у цій сфері – затвердження Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату – не зовсім успішна, адже коштів на її реалізацію у бюджеті немає.
2. Ніяких дотацій у вугілля – проігноровано
29 з 33 державних вугільних шахт в Україні – збиткові і повністю залежать від щорічних державних дотацій, а кількість робочих місць щороку скорочується. Останні 5 років вони поступово зростали і Україна витрачала на це 1-4 млрд грн щорічно.
Замість того, щоб спланувати поступову відмову від шкідливої для клімату та обтяжливої для держави галузі, у Держбюджеті на 2022-й рік закладено 3,5 млрд грн на реструктуризацію галузі, що по факту означає її підтримку. Адже у попередні роки кошти на “реструктуризацію” покривали переважно державні борги для виплат шахтарським містам і зовсім не передбачали створення для них додаткових умов розвитку.
Більше того, Міненерго розробляє “Концепцію Державної цільової програми реформування вугільної галузі на період до 2026 року”. За словами міністерства задача цієї концепції “зробити державні шахти прибутковими” та “поступово відмовитись від дотацій”. Подібна робота повністю не відповідає цілям пом’якшити зміну клімату.
3. Справедлива трансформація для шахтарських міст – перший маленький крок
Закрити шахти означає залишити порожніми міські бюджети та позбавити людей роботи. Тому шахтарські регіони потрібно трансформувати: перекваліфіковувати або достроково переводити на пенсію працівників, диверсифіковувати місцеву економіку, створювати нові робочі місця, впроваджувати сталі енергетичні та екологічні рішення.
У Держбюджеті на 2022 рік передбачено субвенцію місцевим бюджетам на справедливу трансформацію вугільних регіонів України у сумі 118 млн грн, що більш ніж в 10 разів менше, ніж субсидії на підтримку збиткової вугільної галузі.
Крім того, за 4 дні до Кліматичного маршу 2021 Уряд ухвалив “Концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року”. На наступні 9 років програма потребує 15,7 млрд грн. фінансування, з яких 3,6 млрд грн. має надійти з Держбюджету.
Хоча підтверджена субвенція все ж таки менша від декларованої щорічної потреби у 400 млн. грн, це вже перемога. Справедлива трансформація вугільних регіонів вперше отримала підтримку не лише на словах, а й у Держбюджеті.
4. Підтримка відновлюваної енергетики – відсутня
Вимогу виділяти достатньо коштів на підтримку муніципальних проєктів із розвитку ВДЕ влада проігнорувала. У Держбюджеті 2022 не закладені кошти на це і жодної відповіді від Центральних органів управління щодо цієї вимоги не надійшло.
5. Енергоефективність – лише для обраних
Ми вимагали закласти щонайменше 40 млрд грн щороку у підвищення енергоефективності будівель з державного та місцевих бюджетів. Що ж на енергоефективності було виділено з бюджету 2,6 млрд грн. А от на “теплі кредити” грошей у бюджеті немає – функцію цієї програми тепер також має виконувати Фонд. Однак він працює лише із ОСББ, тому інші багатоквартирні та приватні будинки державної підтримки не отримають.
26 листопада 2021 року Президент анонсував програму масштабної термомодернізації, яка передбачає залучення 100 млрд грн протягом найближчих трьох років для підвищення енергоефективності житлового фонду та громадських будівель. Наразі фахівці Мінекономіки та Офісу Президента розробляють її концепцію.
Це важлива і необхідна ініціатива для енергетичної безпеки України, зменшення рахунків за електроенергію для людей, а також для протидії зміні клімату. Концепцію програми необхідно обговорити з експертами та громадськістю, щоб створити прозорий та системний механізм термомодернізації будівель.
6. Моніторинг якості повітря – має шанси з’явитися
Розвиток системи державного моніторингу якості повітря фінансується із бюджетної програми «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля», на яку виділили спочатку лише 128,6 млн грн. Однак після Маршу до неї додали іще 100 млн грн саме на придбання та встановлення необхідного обладнання для моніторингу якості повітря. Тож надалі будемо спостерігати за тим, наскільки ефективно ця система впроваджуватиметься.
7. Стимулювати екомодернізацію агропромисловості – відсутня
У питанні екомодернізації галузі Мінагро звітується про сівозміни, ресурсоефективне вирощування стійких до посухи сортів, розвиток сучасних технологій обробітку ґрунту та енергоефективні заходи у сфері тваринництва, без уточнення, які саме. При цьому держава відшкодовує 50% інвестицій у реконструкцію існуючих та будівництво нових тваринницьких ферм.
Одне із проблемних джерел викидів парникових газів у промисловому сільському господарстві – поводження із мінеральними добривами та гноєм. Їх використання, зберігання та утилізація слабо врегульовані в Україні. Рішення – впровадження на законодавчому рівні Нітратної директиви з її кращими сільськогосподарськими практиками, яка все ще залишається не прийнятою.
Щоб викиди парникових газів від агропромисловості реально скорочувалися, необхідно контролювати поводження із агрохімікатами та з відходами тваринництва, законодавчо затвердити та впроваджувати кращі сільгосп практики, зробити доступними сталі новітні технології для агро сектору.
Держава наразі не фінансує екомодернізацію агропромисловості.
8. Збереження та відновлення екосистем і біорізноманіття – критично мало
Україна має збільшити площу природозаповідного фонду (ПЗФ) до 30% від площі держави, зараз це менше ніж 10%. Однак кошти на збереження навіть наявного ПЗФ виділяються не достатньо.
Для досягнення оновлених кліматичних цілей Україні потрібно збільшувати площі природних екосистем та змінювати підходи до землекористування на більш сталі. У наступні 10 років для сектору Україні потрібно приблизно 3 млрд євро. Це означає, що фінансування сектору має бути як мінімум вдвічі більшим, ніж у 2020 чи 2021 роках. У Держбюджеті 2022 передбачені кошти на збереження біорізноманіття та екосистем, але відсутнє фінансування на їх відновлення:
- «Збереження природно-заповідного фонду» – 646,7 млн грн,
- «Збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» – у сумі 53,6 млн грн,
- «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» – у сумі 228,9млн грн
- «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» передбачено видатки у сумі 228,6 млн гривень.
Це означає, що фінансування зменшилось приблизно на 155 млн. грн в порівнянні з 2020 роком і точно не досягає необхідних показників. Хоча фінансувати його є звідки – наприклад, лише екологічний податок, який платять забруднювачі, приносить до бюджету близько 4 млрд грн.
9. Податок на викиди СО2 – збільшився
30 листопада 2021-го року Верховна Рада України ухвалила закон №5600, який підвищує ставку екологічного податку на викиди СО2 втричі, тобто до 30 грн за тону СО2 з 1 січня. Важливим етапом має стати забезпечення використання цих коштів та екологічного податку виключно на ефективні заходи зі скорочення викидів парникових газів та охорону навколишнього середовища.
Реалізація оновленої кліматичної цілі потрібно 102 млрд євро до 2030 року. За 2019 та 2020 року від податку було зібрано майже 1 млрд грн. Підвищений податок на викиди СО2 може стати ще одним джерелом фінансування реалізації взятих цілей.
Міндовкілля працює над створенням “Українського кліматичного фонду”, який буде наповнюватися за рахунок податку на СО2, екологічного податку, «зелених» облігацій, коштів донорів та міжнародних партнерів. Кошти планують залучати на декарбонізацію різних секторів та сталий розвиток. При його розробці важливо оцінити вплив різних альтернатив дизайну Фонду, обрати чіткі цілі та залучити широке коло зацікавлених сторін до обговорення.
10. Безпечне закриття атомних станцій – недофінансоване
Наразі кошти на це питання накопичуються у Фінансовому резерві на зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, в якому замало грошей для закриття навіть одного з 15 наявних блоків, і ці кошти ніяк не захищені від інфляції. Міненерго працює над документами, які допоможуть їх захищати від знецінення, вкладаючи в цінні папери. Однак, про збільшення фінансування Фонду та залучення додаткових інвестицій мова досі не йде.
Що далі?
Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України, заявляє, що зміна клімату – пріоритетне питання на порядку денному України та світу. Проте державне фінансування протидії зміні клімату підкреслює зворотне.
Кліматичний марш 2021 показав Уряду, що збереження довкілля важливе для людей. Він став додатковим аргументом у прийнятті важливих рішень: підвищено податок на викиди СО2, збільшено бюджет на обладнання для моніторингу за якістю повітря та виділені кошти на термомодернізацію. Завдяки зусиллям експертів та активістів на державному та міжнародному рівнях політики вже говорять про справедливу трансформацію вугільних регіонів і в Держбюджеті України вперше закладаються на неї кошти.
Чим більше людей будуть долучатися до впливу на політиків у боротьбі за збереження довкілля, тим швидше будуть втілюватися природорієнтовані ініціативи.
Хочете стежити за подальшими кроками влади в цьому напрямку та впливати на рішення політиків разом із нами? Приєднуйтеся до спільноти Екодії, адже без нас із вами навіть ці зміни не були би можливими.
Дякуємо за підтримку Кліматичного маршу партнерам: Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, Екологія — право — людина, рух Fridays for future Україна, рух Extinction Rebellion, Фонд імені Гайнріха Бьолля бюро Київ — Україна, Зелена генерація, Зелена хвиля, СейвДніпро, Єдина планета, Відкриті клітки, U-cycle (Ю-сайкл), Марш за Київ, Офіс довкілля, Екологічне бюро Української греко-католицької церкви, Екопарк Вирлиця, Екопарк Осокорки, Совські ставки, Місто-сад, Перехрестя, Центр спільних дій, Fashion Revolution UA, Червоний хрест, U-Report, Amnesty International Ukraine, Insight, KyivPride, America House Kyiv, СEDOS (ЦЕДОС), Рух ЧЕСНО, СД платформа, ГО “Регіональне Об’єднання Молоді”, SOS Парк Супутник, Peli can live (БО «БФ «Пелі кен лів»), Bezodnya music.
Також неймовірно вдячні містам, які долучилися: Миколаїв, Чорноморськ, Львів, Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, с. Яблунька, Рівне, Харків, Ужгород, Хмельницький, Кропивницький, Манява, Слов’янськ.