“Коли у 2018-19-му роках розпочиналось створення Платформи, у журналістів був скептицизм щодо того, як вона буде працювати. Проте зараз можна сміливо сказати, що певні результати були досягнуті. Своєю активністю ви зробили доволі значну річ – ви змінили уявлення про трансформацію вугільних регіонів на рівні думок самих жителів вугільних регіонів”. – Максим Забєля, Мирноградська міська газета “Рідне місто”; Мирноградська міська рада.
28-30 березня відбулися два заходи під темою “Трансформація вугільних регіонів: від теорії до реалізації проєктів”, які зібрали близько 80 представників Платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області, вугільних та залежних від вугілля громад інших областей України, громадських організацій, профспілок, бізнесу, професійно-технічних та вищих навчальних закладів.
Ці заходи були проведені за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини, та Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у співпраці з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Вони об’єднали учасників для обговорення відбудови та відновлення шахтарських громад, а також планування трансформаційних проєктів, закладаючи основу для їхнього сталого майбутнього та сприяння економічному розвитку України в контексті євроінтеграції.
У перший день фокус уваги учасників заходу був сконцентрований навколо розробки планів та стратегій для комплексного відновлення та розвитку громад, які зіткнулися з викликами, пов’язаними з вугільною промисловістю та повномасштабним вторгненням росії. Зокрема під час обговорення невідворотності відмови від вугілля та чинників, що визначають цей процес після 24 лютого 2022 року, було згадано про:
- поточний стан вугільної галузі: припинення роботи щонайменше 11 державних шахт та зменшення обсягів добування вугілля;
- втрату частини генерації: 44% атомної генерації, 80% вугільних потужностей;
- збитки, яких зазнала вугільна галузь та недоцільність відбудови втрачених потужностей через необхідність досягнення цілей декарбонізації та поступової відмови від вугілля до 2035 року в електрогенерації (що наразі передбачається Енергетичною стратегією до 2050 року та Національним планом з енергетики та клімату).
Водночас вже очевидно, що всі вугільні громади об’єднує потреба у проєктах зеленого переходу, які здатні дати енергетичну стійкість та зменшити вразливість перед викликами сьогодення. Важливо щоб вугільні громади стали осередками формування нових проєктів відновлення з урахуванням пріоритетів енергетичного переходу. Окрім того, варто формувати проєкти відновлення, що спрямовані на міжнародну технічну допомогу у сфері енергетики, незалежно від місця розташування громади.
Реалізація проєктів залежить також і від фінансування та того, для яких територій донорські організації готові його надавати. Проте, важливо не забувати про м’які проєкти, які можливо реалізовувати навіть якщо на території громади, або поруч з нею, тривають бойові дії. Й навіть якщо зараз неможливо профінансувати певний твердий проєкт, можна реалізовувати супутні м’які проєкти та займатися пошуком партнерів, які були б готові допомогти з розробкою документації та реалізації частин проєкту.
Адже коли мова йде про пріоритети ЄС, зокрема зелений перехід, у випадку України питання не тільки в енергетичному переході чи зменшенні викидів, а й в енергетичній безпеці. Тобто у можливості забезпечити стабільну роботу української енергосистеми. Саме тому проєкти, спрямовані на розвиток розподіленої генерації на основі відновлюваних джерел енергії, будуть в пріоритеті найближчим часом.
У другий день учасники зосередились на розгляді різноманітних ідей та ініціатив, спрямованих на трансформацію вугільних регіонів. Під час обговорень був врахований досвід та критерії Європейського Союзу до проєктів справедливої трансформації, а також досвід Платформи з формування Стратегії справедливої трансформації вугільних міст Донецької області.
Представники громад мали можливість напрацювати низку проєктів, що сприятимуть справедливій трансформації. Серед найактуальніших напрямків проєктів були визначені:
- розробка локальних стратегій справедливої трансформації;
- модернізація теплопостачання з використанням ВДЕ;
- фінансова підтримка малого та середнього підприємництва (МСП);
- створення центру ВДЕ;
- популяризація зеленого переходу та перероблення с/г продукції.
Третього дня учасники сконцентрувалися на обговорені переформатування “Платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області” відповідно до викликів та потреб учасників та розширення її діяльності на всіх зацікавлених сторін – як для вугільних громад України, так і для місцевих бізнесів, навчальних закладів та громадських організацій.
Проте головним є те, що Платформа стала місцем, де представники вугільних громад мають змогу почути один одного, поділитися зворотнім зв’язком та альтернативною думкою. Також це зручний майданчик для співпраці та підтримки громад, що залежать від однієї галузі.
Загалом захід “Трансформація вугільних регіонів: від теорії до реалізації проєктів” показав, що спільна робота у Платформі підтримувала і продовжує підтримувати громади у складному процесі трансформації. Наразі є запит на розширення Платформи та інтеграцію більшої кількості зацікавлених сторін – громад інших областей, експертів, ГО, навчальних закладів, профспілок, – адже саме це сприятиме більш ефективному обміну інформацією та досвідом. Й водночас сама Платформа має оновитися, щоб бути ще більш дієвою та ефективною у досягненні цілей справедливої трансформації в Україні.
Публікація була підготовлена в рамках проєкту «Нова енергія – сприяння діалогу для сталого розвитку українських вугільних регіонів», який реалізується партнерськими організаціями – Germanwatch, Центром екологічних ініціатив “Екодія”, Луганським обласним правозахисним центром “Альтернатива” за підтримки Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у співпраці з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)
