Російська повномасштабна війна створила серйозні виклики для України, одним з них є необхідність відбудови багатьох регіонів, відновлення критичної інфраструктури та постраждалих екосистем, а також забезпечення енергетичної безпеки країни.
Водночас негативні наслідки кліматичної кризи нікуди не зникли, а подекуди – навіть загострилися через руйнівний вплив російської війни. Україна є вразливою до зміни клімату, про що свідчать численні дослідження. Природні катаклізми, такі як засухи, повені, лісові пожежі та інші стихійні лиха впливають на всі галузі економіки, а також створюють загрози для здоров’я та безпеки людей. Всі ці прояви зміни клімату вимагають невідкладних дій, які б могли забезпечити адаптацію до нових реалій для українських громад, особливо тих, які стали ще більше вразливими через російську агресію. Адаптація до зміни клімату може зменшити ці наслідки шляхом забезпечення більш стійкого розвитку, що також сприятиме покращенню здоров’я та безпеки громадян. Перебудова інфраструктури населених пунктів та громад є необхідною з врахуванням кліматичних аспектів, що має бути відображено у стратегічних документах громад, а також у планах післявоєнного відновлення.
Стратегія з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року була ухвалена в жовтні 2021 року. Цей документ разом із Планом дій повинен стати поштовхом для систематичної та довгострокової роботи з адаптації до зміни клімату, але через війну не всі заплановані на 2022 рік заходи були реалізовані. І хоч проєкт Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України, представлений Національною радою з відновлення України, у розділі «Екологічна безпека» містить напрямок, що стосується адаптації до зміни клімату, загалом кліматична політика не має наскрізного характеру в запропонованих документах.
Саме зараз, коли багато міст та громад, які постраждали від війни, почали формувати свої плани з відновлення відповідно до нової редакції Закону щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій, існує можливість запланувати відбудову цих міст із врахуванням впливу зміни клімату. А отже, відбудувати міста більш стійкими, сталими та готовими до нових викликів у відповідності до принципу “build back better” (відбудувати краще, ніж було), який повинен бути ключовим у відбудові. Цей принцип також покладений в основу Зеленої відбудови – сталого відновлення, яке відбувається з використанням найкращих доступних технологій та практик задля забезпечення збереження довкілля та адаптації до зміни клімату.
Для того, щоб адаптація до зміни клімату стала наскрізною у державному плануванні відновлення України, на національному рівні першочергово необхідно:
- Покращити синхронізацію підходів та методологічну єдність положень, що стосуються боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї у всіх розділах Плану повоєнного відновлення, який повинен врахувати як цілі, затверджені Україною у Стратегії з адаптації, так і цілі Паризької угоди і Європейського зеленого курсу (ЄЗК), що є необхідною умовою для подальшої апроксимації законодавства ЄС в рамках процесу євроінтеграції України.
- Беручи до уваги вразливість до зміни клімату інфраструктури, секторів економіки та населення, у Плані відбудови України необхідно врахувати прогнози зміни клімату, розглядаючи різні сценарії глобального потепління, а також включити конкретні пропозиції щодо механізмів інтеграції кліматичних питань у процеси повоєнного відновлення громад і територій.
- Розробити і затвердити на державному рівні уніфіковану методику оцінки ризиків та вразливості громад до зміни клімату.
- Забезпечити врахування запобігання антропогенній зміні клімату та впровадження адаптації до неї як обов’язкової складової при розробленні планів повоєнного відновлення територій і громад, що повинно бути відображено у Методиках щодо розробки планів та проєктів відновлення; внести до документів щодо планування регіонального розвитку обов’язковий розділ, що стосується оцінки вразливості та адаптації до зміни клімату.
- Забезпечити прозорий та безоплатний доступ до інформації про гідрометеорологічні показники та кліматичні зміни, яка потрібна для оцінки вразливості громад до зміни клімату, а також безперешкодну передачу таких даних між державними установами і місцевими органами влади; включити у рекомендації щодо розробки планів повоєнного відновлення механізм отримання кліматичних даних, необхідних для формування цих планів.
- Забезпечити доступ громадськості до державних реєстрів, які містять інформацію про стан довкілля, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», що необхідно для формування екологічної та кліматичної складової планів відновлення громад.
- Розробити пропозиції щодо внесення змін до наявних або розробки нових державних будівельних норм (ДБН) з урахуванням поточних кліматологічних показників та прогнозованих наслідків зміни клімату, як це передбачено Стратегією з адаптації та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища.
- У процесах реалізації планів та проєктів відновлення забезпечити дотримання чинних екологічних вимог та стандартів, що передбачає реалізацію у повному обсязі процедур оцінок впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, зокрема, з врахуванням кліматичного компонента.
- Забезпечити фінансову підтримку для реалізації адаптаційних заходів у відновленні території за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, зокрема за рахунок розробки процедури використання коштів із фондів охорони навколишнього природного середовища на заходи із адаптації до зміни клімату.
- Всі інфраструктурні проєкти відбудови мають включати кліматичну та екологічну складову, а фінансова підтримка, яка буде виділятися на післявоєнне відновлення, повинна спрямовуватися зокрема, і на заходи з адаптації до зміни клімату постраждалих громад.
Перед українськими громадами постає комплексна задача: з одного боку, забезпечити відновлення з використанням найкращих доступних технологій, а з іншого – підготуватися до наслідків зміни клімату. Наслідки військових дій створюють додаткові виклики, зменшуючи можливості адаптуватися, як через пошкодження екосистем і інфраструктури, так і через брак ресурсів – фінансових, людських та ін. Аби забезпечити адаптацію громади до зміни клімату, на місцевому рівні планування відновлення повинно відбуватися із врахуванням наступних принципів і підходів:
- Планування відбудови повинно базуватися на принципах прозорості і партисипації за рахунок залучення громадськості і місцевого населення до процесів прийняття рішень щодо відновлення територій, планування та реалізації проєктів з відбудови у вигляді громадських обговорень/слухань, створення робочих груп за різними напрямками (наприклад, відбудови зруйнованих будівель, оновлення міської інфраструктури тощо).
- Оцінка ризиків вразливості до зміни клімату повинна бути одним із перших етапів планування відновлення, аби зрозуміти, які додаткові загрози можуть з’явитися через зміну клімату та як це може вплинути на відновлення і розвиток території.
- Адаптаційні заходи, запропоновані на основі результатів оцінки вразливості, необхідно включати у плани відновлення та розвитку територій.
- План відновлення громади повинен базуватися на довгостроковому стратегічному баченні, що стане фундаментом для майбутнього зростання громади і допоможе впроваджувати системні рішення.
- В містах і громадах до розробки планів післявоєнного відновлення повинні бути обов’язково включені як екологічні департаменти (за наявності), так і профільні організації громадянського суспільства.
- Процес відновлення повинен відбуватися із використанням найкращих доступних технологій та найвищих стандартів енергоефективності, а врахування потреб в адаптації до змін клімату має бути враховано ще на етапі планування будівництва об’єктів житлової забудови та інфраструктури.
- При плануванні відбудови громад і територій важливо надавати пріоритет природоорієнтованим рішенням, які дозволяють адаптуватися до зміни клімату за допомогою захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем.
- Планування адаптаційних заходів у рамках відбудови територій, що постраждали внаслідок військових дій, має обов’язково включати вирішення проблеми міського озеленення, в тому числі, розробку Програми комплексного озеленення міст паралельно з планами відбудови.
- При плануванні відбудови громад і територій важливо послуговуватися принципами циркулярної економіки та розробити пріоритетність рішень відповідно до ієрархії у сфері відходів: при управлінні відходами руйнування максимально сприяти повторному використанню матеріалів.
Організації, які підтримали позицію:
ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”
ГО “Екосенс”
ГО “Екоклуб”
ГО “Центр громадських та медійних ініціатив”
ГО “Еколтава”
ГО “Українська природоохоронна група”
ГО “Наш дім – Манява”
ЕГО “Зелений Світ”
ГО “Razom We Stand”
ГО “Плато”
ГО “Zero Waste Society”
ГО “Хмельницький енергетичний кластер”
ГО “Екологічні новини” (Херсон)
ІГ “Mariupol Zero Waste”
ГО “Нуль відходів Луцьк”
ГС “Український Альянс Нуль Відходів”
ГО “ФОРЗА”
ГО Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів”
ГО “Лісові ініціативи і суспільство”
ГО “Дзига”
ГО “Клуб активних риболовів-природоохоронців”
“ГО Чорноморський Жіночий Клуб”
Якщо Ваша організація хоче підтримати Позицію, Ви можете лишити підпис за цим посиланням: https://forms.office.com/e/4suXmbZ3Kf
