22-23 квітня 2021 року у США відбувся Саміт кліматичних лідерів (Climate Leaders Summit). Ця подія об’єднала більш ніж 40 лідерів світу, які виступили із заявами щодо своїх кліматичних амбіцій та дій для утримання глобального потепління на рівні 1,5°С. Громадські кліматичні організації проаналізували ці заяви і зробили висновок, що вони все ще надто слабкі для виконання мети Паризької угоди. Водночас, саміт став важливим сигналом від адміністрації нового Президента США, що країна знову готова стати на шлях кліматичного лідерства та створювати умови для продовження міжнародної кліматичної дипломатії.
Які ж конкретно заяви пролунали під час цієї події і що вони означають з точки зору глобальної боротьби зі зміною клімату?
Сполучені Штати Америки оголосили свою нову кліматичну мету: зменшити викиди парникових газів на 41-44% до 2030 року у порівнянні з 1990-м. Це найамбітніша мета уряду США за всю історію. Окрім цілі на найближче десятиліття, в офіційній заяві Білого Дому також визначена національна довгострокова мета щодо досягнення кліматично нейтральної економіки не пізніше 2050 року, а до 2035-го уся електроенергія країни має бути на 100% чистою з точки зору вуглецевих викидів.
Сполучені Штати є найбільшим виробником та споживачем нафти та природного газу, мають один з найбільших парків вугільних електростанцій та є другою в світі країною з найбільшими викидами парникових газів. Якщо ж підсумувати антропогенні викиди СО2 за всю історію, то США спродукували їх більше, аніж будь-яка інша країна світу. Саме тому їх роль у боротьбі зі зміною клімату є не просто важливою, а ключовою.
За день до Саміту країни Європейського Союзу узгодили спільну оновлену кліматичну мету: зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року у порівнянні з 1990-м. Ця мета стане основою для Європейського кліматичного закону (European Climate Law) як важливий етап на шляху до кліматичної нейтральності ЄС у 2050 році.
Китай оголосив про плани строгого контролю за споживанням вугілля протягом наступного 5-літнього плану та про початок поступової відмови від використання вугілля протягом 2026-2030 років. У довгостроковій перспективі Китай хоче мати вуглецево нейтральну економіку до 2060 року та досягти піку своїх викидів не пізніше 2030 року.
Наразі Китай – країна з найбільшими викидами парникових газів у світі, єдина з країн Великої двадцятки, яка продовжує нарощувати вугільні енергетичні потужності. Не зважаючи на нові заяви Китаю, залишається невизначеною дата його повної відмови від вугілля, а також дата припинення фінансування інфраструктурних проектів у сфері викопного палива за кордоном.
Важливими зрушеннями стали заяви лідерів Японії та Канади щодо амбітніших кліматичних цілей, а також заява Південної Кореї стосовно зупинки фінансування вугільних енергетичних проектів за кордоном. Індія оголосила про партнерство з США з питань чистої енергії до 2030 року, яке зосередиться на двох основних напрямках: стратегічне партнерство з чистої енергетики, а також діалог з мобілізації кліматичних дій та фінансування. Лише кілька із запрошених на Саміт країн, серед них Саудівська Аравія та Росія, не оголосили ні про які наміри підвищувати амбітність своєї кліматичної політики.
Незважаючи на те, що багато країн анонсували нові цілі щодо скорочення викидів, їх все ще не достатньо для утримання потепління на рівні, не вищому за 1,5°С, згідно з аналізом Climate Action Tracker. Якщо взяти до уваги усі нові кліматичні цілі, що були оголошені з вересня 2020-го року та на Саміті лідерів, то вони допоможуть скоротити розрив у рівні викидів парникових газів лише на 12-14% до 2030 року. Під “розривом викидів” (англ. emissions gap) мається на увазі різниця між нинішньою траєкторією та тим рівнем викидів, який мав би бути у світі у 2030 році для досягнення мети Паризької угоди. А отже, країнам потрібно ще в рази посилити свої кліматичні цілі, щоб подолати цей розрив.
Зважаючи на це, міжнародна мережа громадських організацій Climate Action Network робить висновок, що кліматичні цілі країн станом на сьогодні не відповідають потрібному рівню амбіцій для попередження кліматичної катастрофи, не є справедливими з точки зору розподілу між країнами та не узгоджуються з наукою.
Аналітичний центр E3G назвав Саміт кліматичних лідерів “упущеною можливістю зміцнення солідарності між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються”. Однією з причин, окрім недостатньо амбітних заявлених кліматичних цілей, є надто низьке плановане фінансування на заходи для боротьби зі зміною клімату. Серед усіх країн-учасниць Саміту лише США зобов’язалися подвоїти кліматичне фінансування до рівня 5,7 мільярдів доларів до 2024 року. Для порівняння, вже сьогодні Бангладеш витрачає 5 мільярдів доларів США (або 2,5% свого ВВП) щорічно на боротьбу із наслідками зміни клімату, які безпосередньо впливають на країну. Загальний об’єм доступних фінансових ресурсів на адаптацію та пом’якшення наслідків зміни клімату у світі залишається незначним.
“Добре знову бачити світових лідерів за обговоренням кліматичної кризи. Але незважаючи на гарні слова, усе вказує на те, що ми рухаємося у напрямку світу, що тепліший на 2,5°С. Усі країни мають діяти та робити більше [для того, щоб запобігти цьому]”, – коментує Вендель Тріо, Директор Climate Action Network Europe.
Україна – одна з країн, які оголосили можливий намір скорочувати викиди парникових газів протягом наступного десятиліття. Цей намір міститься у проекті Другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди, що був опублікований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів у березні 2021 року. Документ передбачає мету зі скорочення викидів парникових газів на 65 % від рівня викидів 1990 року до 2030 року та має бути незабаром затверджений Кабінетом міністрів.
Українська кліматична мережа, в яку входить і Екодія, підтримує ціль, яка призводитиме до реального скорочення викидів парникових газів та вестиме до досягнення цілі Паризької угоди – обмеження глобального потепління на рівні, не вищому за 1,5 – 2°С. Без активної участі України в процесі декарбонізації світової економіки успіх у стриманні кліматичної катастрофи не буде можливим.
“Хоча підсумки Саміту кліматичних лідерів є неоднозначними, ми раді бачити Україну серед країн, які готові до реального скорочення викидів парникових газів. Для України це означатиме не лише вагомий внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату, але й унікальну можливість перебудови економіки на більш енергоефективну та сучасну. Це також дасть можливість покращити здоров’я та добробут населення завдяки меншому забрудненню повітря та розвитку нових чистих технологій“, – коментує Анна Акерманн, фахівчиня з кліматичної політики Екодії.
Хочете дізнаватися більше кліматичних новин? Підписуйтеся на нашу розсилку.
