На своєму шляху до євроінтеграції Україна повинна активно впроваджувати норми Нітратної директиви ЄС, що мають велике значення для сталого сільського господарства країни. Ці кроки спрямовані на запобігання забруднення водних ресурсів від сільськогосподарських джерел за допомогою ефективнішого використання азоту та інших поживних речовин. Впровадження кращих практик передбачає оптимізацію процесів зберігання та внесення добрив, що вже успішно працює у країнах ЄС.
Екодія у співпраці з Польським екологічним клубом у Глівіце організувала навчальну поїздку до Польщі для дорадників, представників науково-дослідних інститутів та відповідальних міністерств. Її метою було вивчення досвіду впровадження кращих сільськогосподарських практик Європейського Союзу щодо управління добривами та гноєм на польських господарствах у межах Нітратної директиви ЄС.
Першим етапом навчальної поїздки стала зустріч з науковою співробітницею та представником дорадників в Інституті ґрунтознавства та рослинництва (IUNG) у м. Пулави. Під час зустрічі учасникам розповіли про шлях впровадження Нітратної директиви в Польщі. У 1999 році там був прийнятий перший Кодекс кращих сільськогосподарських практик і наразі його постійно удосконалюють та оновлюють.
До 2017 року Польща визначала окремі зони, вразливі до накопичення нітратів, які становили від 1,5% до 4% від усієї території країни. Проте пізніше країна змінила підхід і тепер ділянки вразливі до забруднення не визначаються. По всій території країни діє Програма заходів, яка передбачає визначення періодів та способів для внесення добрив, ведення відповідної документації щодо удобрення, раціональне поводження з ґрунтами і правильну організацію сільського господарства, зберігання органічних добрив тощо. Таким чином, Програма несе за собою цілісний комплекс дій щодо врегулювання управління поживними речовинами.
Різниця між старим та новим підходами щодо визначення вразливих зон полягає у тому, що в першому були рівні вимоги як до великих, так і маленьких ферм, а за новим – вимоги залежать від поголів’я: що більша ділянка та кількість тварин, тим жорсткіші вимоги.
Інститут ґрунтознавства та рослинництва (IUNG) має дослідну с/г станцію-господарство у Грабові (Grabów). Експериментальна станція із загальною площею 111,35 га є базою Інституту в галузі науково-дослідної роботи, де проходить виробництво і дослідження різноманітних підходів як до рослинництва, так і тваринництва, зокрема перевіряються ризики водної ерозії на різних ґрунтах, регулюється поводження з гноєм. Фермери та інші зацікавлені учасники мають можливість відвідувати, спостерігати та порівнювати практики даної дослідної станції з власними методами ведення господарства, обмінюватися досвідом і переконуватися у доцільності нових і кращих рішень.
Наступною була проведена зустріч делегації у регіональному центрі дорадництва (Centrum Praktycznego Szkolenia w Zakresie Małego Przetwórstwa) у м. Радом (Radom). Це державна установа, яка співпрацює з науковими, дорадчими та адміністративними структурами й прагне підвищувати кваліфікацію сільськогосподарського дорадчого персоналу, представників сільськогосподарських установ та організацій, органів місцевого самоврядування, місцевих ініціативних груп, фермерів та сільських жителів. Одним із пріоритетних напрямів Центру дорадництва є проведення просвітницької діяльності щодо фінансової підтримки від ЄС та надання тестових майданчиків з обладнанням для практичного навчання, зокрема перероблення та створення продукції з доданою вартістю для малих господарств.
Додатковою цінністю було проведення лекції про Європейський Зелений Курс та зміни в його політиці, які стосуються сільського господарства у Європейському Союзі. Дорадники Польщі наголосили на проблемі значної залежності фермерів від мінеральних добрив, які імпортуються з інших країн. Тому ефективне використання гною та компосту може сприяти зменшенню такої залежності й покращувати якість ґрунтів.
У межах прикладної частини учасники навчальної поїздки мали змогу ознайомитись із ефективними практичними кейсами фермерських господарств Польщі та відвідати господарства Еви та Петера Стратенвертів, Ханни і Криштофа Ковальських та біодинамічну ферму Юхово. Вивчення досвіду таких агроформувань є важливим для поширення кращих підходів ведення сільського господарства в Україні.
Органічне господарство Еви та Петера Стратенвертів у Ґжибуві (Grzybów) займається рослинництвом та тваринництвом, а також переробленням молока та зерна. Вони обробляють 28 га, де понад половину площі займають луки та пасовища — основа раціону тварин. Також вирощують зернові, зернобобові, гарбузи, кормові буряки та гречку. Родина веде активну соціальну та освітню діяльність. Зокрема, мають Фундацію Екологічного Народного Університету (Ekologiczny Uniwersytet Ludowy), де проводяться курси екологічного землеробства для людей з усієї Польщі.
Ферма Ханни та Криштофа Ковальських у селі Вінніки (Winniki) охоплює 130 гектарів і спеціалізується на тваринництві (свині та коні) й вирощуванні олійних культур з подальшим їх переробленням. Господарі впроваджують практики, спрямовані на покращення управління водними ресурсами, ґрунтами та добривами, що допомагає адаптуватися до зміни клімату.
На території облаштовано дев’ять ставків, які разом із багаторічними насадженнями сприяють збереженню вологи та зменшують ризики забруднення підземних вод і інших водойм нітратами й фосфатами. Уздовж земельних ділянок висаджено лісосмуги з буків, грабів і плодових дерев, які створюють сприятливий мікроклімат та захищають ґрунт від ерозії.
Для управління гноєм господарство дотримується нормативних вимог: має бетонне ложе та герметичний підземний резервуар під приміщенням для свиней. Після відповідного періоду зберігання фермери використовують цей гній як органічне добриво.
Господарство Юхово (Juchowo) — найбільша біодинамічна ферма в Європі. Вона охоплює 1 900 гектарів, з яких 1 600 гектарів — сільськогосподарські угіддя. На фермі займаються рослинництвом і тваринництвом, переробленням продукції, а також реалізують низку соціально-культурних проєктів.
У Юхово ведуть рослинництво з мінімальним обробітком ґрунту, часто без оранки. Основними культурами, які там вирощують, є кукурудза (на зерно і силос), спельта, жито, безглютеновий овес, люпин, кормовий буряк, червоний буряк і морква для соків. Обов’язковою є сівозміна, а на зиму висівають покривні культури, щоб ґрунт залишився закритим.
Останні 10 років господарство щорічно виробляє 4–5 тисяч тонн компосту з власної сировини: невикористаних кормів, соломи, залишків силосу, зерна. Компост готують переважно в осінньо-зимовий період. Він складається на 40% з рослинної сировини, на 25% — з гною великої рогатої худоби, а решта — висівки й невелика кількість торфу, що утворюється при створенні ставків. Суміш формують у невисокі піраміди, які перемішуються машиною для забезпечення однорідності й аерації. Окрім того, як біодинамічна ферма, господарство виготовляє та застосовує біодинамічні компостні препарати. Також Юхово має у власності сільськогосподарські споруди та обладнання: склади для сушіння й зберігання сіна, а ще – асенізатор, що дозволяє вносити гноївку безпосередньо під рослини з мінімальними втратами аміаку.
Товариство Юхово намагається повернути частину своїх територій до їхнього первісного стану. З цим їм допомагає пан Радослав – експерт, що працює на фермі та займається управлінням водними ресурсами. На території господарства створено приблизно 23 ставки, які разом з каналами і водозатримувальними спорудами допомагають підвищувати рівень ґрунтових вод. Такі водні об’єкти тут називають «водними складами».
В умовах зміни клімату, потреба у таких «складах» постійно зростає, адже вони допомагають підтримувати рівень вологи у ґрунті навіть у посушливі періоди, та слугують осередками біорізноманіття. Частина територій, на яких створили ці ставки, наприклад, заплави та луки, не використовуються для сільськогосподарської діяльності, оскільки вони надають важливі екосистемні послуги.
Господарство спільно з експертом з водного управління планує реалізувати новий проєкт зі зволоження торфових лук. Це важливий кліматоорієнтований захід, адже осушені торфовища є джерелом викидів парникових газів. Саме тому, обводнюючи їх, Товариство Юхово планує зменшити викиди вуглецю від свого господарства.
Тож, у межах поїздки учасники змогли побачити як спільні риси, так і відмінності у впровадженні норм Нітратної директиви в Польщі та Україні, а також у підходах до управління водними ресурсами й адаптації до зміни клімату. Отримані знання про досвід сусідньої країни будуть корисними під час українського переходу до раціонального й відповідального сільського господарства та водокористування. Екодія продовжить підтримувати тісний діалог між національним і місцевим рівнями задля ефективного впровадження Нітратної директиви на фермах, враховуючи нові отримані знання.
Навчальна поїздка була реалізована завдяки підтримці Фонду Роберта Боша
