Після підписання Паризької угоди 64 країни скоротили викиди парникових газів від спалюванню викопного палива. Чи достатньо цього? Та яку роль в боротьбі проти зміни клімату зіграла Україна?
У березні журнал Nature Climate Change опублікував дослідження, яке показало, що у 2016-2019 рр 64 країни скорочували викиди в середньому всього на 160 млн т на рік. Щоб втримати глобальне потепління на рівні не вищому за +2 від доіндустріального рівня, це треба робити приблизно в 10 разів швидше: 1-2 млрд т на рік.
У той час як в деяких країнах викиди знизилися, в 150 країнах вони навпаки зросли – в середньому на 370 мільйонів тонн CO2 в рік за цей же період.
У 2020 році локальні заходи з боротьби з пандемією COVID-19 скоротили глобальні викиди CO2 на 2,6 мільярда тонн. Однак таке скорочення відбулося більшою мірою через вимушене закриття підприємств, а значить, воно не триватиме довго.
Графік викидів парникових газів, 1970-2020 рр
Повернення до попередніх рівнів викидів малоймовірне у 2021 році. Однак автори говорять, що якщо відновлення після COVID-19 не буде відбуватись через інвестиції в чисту енергію і зелену економіку, викиди, ймовірно, знову почнуть рости протягом декількох років. Карантинні заходи у минулому році сильно вплинули на автомобільний транспорт. Це стимулювало ширше використання електромобілів і заохочення пішохідних і велосипедних прогулянок в містах, що позитивно вплине на довкілля і здоров’я населення. Стійкість відновлювальних джерел енергії в період кризи, зниження витрат і переваги щодо якості повітря є додатковими стимулами для підтримки їх широкомасштабного впровадження.
Україна в свою чергу після підписання Паризької угоди у 2016 році свої викиди не скоротила. За останніми наявними даними, у 2018 році їх рівень несуттєво зріс. Але дані для України з 2014 року не відображають повної картини через анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, а також початок бойових дій в окремих районах Донецької та Луганської областей, що складає майже 7% території України.
Попри суттєве скорочення викидів парникових газів порівняно з 1990 р., Україна залишається в топі країни за вуглецеємністю економіки, яка майже в 5 разів перевищує середньосвітову. Це створює ризики для конкурентної спроможності нашої продукції, оскільки Євросоюз збирається запровадити механізм прикордонного вуглецевого регулювання, а 40% нашої продукції експортується саме туди. Подібний механізм розглядає і США. Не менш важливо, через відсутність амбітної кліматичної політики, яка буде також передбачати адаптацію до зміни клімату, Україна може бути не готова до нових негативних явищ, пов’язаних зі зміною клімату: зменшення водності, посуха, масштабні пожежі, повені та інше.
“Уряд проводить публічні обговорення кліматичної цілі для України. Зараз вона передбачає скорочення на 65% викидів парникових газів порівняно з 1990 роком до 2030. Вперше розглядається реальна ціль для України на фактичне скорочення викидів без маніпуляцій цифрами. Це шанс для України продовжити участь у боротьбі з глобальною зміною клімату та розпочати адаптацію до неї. ”Зелене відновлення” після коронавірусної кризи забезпечить покращення якості повітря, сталий та комфортний громадський транспорт, знизить втрати у сільському господарстві через потенційну посуху, вирішить проблему енергетичної бідності, з якою стикається 30% громадян України”, – коментує Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату та транспорту ГО “Екодія”.
Україна має взяти напрямок на подальший сталий розвиток та адаптацію до зміни клімату, що забезпечить економічний та соціальний розвиток. Тому Уряд має затвердити запропоновану ціль 65% скорочення, як найкращий з запропонованих сценаріїв та реалізовувати його.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
