Голос природи у час війни: волонтерки про інтерактивну мапу випадків шкоди довкіллю

Голос природи у час війни:

волонтерки про інтерактивну мапу випадків шкоди довкіллю

Від 24 лютого 2022 року Екодія веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю внаслідок російської агресії. На початку ініціативи випадки для інтерактивної мапи фіксували співробітники та співробітниці організації, але потім відповідальність за це взяли на себе волонтерки та волонтери. Й ось уже цілих 3 роки волонтерська команда невтомно документує випадки шкоди довкіллю, попри те, наскільки це чутлива, сумна та складна робота.

Кожні два тижні 12 людей із різних куточків України збирають та аналізують дані, й спеціально до річниці ініціативи, Екодія попросила волонтерську команду поділитися тим, як вони бачать свою роботу над мапою. Адже краще, ніж вони, ніхто не пояснить їхні почуття та їхнє бачення важливості цієї роботи.

«Ми в реаліях війни часто в першу чергу звертаємо увагу на людські трагедії й фінансові втрати — і це справедливо. Але природа теж страждає, і її біль має значення. Екологічна шкода має довгострокові наслідки: негативний вплив на здоров’я людей, які залежать від чистої води й повітря, втрату біорізноманіття, порушення природних циклів. Ця мапа — потужний інструмент, що допомагає візуалізувати наслідки російських ударів на природу: на ліси, водойми та екосистеми», — Мар’яна Бунеску, волонтерка, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю у Запорізькій, Кіровоградській та Одеській областях.

«Мапа — це наш спосіб показати світові, що війна руйнує не лише міста й життя людей, а й довкілля», — Назар Сілко, волонтер, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю у Рівненській та Чернігівській областях.

Завдяки зусиллям волонтерів та волонтерок ми вже зафіксували понад 2500 випадків! Для цього команда витратила близько 2340 годин свого часу. Однак, ця робота — не лише про дані та цифри, а насамперед про людей. За три роки робота над мапою об’єднала 30 відданих справі волонтерок і волонтерів, які в різні періоди долучалися до моніторингу, і де кожен та кожна робили свій внесок у спільну справу.

«Відмітки на мапі — це не абстрактні точки. Це випадки, які сталися на території України внаслідок російської агресії. Це систематичне знищення не тільки державності, людей, культури, але й природи. Лісові пожежі, витоки шкідливих речовин в ґрунти, важкі метали в повітрі та нафтові плями в морі — всього цього не було б, якби не росія. І волонтерська спільнота, яка працює з мапою, допомагає створювати доказову базу, щоб російська сторона була покарана зокрема й за злочини проти довкілля», — Наталя Волик, співробітниця Екодії, а також волонтерка, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю у Тернопільській та Хмельницькій областях.

За ці роки ми регулярно проводили внутрішні зустрічі, де обговорювали результати, удосконалювали методологію і допомагали один одному у спірних питаннях. Довіра у команді, відданість процесу і відповідальність дають нам можливість продовжувати безупинно документувати інформацію.

«Наша мапа про біль та шкоду, про яку не може сказати сама природа. У моменті, коли здавалося, що я нічим не можу допомогти, у моєму житті з‘явилося це волонтерство, яке дало мені змогу говорити від імені природи, яка щодня зазнає шкоди від ворога. Ми голос природи, який вона б хотіла мати. Адже вона страждає та плаче тисячами крапок на нашій мапі», — Наталія Довгалюк, волонтерка, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю у Вінницькій та Херсонській областях.

Завдяки волонтерській команді ми можемо показати світові, як війна шкодить довкіллю. Масштаб цієї шкоди важко передати, але мапа допомагає наочно це візуалізувати. А англомовна версія дає змогу донести цю інформацію і до іноземної аудиторії.

«Інтерактивна мапа — це один із супер важливих прикладів того, чому варто підтримувати Україну. Волонтери, що займаються мапою — люди, що уважно, бережно, з думками про майбутні покоління вкладають свій час у цю ініціативу. Люди, що з важким серцем моніторять жахи війни, аби зробити альтернативний до державного, реєстр шкоди довкіллю. Це жест великої любові до природи й інших видів, що ділять з нами ці земельні кордони. А ще це про те, що хоча ми багато чого ще не знаємо, ми намагаємося розбиратися з проблемою вже тут і зараз, та не опускаємо руки», — Анна Романович, волонтерка, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю в Івано-Франківській області.

«Завдяки згуртованості українців, кожен робить свій внесок. Є волонтери, які допомагають одягом, харчовими продуктами, ліками, а ми з командою фіксуємо злочини проти довкілля і створюємо інтерактивну карту для зручності відображення шкоди, яку зазнає наша країна від агресії рф. Я впевнена, що у майбутньому це покращить стратегію відновлення країни», — Крістіна Литвинюк, волонтерка, що збирає випадки потенційної шкоди довкіллю у Львівській та Харківській областях.

Екодія разом з неоціненною допомогою волонтерської команди створила не просто інтерактивну мапу, а цілу відкриту базу даних, що показує, як російська агресія шкодить довкіллю. Мапа дає змогу побачити загальні тенденції, знайти окремі випадки та переглядати їх за категоріями, областями чи в обраний період, що дозволяє використовувати наші напрацювання не тільки у комунікаційних цілях, а й у наукових.

«Коли я дивлюся на нашу мапу, то бачу не лише шкоду, завдану довкіллю України. Я бачу багато годин праці звичайних волонтерів та волонтерок, яким не байдуже те, що відбувається з природою під час війни. Вони приділили свій цінний час, аби зануритися у тему, розібратися в методології відбору випадків, та щотижня читають сотні повідомлень про прильоти, смерті, руйнування та пожежі, аби серед них знайти ту інформацію, яка перетвориться, на жаль, на ще одну крапку на мапі.

Те, що люди з різних куточків країни об’єдналися заради спільної справи і вже три роки продовжують систематичну роботу у свій вільний час — для мене це дуже багато говорить про силу та згуртованість українського народу», — Дарія Жданова, менеджерка волонтерської спільноти Екодії.

Дякуємо кожному і кожній, хто долучився і долучається до такої важливої справи!

У 2025 році над мапою працювали: Анастасія Москаленко, Анна Романович, Апполінарія Горлова, Діана Халілова, Єлизавета Шпак, Іванна Рутковська, Кароліна Войтенко, Катерина Цимбалюк, Крістіна Литвинюк, Марія Косовська, Мар’яна Бунеску, Назар Сілко, Наталія Довгалюк, Наталія Волик, Тимур Плющ.