Минулого тижня російські окупанти вчинили черговий терористичний акт, підірвавши Каховську ГЕС. Ця трагедія змушує вкотре виснувати, що збитки від російських злочинів зачіпають різноманітні сфери. Одна з них — це зміна клімату, яка посилюється внаслідок воєнних дій.
За 12 місяців — із 24 лютого 2022 по 23 лютого 2023 — викиди парникових газів, що утворилися саме внаслідок повномасштабної війни, розпочатої росією, склали 120 млн тонн СО2е. Стільки ж спричинила уся Бельгія за той же час.
Еквівалент двоокису вуглецю (CO2e) – маса вуглецю (як еталону) еквівалентна масі інших парникових газів з огляду на їх потенціал впливу на зміну клімату”.
Презентація та обговорення оновленої оцінки впливу війни на клімат відбулася 7 червня на Конференції з питань зміни клімату в Бонн, а 8 червня її представили і в Україні. Публікуємо ключові думки спікерів з української події.
Микола Шлапак, співавтор звіту про кліматичні збитки від російської війни в Україні
Зміна клімату, безперечно, зараз не є найбільш критичною проблемою для України, однак важливо обліковувати шкоду для клімату від бойових дій — для планування відновлення та притягнення росії до відповідальності.
Відбудова зруйнованої та пошкодженої інфраструктури має найбільший вуглецевий слід з-поміж прямих і непрямих викидів внаслідок війни. За підрахунками, за рік великої війни загальний обсяг викидів, пов’язаний із відновленням інфраструктури, складе 50,2 млн тонн CO2е.
У березні 2023 року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) опублікувала один із своїх ключових звітів. Один із його висновків — близько 50% розвіданих запасів природного газу та 30% запасів нафти на планеті мають залишитися невикористаними, щоб обмежити підвищення температури на рівні +2°С , відповідно, ще більша частка має бути невикористаною, щоб втримати температуру на рівні +1,5°С. На мою думку, світ тільки виграє, якщо передовсім невикористаними залишаться російські нафта і природний газ, продажі яких фінансують цю загарбницьку війну.
Вікторія Кіреєва, Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України
Команда Міндовкілля переконана, що відбудова країни має відбуватися з урахуванням кліматичних цілей та цілей зеленої трансформації. Це повинно бути зелене відновлення з переходом до сталої економіки з огляду на останні світові тенденції. Це має бути послідовна міжсекторальна наскрізна державна політика з кліматичної нейтральності, декарбонізації та адаптації секторів економіки до зміни клімату.
Зараз Міндовкілля з міжнародними організаціями працює над рамковим законом — про основні засади кліматичної політики в Україні. Цей закон буде враховувати воєнні реалії. Пізніше цього року документ мають презентувати громадськості.
Також зараз ми активно створюємо Український кліматичний офіс, який зможе надавати підтримку уряду, містам, регіонам, бізнесу щодо реалізації елементів кліматичної політики, конкретних заходів із декарбонізації галузей економіки.
Ольга Полуніна, виконавча директорка Екодії
Як нам компенсувати шкоду, завдану росією, яка ще сильніше посилює зміну клімату? Відповіддю на це є зелене відновлення. Екодія багато вкладала в те, щоб створити певну суспільну думку щодо важливості цього відходу. Ми виокремили сім принципів зеленого відновлення.
Зелене відновлення — це завдання, над яким мають працювати не тільки екологи чи екоактивісти. Це політики, що мають бути інтегровані в кожну сферу та мати горизонтальний характер. Це про нові енергоефективні будівлі, модернізовані заводи важкої промисловості, відмову викопного палива, а в майбутньому й від атомної електроенергії.
Почати можна з оцінки ризиків і вразливості до зміни клімату, внесення адаптаційних заходів до планів відновлення громад. Екодія також представила бачення щодо адаптації громад.
Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО ”Екодія”
Війна дійсно має глобальний вплив на клімат, оскільки клімат не має меж, він не зупиняється на кордонах України чи росії. І якраз війна, яку розв’язала росія, спричиняє додаткові викиди парникових газів у різних секторах.
Розвиток відновлювальних джерел енергії при відбудові громад, як-от встановлення сонячних панелей, вітряків, насправді є вкрай важливими, бо формує децентралізованому енергосистему в Україні. Таку систему росії буде складніше зруйнувати, адже неможливо знищити сонячну панель на кожному даху чи кожен вітряк в Україні. Отож децентралізована енергетика, з одного боку, нас захищає, покращує енергетичну безпеку, а з іншого боку — ми вкладаємося у розвиток низьковуглецевого виробництва енергії, що теж вестиме до скорочення викидів парникових газів.
Марина Драніченко, заступник начальника управління — начальник відділу екології, енергозбереження та розрахунків за енергоносії Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради
Коли ми зрозуміли, що Сумська область вільна від окупантів, відразу зосередилися на політиці, яка забезпечить стале відновлення міста. Вже у травні 2022 була затверджена Програма державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря агломерації Суми. Також було затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища Сумської міської територіальної громади на 2022–2024 роки.
Згодом ми відновили роботу енергетичного менеджменту в бюджетній сфері Сумської МТГ, затвердили Муніципальний енергетичний план; відновили співпрацю з проєктами “Угода мерів — Схід”. У жовтні 2022 заручились підтримкою коаліції “Енергетичний перехід”, щоб досягати енергонезалежності та енергобезпеки завдяки відновлювальним джерелам енергії.
Ми вже маємо оцінку вразливості до зміни клімату Сумської МТГ та розпочали роботу над планом дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату.
Ми уже почали реалізувати проєкти з чистої енергії: облаштування мережевої сонячної електростанції для безперебійного гарячого водопостачання дитячій міській лікарні; підвищення енергоефективності зі складовою альтернативної енергетики центральної міської клінічної лікарні.
Наша громада — прикордонна, до кордону з росією 40 км. Через постійні обстріли існує загроза пошкодження енергетичної інфраструктури, тому саме такі проєкти допоможуть досягти енергобезпеки й енергонезалежності, забезпечити комфорт проживання мешканців, а також скоротити викиди парникових газів.
Хоч основною ціллю в Україні наразі є перемога, відновлення України вже відбувається, деокуповані території, регіони, які прийняли та приймають тимчасово переміщених осіб, вже зараз розпочали окремі проєкти відбудови. В той же час важливо, аби відбудова проводилась з довгостроковим та системним бачення, якого наразі не вистачає в Україні. Минулого року Екодія разом із низкою інших громадських організацій розробила бачення зеленого відновлення, яке базується на принципах сталого розвитку, з дієвими природоохоронною, енергетичною та кліматичною політиками.
Відбудовуючи громади, постраждалі внаслідок російської агресії, важливо відразу втілювати рішення, які б дозволяли досягати енергоефективності й енергонезалежності, підвищували екологічну та енергетичну безпеку, створювали комфортніші й здоровіші умови для життя людей, та відповідали Європейським тенденціям в рамках Зеленого курсу, щодо скорочення викидів парникових газів.
В Україні є багато прикладів, реалізованих проєктів, які відповідають зеленому відновленні, які важливо множити по всій території України.
***
Аналіз впливу війни на клімат оприлюднила Ініціатива з обліку викидів парникових газів від війни. Ця Ініціатива була створена минулого року, невдовзі після вторгнення росії. Сюди входять українські та міжнародні експерти з питань зміни клімату, охорони довкілля, енергетики. Вони оцінюють викиди, безпосередньо пов’язані із воєнними діями, та викиди, які спричинені наслідками військових дій: пожежами, міграцією, руйнуванням цивільної інфраструктури.
