Поки росія продовжує війну в Україні, складно думати про зміну клімату. Проте навіть якщо війна закінчиться сьогодні, а викиди парникових газів скоротяться до нуля завтра, клімат продовжить змінюватися і до цього потрібно адаптуватися.
Адаптація до зміни клімату означає пристосування природних або людських систем, (наприклад, лісів, річок, міст та навіть окремих вулиць) до можливого або фактичного впливу зміни клімату. Якщо не адаптуватися, то діти влітку гратимуться на майданчиках, поверхня яких розжарюється майже до 60°C, люди зі слабкою серцево-судинною системою будуть непритомніти від спеки, дерева від шквального вітру будуть падати на авто та лінії електропередачі.
Згідно з дослідженням, 1 долар вкладений в адаптацію допоможе запобігти витраті 6 доларів на ліквідацію наслідків природних катаклізмів. Тобто адаптуватися до зміни клімату набагато дешевше, ніж боротися із наслідками. Для України це питання наразі є дуже актуальним. Боротьба з наслідками зміни клімату вже коштує Україні мільйони гривень щороку, а в 2020-му із Державного бюджету України було виділено 2 689 млн. грн. на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій – це більше, ніж, наприклад, річний бюджет всієї Житомирської міської об’єднаної територіальної громади.
Адаптація — не чари, які позбавлять від наслідків зміни клімату, але вона дозволить пом’якшити їх вплив на життя людей та природу. Це не менш актуально для регіонів, які постраждали внаслідок російської агресії, а зараз повинні шукати шляхи відбудови нормального життя, враховуючи, зокрема і виклики, які пов’язані із довкіллям. Врахування принципів збереження довкілля у відбудові лягло в основу концепції Зеленої відбудови України, яку Екодія сформулювала разом з іншими громадськими організаціями. Зокрема ці принципи наголошують на необхідності реалізації Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до змін клімату, яку ухвалили у 2021 році. Адаптація зазначена також одним з пріоритетних напрямків у розділі екологічної безпеки Плану відновлення України, який презентувала влада.
Що врахувати при відновленні?
Кожен регіон унікальний за своїм мікрокліматом, ландшафтом та географічним розташуванням. Тож і необхідні заходи з адаптації для кожної з громад залежатимуть від їхньої вразливості до різних проявів зміни клімату: збільшення тривалості посух, хвиль тепла, шквального вітру, підняття рівня морів, сильних морозів і снігопадів, аномальних злив та підтоплень тощо. Аби бути готовими до цих викликів, місцева влада разом із громадою повинна визначити індивідуальні вразливі зони для кожного населеного пункту і на основі отриманої інформації розробити план адаптації.
Все це потрібно врахувати й у післявоєнній відбудові, адже її мета – не лише відновити зруйноване, а зробити краще, виправити недоліки, зробити міста більш сталими, інклюзивними та безпечними для життя. Нижче розберемо, з якими викликами можуть зіштовхнутися міста, які відновлюються від наслідків війни, і як до них адаптуватися.
Через зміну клімату кількість та інтенсивність хвиль тепла зростає щороку. Вони проявляються у вигляді аномально спекотної, сухої погоди, що зберігається протягом певного періоду і охоплює значні території. Хвилі тепла несуть загрозу здоров’ю та життям людей. Наприклад, в 2010 році найдовша і найсильніша хвиля тепла охопила Лівобережжя України, коли температура сягнула рекордних значень: 42.1 °C в Луганську, 39.8 °C в Харкові, 37.2 °C в Маріуполі. Крім надвисоких температур, метеорологи постійно фіксують й інші аномальні явища. Команда волонтерів Екодії підготувала інтерактивну мапу, де нанесені ці випадки в проміжку 2016-2020 роки.
Очевидно, що постраждалі міста варто відновлювати, враховуючи і негативний вплив хвиль тепла. Будинки, які постраждали від російської навали, варто відбудовувати одразу за європейськими стандартами енергоефективності з майже нульовим енергоспоживанням. Той необхідний мінімум енергії при цьому має бути вироблений з відновлюваних джерел енергії. Окрім економії грошей та енергоресурсів, такі заходи можуть допомогти адаптуватися до зміни клімату. Утеплення будинку (горища, підвалу, зовнішніх стін), заміна вікон та дверей на енергоефективні, встановлення тепловідбивних екранів за радіаторами допоможе утримати комфортну температуру в приміщенні і бути готовим до критичних коливань температур, спричинених зміною клімату. Це дозволить зменшити потребу у використанні кондиціонеру під час аномальної спеки та обігрівачів під час дуже холодних періодів.
Окрім енергоефективних заходів, для комфортного життя під час спеки у місті важливу роль відіграє міське озеленення: зелені дахи, вертикальне озеленення, газони, кущі та дерева на прибудинкових територіях, збереження парків і скверів у містах. Все це є прикладом використання природоорієнтованих рішень, які допомагають боротися зі зміною клімату за допомогою захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем.
На відміну від штучних поверхонь, рослини не накопичують, а поглинають сонячну енергію. Який би не був спекотний день, ви завжди можете безпечно торкнутися до листка рослини чи дерев’яної поверхні, проте можете отримати опік, торкнувшись металевої дитячої гойдалки, яка цілий день стояла під сонцем. Тож чим більшу площу поверхні будинку та прибудинкової території займатимуть зелені насадження, тим нижчою буде температура в та довкола приміщення.
Знімок зеленої стіни на тепловізор вдень, де видно на скільки озеленення допомагає знизити температуру (блакитний колір на ньому відповідає нижчій температурі, червоний — вищій). Джерело фото: Джерело фото: Norton et. al., 2015, Green Infrastructure Guide.
Озеленення міст, які відбудовуються після війни, одразу варто планувати із врахуванням кліматичних змін. Вимоги до озеленення міст, зокрема, регулюються Державними будівельними нормами України (ДБН), згідно з якими рівень озеленення міст має складати від 40% і більше, залежно від мікрокліматичних особливостей території та наявності поблизу промислових підприємств, залізничних транспортних вузлів тощо. У ДБН також зазначено, що і прибудинкова територія має бути озеленена. В тому числі — за рахунок в’юнких рослин і вертикального озеленення. До того ж, комплексні ігрові майданчики мають бути розміщені на озеленених територіях житлового району, спортивно-ігрові комплекси — у парках житлового району.
Крім того, важливо, що зелені зони мають бути не окремим острівками в місті, а пов’язаною між собою системою, що варто закладати ще на етапі містопланування і потрібно враховувати при відбудові міста, постраждалого від війни. Вони мають бути з’єднані між собою зеленими коридорами, що дозволить переміщатися містом у затінку, що особливо важливо під час хвиль тепла.
Вертикальне озеленення в Києві.
Станом на 2020-й рік рівень урбанізації в Україні склав 65%, в той час, як середній показник для світу — 56%, і тенденція вказує на зростання цього показника. Тому важливо будувати міста, які незважаючи на високі температури і хвилі тепла, все одно будуть комфортними для людей і будуть дбати про їхнє здоров’я. Зменшити вплив спеки на здоров’я людей можна також облаштовуючи загальнодоступні питні фонтанчики у місцях скупчення людей. Навіть дитячий майданчик можна зробити більш комфортним, побудувавши над ним навіси та використовуючи матеріали, які не розігріваються від високих температур.
Серед іншого, зміна клімату призводить до зміни частоти та інтенсивності опадів. Рясні дощі все частіше призводять до повеней і підтоплень. Наприклад, героїчні Ірпінь і Буча, де російські окупанти цілеспрямовано знищували цивільне населення і зруйнували більше 80% будинків, у серпні 2022 року були ще й затоплені внаслідок грозових дощів. Це означає, що відбудовуючи зокрема й ці міста, обов’язково треба враховувати підтоплення як фактор ризику.
Підтоплення у Бучі та Ірпені, серпень 2022. Джерело: KyivMedia.
При плануванні необхідно визначити зони, які є вразливими до підтоплень і потребують особливої уваги. Варто проєктувати будівництво дренажних каналів, канав та резервуарів, що будуть утримувати воду або відводити її якнайдалі від місць проживання людей. Грамотне будівництво дощової каналізації є ключовим для зменшення ризику затоплення у районах, де він існує. Однак необхідно регулярно оглядати та очищати її, адже система водовідведення працює неефективно, коли вона забита сміттям і піском.
Окрім цього, у будівлях, які розташовані у зонах ризику підтоплень, слід подбати про електромережу. До прикладу, щоб зменшити ризик удару струмом від пошкоджених дротів, слід ізолювати від потрапляння води розподільний щит та інші електрокомунікації — наприклад, розетки. Якщо розподільний щит знаходиться в підвальному приміщенні, потрібно перенести його вище.
Дуже часто підтоплення трапляються через те, що міста вкриті асфальтом і бетоном, тож дощовій воді нікуди йти. Адаптувати міський простір до надмірних опадів можна за допомогою зелених насаджень та блакитних зон. Блакитні зони — це водні об’єкти міста, які в період інтенсивних опадів також можуть виконувати роль тимчасового басейну для накопичення дощової води. Вони можуть бути як природного походження (наприклад, водно-болотні угіддя), так і штучні, як-от дощові садки. Добре сплановані блакитні зони можуть затримувати, поглинати та фільтрувати до 90% води, яка потрапляє на їх поверхню.
Зелені насадження та блакитні зони можуть діяти як губки і допомагати адаптуватися до надмірних опадів. Вони утримують надлишкову дощову воду, яка живить рослини, запобігають локальним затопленням й також сприяють охолодженню температури у місті.
Приклади дощових садків: 1 – дощовий садок в ємності поблизу інформаційного центру міста Ґдиня (Польща); 2 – дощовий садок на вулиці Барнард у місті Стейт-Колледж (Пенсільванія, США); 3 – дощова канава на авеню Доннеллі в місті Берлінгейм (Каліфорнія, США); 4 – перший дощовий садок у громадському просторі в місті Львів (Україна). Ілюстрація із Каталогу природоорієнтованих рішень.
Через рясні дощі і повені, спричинені зміною клімату, деякі населені пункти стають вразливими до зсувів ґрунту, що потребує додаткових заходів із укріплення схилів. Зсуви можуть завалювати дороги, пошкоджувати будівлі чи інші об’єкти інфраструктури, а також створити ризик для життя та здоров’я людей. Залежно від куту нахилу, кліматичних умов та навантаження, вживається індивідуальний набір заходів: від озеленення (коли рослини тримають ґрунт своїм корінням) до більш технологічних заходів, як то застосування георешіток чи габіонів, які можуть стримати ґрунт. Це може допомогти відбудувати міста більш пристосованими до наслідків рясних дощів та повеней.
Серед європейських країн Україна за показником забезпеченості водними ресурсами посідає 17 місце. Уже зараз Україна стикається із нестачею і забрудненням води — через зміну клімату, нестале використання водних ресурсів, зношеність інфраструктури транспортування води, а тепер ще й наслідки повномасштабної війни. Це може призвести не лише до того, що бракуватиме води для пиття, побутових і технічних потреб. Нестача води шкодить сільському господарству, через що можуть зростати ціни на продукти, і навіть може вплинути на енергетику: чим менше води у водоймах, тим менше енергії вироблятимуть ГЕС, складніше охолоджуватимуться АЕС тощо.
Деяким регіонам України через зміну клімату можуть загрожувати проблеми із водопостачанням та навіть водний дефіцит. Тому при відбудові варто запланувати підвищення ефективності систем водопостачання шляхом інженерних удосконалень та інвестицій в технічне обслуговування, швидкий ремонт і використання відповідних матеріалів для зменшення втрат води при транспортуванні. Зокрема, щорічні втрати води під час її транспортуванні становлять аж 2,0 км3 — приблизно стільки ж українці та українки потребують для пиття та господарчих потреб.
Міста можуть очищувати стічні води та повторно використовувати очищену воду для інших цілей — наприклад, для технічних потреб, виробництва енергії чи поливу зелених насаджень. Додатково варто замінити традиційні системи поливу та одразу планувати та будувати системи економного крапельного поливу, які активно використовуються у містах засушливих регіонів по всьому світу.
Через зміну клімату також частішають випадки, коли тривалі посуху перемежовуються надмірно рясними зливами, які не вирішують проблему нестачі води, а лише створюють додаткові проблеми із підтопленнями. Полегшити наслідки обох цих явищ може раціональне використання та запасання дощової води, наприклад у підземних дощових резервуарах. Так вона не затримуватиметься на дорогах чи в підвалах будинків та ще й зможе використовуватися для поливу чи технічних потреб.
Рясні зливи, урагани, пилові бурі — з кожним роком ці прояви зміни клімату все більше впливають на людей по всій Україні. Урагани та сильні вітри спричиняють величезні економічні втрати та людські жертви, руйнують будівлі та можуть викликати респіраторні захворювання у людей. Зокрема, 12 травня 2022 року, у північних областях України, які тільки оговтаються від російської навали, вирувала негода. Житомирську, Київську, Чернігівську і Сумську області накрили грози, а вітер, який зривав дахи і ламав дерева, подекуди переходив у смерч.
Очевидно, що зупинити ураганні вітри чи пилові бурі, просто побудувавши щось, неможливо, але зробити наші міста більш пристосованими до цих загроз цілком реально.
Травень 2022 року, м. Шостка (Сумська область). Ураган зривав дахи та виривав дерева з коренем. Джерело: https://tsn.ua/
Розташування та орієнтація будівель на самих ранніх стадіях планування проєкту часто можуть мати велике значення для запобігання ризику пошкодження вітром. Крім того, висота, масивність і форма даху також можуть відігравати важливу роль у запобіганні його пошкодженню. Наприклад, варто уникати надмірних навісів, розміщати нахил даху в сторону переважаючого напрямку вітру, використовувати переваги сусіднього екранування (як у вигляді природних ландшафтів, так і інших будівель). А також оцінювати загрозу від об’єктів, що знаходяться поряд з будинками та громадськими просторами: стовпів, ЛЕП, старих дерев.
У містах дерева можуть слугувати як рішенням, так і джерелом проблеми при сильному вітрі. Найбільш поширеними та ефективним захистом від вітру є захисні лісосмуги. Вони можуть захистити територію від суховіїв та пилових бур. Щоб лісосмуга була ефективною, вона має складатися із 3-6 рядів дерев різних, проте характерних для цієї місцевості видів. На 1 га смуги потрібно близько 200 саджанців дерев. Саму смугу бажано висаджувати впоперек основних вітрів.
В містах також загрозу несуть деякі дерева, які можуть зламатися від вітру та обірвати лінії електропередач. Щоб зменшити можливі негативні наслідки, необхідно планувати міський простір таким чином, щоб не висаджувати дерева поблизу ЛЕПів, або обирати такі види, які не утворюють крону, яка може становити загрозу дротам. Якщо дерева вже є, їх не слід викорінювати. Навпаки, їх можна зміцнити, як це зазвичай робиться з віковими деревами.
Окремої уваги варте підняття рівня моря через зміну клімату. Воно може призвести до підтоплення прибережних територій України уздовж Чорного та Азовського морів. Дослідження показують, що з урахуванням нагонів площа цієї території при піднятті глобальної середньої температури на +4°С, може сягнути майже 1 млн га., а до зони часткового затоплення потрапляють майже 600 населених пунктів України, в тому числі такі великі міста, як Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь та Керч. Це означає, що відбудова прибережних міст, постраждалих від війни, повинна враховувати і цей фактор. Море не підніметься різко в один день — через танення льодовиків та теплове розширення води, рівень моря підіймається поступово, але постійно, при цьому шторми стають частішими та потужнішими.
Масштабний зсув ґрунту в прибережній морській зоні, що забудована (Фонтанка, Одеська обл.). Через підняття рівня моря ці території є ще більш вразливими до штормів і зсувів. Фото: dumskaya.net
Встановлення системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та попередження дасть людям більше часу на евакуацію чи убезпечення в наближення стихійного лиха. Водночас критично важливо врахувати ризики, спричинені підняттям рівня моря, у просторовому плануванні при розробленні проектних планів відновлення територій областей, районів чи об’єднаних територіальних громад. У зонах, які можуть бути підтоплені варто обмежити будівництво, в першу чергу – екологічно небезпечних об’єктів, об’єктів інфраструктури та житлової забудови. Варто врахувати також, що збільшення рівня ґрунтових вод через підняття рівня моря зменшить термін експлуатації незатоплених будівель і інфраструктури, вплине на якість води, що беруть із колодязів на побутові потреби.
Для безпосереднього захисту берегових територій від механічного пошкодження хвилями варто планувати встановлення додаткових берегоукріпних споруд. Вони бувають пасивні та активні, тобто такі, що лише утримують берег від ерозії та таких, що сприяють відкладанню наносів і утворенню пологих хвилеприбійних терас. До активних берегоукріпних споруд відносять хвилеріз — це постійна конструкція неподалік берега, яка гасить енергію хвилі. Їх встановлюють вздовж берегової лінії на глибині 2,5—3,0 м.
Через зміну клімату все частіше стається різка зміна температурних та погодних умов. Взимку, після кількаденного міцного морозу може різко потепліти до 0 +2 і через це поверхні вкриваються тонким шаром льоду. Як наслідок підвищується частота ДТП, люди падають та травмуються на слизьких тротуарах.
Існують різні технічні та архітектурні рішення, які можуть дозволить відбудувати міста більш адаптованими до наслідків зимових перепадів температур. Наприклад, щоб зробити тротуари на похилій площині більш безпечними можна:
- спроектувати серпантинний спуск, щоб зменшити кут нахилу;
- покривати тротуар проникною поверхнею, наприклад плиткою, щоб частина вологи просочувалася в ґрунт;
- додати більше об’єктів, за які можна триматися: перила, лавочки тощо.
У разі сильного налипання мокрого снігу можуть також обриватися лінії електропередач. Аби убезпечити ЛЕП, можна завчасно покрити дроти спеціальними матеріалами – наприклад тефлоном або полімерами, це дозволить зменшити адгезію (зчеплення води з поверхнею) і не потребує витрати енергії (пасивне покриття). Інший варіант – використання феромагнітного покриття – система виділяє тепло та топить лід (вже 30 років використовують в Японії). Крім того, можна прокладати ЛЕП під землею, це також убезпечить їх і від ураганних вітрів.
Березень 2013 року, рекордний снігопад в м. Київ. Джерело: https://babel.ua/
Крім хвиль спеки влітку, зміна клімату також є причиною різкого похолодання в деяких місцях. Зазвичай морозна погода призводить до збільшення споживання електроенергії в містах через масове підключення приладів обігріву. Щоб зменшити потребу додаткового обігріву приміщення і разом з тим навантаження на енергосистему необхідно утеплити будинки. Правильно встановлені енергоефективні вікна та двері попереджають утворення протягів, термоізоляція фасадів, горищ і труб теплопостачання утримає тепло в будівлі, сповільнить промерзання стін.
Список перелічених заходів з адаптації не є вичерпним. При післявоєнній відбудові кожного населеного пункту має бути проведена оцінка вразливості до зміни клімату та складений індивідуальний план адаптації. Оскільки заходи з адаптації лише допомагають пристосуватися до зміни клімату, лише комплексне та паралельне запровадження заходів із адаптації та скорочення викидів парникових газів може забезпечити стійкість громади до зміни клімату.
Читай детальніше про зміну клімату та її наслідки: Зміна клімату в Україні та світі: причини, наслідки та рішення для протидії
Хочеш дізнаватися більше про зміну клімату та допомагати у боротьбі з цією проблемою? Приєднуйтеся до Екодії!
