Представники вугільних громад Донецької області за участі Екодії відвідали Рурський регіон Німеччини у пошуках ідей для зеленого відновлення. Екодія є партнерською організацією Платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області, і ця співпраця з 2018 року допомагає вугільним містам шукати сталі альтернативи розвитку. Зокрема й такі поїздки корисні для обміну досвідом щодо того, як може відбуватись сталий розвиток та відновлення вугільних територій.
У рамках програми обміну Ініціативи щодо трансформації вугільних регіонів Західних Балкан і України, делегація відвідала міста Рурського регіону, що трансформуються після відмови від кам’яного вугілля та переходять до відновлюваних джерел енергії. Рурський регіон зокрема відомий тим, що трансформувався з промислового вугільного у науковий, де більшість населення тепер працює у сфері послуг. У регіоні приділяють значну увагу використанню колишніх промислових територій, відновленню ґрунтів та очищенню вод водночас продовжуючи пошуки нової ідентичності міст. Делегація відвідала такі міста як Зарбек, Ібенбюрен, Гельзенкірхен та Хертен, Бохум.
Зарбек – активна кліматична громада
Зарбек – місто, яке ще у 2013 році на 100% забезпечило свою потребу в електроенергії відновлюваними джерелами енергії. Крім того, до процесу енергетичного переходу залучається місцеве населення – завдяки участі в обговореннях, створенні та реалізації проєктів, долученні до енергетичного кооперативу та через навчальні програми (від наймолодших до студентів університету). Основні проєкти, які було реалізовано або які реалізуються – встановлення сонячних панелей, біоенергетичний парк на місці колишнього складу боєприпасів та декарбонізація опалення. Наразі громада планує перехід на централізоване опалення від відновлюваних джерел енергії. На перехід у опаленні громаду підштовхнув зокрема й газовий шантаж росії та збільшення цін на газ у зв’язку з вторгненням росії в Україну.
«Якщо б було більше таких громад, то у світі було б безпечніше», – каже міський голова Мирнограду Олександр Брикалов.
Ібенбюрен – місто у пошуку кращих рішень «вічного питання» підтримання рівня води у законсервованій шахті
Останню шахту Ібенбюрена закрили у 2018 році. Шахтарі або передчасно вийшли на пенсію або знайшли нову роботу за підтримки профсоюзу та вугільного підприємства. Технологія, яку місто планує використовувати для відкачування шахтної води, передбачає утримування рівня води на певній глибині, щоб мінімізувати забруднення води та витрати на її очистку. В майбутньому територія має перетворитися на промисловий парк, де буде місце не тільки для промисловості та зелені зони для відпочинку, але й осередки для проживання видів (наприклад, кажанів та ластівок), які раніше поселилися на території вугільного підприємства. Залучення нових підприємств все ще попереду, а роботи по облаштуванню території вже тривають.
«Ми хочемо залишити за собою чисту природу, а не випалену землю», —зазначив представник найбільшої німецької вугледобувної компанії RAG.
Гельзенкірхен і Хертен – міста у пошуку нової ідентичності інтегрованої з шахтарським минулим
Ці два міста існують разом, бо їх межі перетинаються на промисловій території між ними – де розташовані колишні шахти та коксувальний завод. Землі на території дуже забруднені унаслідок функціонування вугільної промисловості. Крім того, на території ще й досі залишились рештки забруднення мазутом з часів Другої світової війни. Тому громада приділяє багато уваги відновленню ґрунтів та створенню парків, а у баченні майбутнього надає перевагу інтеграції надбань попередніх поколінь в поєднанні з трансформацією міст.
«Життя після вугілля продовжується» – зауважив Бернд Лозе, генеральний директор девелоперської компанії Neue Zeche Westerholt.
Бохум – місто, значно зруйноване під час Другої світової війни та затопленими шахтами, яке тепер використовуватиме шахтну воду для опалення
Бохум пережив значні зміни за останнє століття – в тому числі трансформувалась територія колишніх шахт. Після Другої світової війни та затоплення шахт, на цій території функціонувало підприємство Опель. Але згодом виробництво стало невигідним, а власник не міг залишити територію без проведення заходів рекультивації. Тепер на території колишньої шахти функціонує інноваційний центр, як простір для інвесторів та стартапів під назвою Mark 51°7. Крім того, це також університетський простір для студентів та жителів Бохуму, які хочуть експериментувати та створювати власні проєкти. Наразі на цій території споруджують систему для опалення та охолодження, яка функціонуватиме за рахунок тепла шахтної води.
Ці приклади демонструють наскільки різноманітним може бути розвиток вугільних міст та територій колишніх шахт. Досвід Рурського регіону вселяє надію, що навіть після затоплення шахт, замінування та забруднення територій, вугільні міста на сході України вдасться відбудувати та переосмислити з використанням найкращих технологій. А Екодія й надалі продовжує працювати з трансформацією шахтарських міст і їх відновленням – і, можливо, в майбутньому до наших вугільних міст також будуть приїжджати на екскурсії.
Контакти для додаткової інформації:
Анастасія Бушовська, ab@ecoaction.org.ua
