Через зміну клімату стають все частішими тривалі періоди аномальної спеки. Вона впливає на повітряні потоки, які змінюють свій характер і посилюють її негативні наслідки. І доки глобальна температура продовжує зростати, вони ставатимуть усе масштабнішими. Теплові хвилі можуть охоплювати одночасно майже всі головні продовольчі регіони, які відповідають за чверть світового виробництва їжі. Особливо вразливими є захід Північної Америки, Західна Європа, Західна Росія та Україна.
Аномальна спека негативно впливає на урожайність і, як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти.
Такі результати дослідження, що було опубліковане у науковому журналі Nature Climate Change науковцями із Інституту Землі Колумбійського університету у Нью-Йорку.
Яких висновків дійшли науковці
- Ризик зростання кількості й тривалості періодів аномальної спеки у більшості головних продовольчих регіонів у 20 разів більший;
- Зазвичай низькі врожаї в одному регіоні врівноважуються хорошими врожаями в інших. Але в подальшому спека може призвести до скорочення врожаю у кількох продовольчих регіонах одночасно, створюючи ризики для глобального виробництва продуктів харчування;
- Посилена спека протягом двох і більше тижнів, призводила до зменшення врожайності зернових культур в середньому на 4% у постраждалих регіонах загалом, а в окремих зонах – більш ніж на 10%;
- Аномальна спека негативно вплине не лише на ті регіони, які безпосередньо постраждають від неї. Навіть віддалені райони можуть зіткнутися із дефіцитом їжі та зростанням цін.
До чого готуватись українцям
За статистикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), врожайність пшениці на півдні України може бути до 30% нижчою від очікуваної. Так відбувається через дедалі посушливіші умови півдня й центру України: більш тривалі періоди із високими температурами, менше опадів, зменшення вологості грунту, зниження рівня грунтових вод тощо.
Найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи є сільські жителі та дрібні господарства, чиїм основним засобом до існування є вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, непевність у врожайності відобразиться на доступності та ціні продовольства.
Зміна клімату та природних зон тягне за собою також активніше поширення бактерій, вірусів, шкідників, в тому числі нетипових для наших широт, що будуть вражати сільгосп культури та тварин.
Що робити
Сільське господарство є не лише жертвою, а й причиною зміни клімату. Ця галузь продукує значну кількість парникових газів – за різними підрахунками від 16 до 27% глобально і більше 12% в Україні. І ця частка стабільно зростає протягом останніх десяти років. Тому щоб убезпечити вразливі регіони від подальшого погіршення ситуації, необхідно знижувати вплив на клімат, зокрема, і від сільського господарства.
Гарбузи на городі в українському селі. Фото: Анна Даниляк
Кожен та кожна можуть вплинути на ситуацію, навчившись споживати розумно. Варто обирати локальні та сезонні продукти. Адже транспортування спричиняє додаткові парникові викиди, а купівля місцевих товарів, крім меншого екологічного сліду, ще й підтримає дрібних фермерів. Корисно для довкілля також зменшувати споживання м’яса, надаючи перевагу рослинній їжі. Виробництво продуктів тваринного походження вимагає більшої кількості води та спричиняє більше шкідливих викидів, ніж виробництво рослинної їжі. Крім того, не слід купувати надмірно, щоб не продукувати зайвого сміття.
Однак лише індивідуальних зусиль замало. Агровиробники зі свого боку, мають зменшувати свій вплив на довкілля, ощадно користуватися водними ресурсами, скорочувати продовольчі втрати (більше третини вироблених продуктів так і не доходять до споживачів, а втрачаються під час заготівлі, зберігання чи транспортування), підтримувати біорізноманіття та загалом піклуватися про місцеві екосистеми.
Однак ключова роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату та пристосуванні до них належить уряду, який має створити умови для більш екологічно відповідального виробництва:
- Ставити амбітні цілі зі скорочення парникових викидів та контролювати їх досягнення;
- Адаптувати на законодавчому та практичному рівні досвід країн ЄС щодо зменшення та запобігання негативних впливів на довкілля від сільського господарства. Наприклад, найкращі доступні технології та кращі сільськогосподарські практики, передбачені директивами ЄС про промислове та нітратне забруднення;
- Розробити галузеві програми зі скорочення викидів й адаптації до зміни клімату, а також передбачити систему підтримки для виробників;
- Підтримувати розвиток самодостатніх локальних продовольчих систем, що дозволяють скоротити шлях (а відтак і викиди) продукту від поля до столу, а також сприяти формуванню здорового та еко-дружнього харчування у населення.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, 068 119 31 03
okhmarna@ecoact.org.ua
