Краще управління земельними ресурсами допоможе впоратися зі зміною клімату. Таких висновків дійшли науковці з Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) у своєму новому звіті. Зараз сільське господарство, лісництво та інші типи землекористування продукують 23% усіх парникових викидів, спричинених людською діяльністю. А зміна клімату, в свою чергу, підсилює вже наявні ризики для інфраструктури, продовольчих систем, біорізноманіття, здоров’я людей та екосистем.
Людська активність впливає на 70% (близько 69-76%) глобальної нельодяної поверхні землі. Дані показують, що зростання населення у світі та збільшення споживання їжі, кормів, волокна, деревини та енергії викликали безпрецедентні темпи використання земельних ресурсів та прісної води. Наприклад, сільське господарство сьогодні споживає близько 70% усієї прісної води у світі. Це призводить до погіршення якості та зменшення доступності до води у найсухіших регіонах світу для бідного населення.
Близько півмільярда людей зараз мешкають у регіонах, які переживають опустелення. Ці території більш чутливі до зміни клімату та екстремальних явищ: посух, аномальної спеки, пилових бур. У найближчому майбутньому їм загрожує нестача води та їжі, пожежі, деградація ґрунтів навіть за умови підняття середньоглобальної температури на 1.5℃ від доіндустріального рівня. У тих же регіонах, де спостерігаються частіші і потужніші зливи, врожайним землям загрожує ерозія. Такі землі стають менш продуктивними, непридатними для вирощування культур, втрачають здатність утримувати вуглець. Це загострює зміну клімату, а зміна клімату, натомість, ще більше посилює вже наявні проблеми.
Спільні дії щодо зміни клімату можуть цьому запобігти. Землі, які уже використовуються, можуть прогодувати світ та забезпечити його біомасою для відновлюваної енергетики. Для цього необхідні далекоглядні рішення у різних галузях, одне з яких – збереження та відновлення екосистем та біорізноманіття.
Управління ризиками (risk management) може покращити стійкість спільнот до екстремальних явищ, які негативно впливають на продовольчі екосистеми. Це включає і зміни у харчуванні (на користь рослинної їжі та тваринної їжі, вирощеної у сталих умовах), і вирощування різних типів культур, щоб запобігти подальшій деградації ґрунтів, і пристосування до аномальних чи мінливих погодних умов.
Більш стале землекористування, зниження надмірного споживання та марнування їжі, припинення вирубки та спалення лісів, скорочення викидів парникових газів також допоможе впоратися із кліматичними проблемами, пов’язаними з землею, вважають науковці.
“Більше 55% території України становить рілля, що є найбільшим показником у Європі. Характер землекористування, якого зараз дотримуються агрохолдинги в Україні, здебільшого не відповідає сталим практикам. Наприклад, не дотримується сівозміна, а більшість орендованих площ засіяні культурами, що виснажують, руйнують ґрунт та знищують біорізноманіття. Було б ідеально, якби агрокомпанії в Україні дотримувалися принципів агроекології: коли сільське господарство ведеться у повній гармонії з природою, а загальна площа ріллі зменшена, наприклад, через заліснення”, – коментує експерт Екодії Михайло Амосов.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Олександра Хмарна
тел. 0681193103
