За пів року повномасштабної війни прибутки росії на експорті викопного палива склали близько 158 млрд євро, з яких більше половини припадає на країни ЄС. Китай витіснив Німеччину з першого місця у списку імпортерів, а в топі найбільших поповнювачів російського бюджету, крім країн ЄС, також Туреччина, Індія, Японія, Єгипет та Південна Корея. Такі результати нового дослідження аналітичного центру CREA.
Найбільші експортери викопних палив з росії
За даними дослідників, поступове введення санкцій мало свої плоди й загальний експорт російського викопного знижується. Зокрема, усього за кілька тижнів після того, як 10 серпня вступила в дію заборона на імпорт російського вугілля до ЄС, об’єми його експорту з росії впали до рекордного з початку наступу рівня. Країна-окупантка не знайшла інших покупців і це вже призвело до закриття шахт у головному вугледобувному районі країни – Кемерово.
Дещо інакша ситуація з природним газом. З першої половини 2021 року росія зменшила його експерт до ЄС на ¾, однак він подорожчав у кілька разів. Тож вона може заробляти стільки ж, продаючи значно менше, кажуть дослідники. На їх думку, росія використовує природний газ, що транспортується трубопроводами, як засіб шантажу, адже у цій сфері найтяжче знайти альтернативного постачальника. Аби цьому протидіяти, аналітики рекомендують прискорювати енергозбережні заходи та прискорювати перехід на відновлювану енергетику (ВДЕ), щоб зменшити залежність від газу. До того ж, на відміну від викопного палива, технології ВДЕ дешевшають і вже є значно вигіднішими, ніж імпорт газу чи вугілля.
А от експорту нафти побільшало. Хоча Європейський Союз вже став купувати її менше і до кінця року, коли вступлять в силу нові санкції, падіння в імпорті до ЄС має сягнути 90%. Однак у нафтовому бані є багато дірок. До прикладу, в останні місяці різко зріс імпорт російської сирої нафти до Індії та Єгипту – країн, що до повномасштабного наступу майже її не купували, а зараз приносять росії по 40 і 30 млн євро на день відповідно. З обох країн російську нафту часто просто перепродають в інші країни. Крім того, США продовжує імпортувати нафту з індійських нафтопереробних заводів, що закуповують цей ресурс в росії. Аналітики прогнозують, що після антинафтових санкцій ЄС теж спіткає ця доля.
«Зростання глобальних цін на викопне паливо означає, що попри зменшення обсягів експорту, росія досі отримує з нього рекордні прибутки. Аби подолати це, уряди мають запровадити тарифи або цінові обмеження та прискорити енергозбережні заходи. Особливий фокус має бути на зменшенні споживання нафти й газу через прискорений розвиток чистої енергетики та електрифікацію – зокрема, застосування теплових насосів та електротранспорту», – каже Лаурі Міллівірта, провідний аналітик CREA та один із авторів дослідження.
«На прикладі вугілля видно, що санкції працюють. Але результат буде лише якщо докладати реальних зусиль, а не оголошувати бан на імпорт з росії, а потім купувати те саме через треті сторони. ЄС, як і увесь світ, має розуміти, що відмова від російського викопного палива не просто позбавить країну-агресорку джерела прибутків, за які вона розв’язала вже не одну війну. Це допоможе країнам швидше позбуватися залежності від викопного палива, яке не тільки дороге, а й небезпечне для довкілля і здоров’я людей», – коментує Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО «Екодія».
За оцінками аналітиків CREA, через санкції росія недоотримує прибутків на 170 млн євро на день. І в країн ЄС є ще чимало можливостей, аби збільшити цю суму – регулювати ціну на імпорт викопного палива, розширювати санкції, аби закрити «дірки» та зменшувати потребу у викопному паливі через відновлювану енергетику та енергоефективність.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
