Представники громадських організацій з вугільних регіонів зібралися у Червонограді, щоб обговорити, як їхні громади можуть адаптуватися до майбутніх змін у рамках справедливої трансформації.
Більшість українських шахт доживають свої останні десятиліття. Кабінет Міністрів України задекларував, що до 2035 року країна відмовиться від використання вугілля на державних електростанціях. Це означає, що містам, які були залежні від вугільної промисловості, таким як Червоноград, доведеться шукати нові шляхи розвитку.
Справедлива трансформація — це не лише про закриття шахт, це нові можливості для розвитку міст та їх жителів. На воркшопі учасникам пояснили, як ці процеси працюють на практиці, які кроки вже зроблені, і чому місцевим організаціям важливо долучатися до змін, навіть якщо вони займаються іншими темами.
«Наша мета — створити простір, де представники різних громад можуть обмінюватися досвідом, ідеями та баченням справедливої трансформації. Адже трансформація — це, перш за все, про людей, про нові можливості та зміни, які кожен і кожна може принести. Ми прагнемо підтримати місцеві громадські організації, щоб вони глибше розуміли ці процеси, вивчали найкращі світові практики й ефективно комунікували про свої проєкти», – зазначила Анастасія Бушовська, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».
Захід пройшов у невимушеній атмосфері: обговорення, приклади з життя та спільний пошук рішень. Громадські організації дізналися, як вони можуть впливати на зміни у своїх громадах, зокрема через проєкти справедливої трансформації.
Окремо розглянули приклад Червонограда, який поступово відходить від вугільної залежності. Наприклад, у місцевому професійному ліцеї відкрили центр альтернативної енергетики, де навчають фахівців для обслуговування сонячних електростанцій. Також впроваджуються проєкти зі встановлення сонячних панелей на комунальних підприємствах та лікарнях.
«Перший день ми зосередилися на важливості справедливої трансформації для таких громад і шукали шляхи фінансування ініціатив. Обговорювали, як правильно розповідати про проєкти і працювати з медіа, щоб донести важливі зміни до громадськості. Другий день був присвячений практичним завданням та обміну досвідом. Ми отримали багато знань про те, які найкращі практики існують у Європі», — розповіла Вероніка Сєргєєва, проєктна менеджерка БФ «Сапорт ЮА».
Найбільше враження на Вероніку справив візит до професійно-технічної лабораторії, де відкрили нові спеціальності у сфері відновлюваної енергетики: «Це місце стало чудовим прикладом того, як навіть у невеликих містах можна створювати сучасні умови для розвитку молоді. Це надихає популяризувати професійно-технічну освіту», – ділиться учасниця воркшопу.
Червоноград почав активно розвиватися в 1950-х роках, коли в регіоні розпочалося видобування вугілля. На піку роботи тут діяло 12 шахт, однак сьогодні половина з них уже закрита. Для багатьох місцевих мешканців це стало причиною занепокоєння: вони звикли до стабільного заробітку в шахтах, і зміни викликають у них невпевненість.
«Червоноград — це класичний приклад міста, де одна галузь фактично формує бюджет і забезпечує більшість робочих місць. Зараз близько 6 тисяч людей працюють у вуглевидобувній промисловості, але ця цифра поступово зменшується», — зазначив Андрій Залівський, міський голова Червонограда.
Трансформація Червонограда відбувається за підтримки німецької організації GIZ, яка допомагає регіонам, що залежать від вугільної промисловості, перейти до нової економічної моделі. Одним із пріоритетів є перекваліфікація працівників, модернізація системи теплопостачання та залучення інвесторів.
Зміни, які відбуваються в місті, показують, що з правильним підходом і підтримкою справедливої трансформації, можна не тільки подолати залежність від вугілля, але й залучити інвестиції. Головне — це готовність до змін і бажання використовувати нові можливості для розвитку.
Подія відбулася в межах проєкту «Нова енергія – сприяння діалогу для сталого розвитку українських вугільних регіонів», що реалізується партнерськими організаціями – Germanwatch, Центром екологічних ініціатив “Екодія”, Луганським обласним правозахисним центром “Альтернатива” за підтримки Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у співпраці з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)