Найбільший німецький виробник електроенергії RWE 4 жовтня анонсував пришвидшення відмови від вугілля на 8 років. Кінцева дата відмови змістилася з 2038 на 2030 рік.
Енергетична криза змусила Німеччину продовжити експлуатацію низки електростанції, що працюють на вугіллі. В той же час, навіть місцеві екологічні організації погоджуються, що це найшвидший та найбільш економічно ефективний короткостроковий вихід із ситуації. Але наголошують, що додаткові викиди СО2 мають супроводжуватися заходами для економії енергії та зменшенням викидів в інших секторах.
Водночас, саме енергетична криза пришвидшує енергетичний перехід в Німеччині. Це допомогло пришвидшити роботу над правками до законів, спрямованих на збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності будівель. Крім того, в Німеччині був створений фонд клімату та трансформації. Його діяльність спрямована на те, щоб інвестиції у розмірі 177.5 млрд євро були використані протягом наступних 4 років для пришвидшення енергопереходу до більш чистих джерел енергії та зменшення залежності від російського газу.
Звісно, Німеччина не єдина, хто планує найближчим часом спалювати більше вугілля. Багато європейських країн були змушені переосмислити свої джерела енергії у наслідок війни росії в Україні та санкцій на російські енергоресурси. Низка європейських країн подовжує терміни експлуатації вугільних електростанцій або знову відкриває ті, що вже були закриті. Це – Австрія, Польща, Нідерланди, Франція, Греція. Проте це ніяк не впливає на зобов’язання з декарбонізації та виконання EU Green Deal.
Кілька країн ЄС вже оновили свої національні стратегії щодо клімату та енергетики, які демонструють вищий рівень амбітності та прискорення темпів декарбонізації у відповідь на газову кризу, війну росії в Україні та пандемію СOVID-19. А саме, ці оновлені стратегії передбачають збільшення частки енергії з відновлюваних джерел до 63% до 2030 року проти 55% визначених у планах 2019 року. Водночас очікується зменшення частки енергії з викопних джерел на 31% порівняно з планами 2019 року.
“Європейські країни все ще пріоритезують боротьбу зі зміною клімату та бачать поточні виклики як можливість пришвидшити енергетичний перехід. Зараз спостерігається збільшення використання вугілля – проте, це тимчасові заходи, необхідні, щоб пережити кризу та замістити російські енергоресурси. Не зважаючи на поточні виклики, Європейський Союз рухається до низьковуглецевого майбутнього. Україна після перемоги також має активно втілювати свої плани щодо енергетичного переходу”, – коментує Анастасія Бушовська, фахівчиня Екодії з енергетичної політики міст.
Крім того, 4 жовтня також була закріплена офіційна позиція Європейської Комісії щодо плану ЄС REPowerEU (створений для диверсифікації енергоресурсів, та, зокрема, для пришвидшення відмови від російських енергоресурсів). Тепер цей план має бути врахований у національних планах, для того щоб мати можливість залучати інвестиції для диверсифікації та відповідних реформ. Зокрема, було додатково виділено 20 млрд євро для фінансування заходів, спрямованих на підтримку енергетичної незалежності.
Контакти для додаткової інформації:
Оксана Гук, go@ecoaction.org.ua
