“Через забруднене повітря щорічно помирає 7 мільйонів людей у світі, а діти зростають у неприйнятних умовах”, – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерриш цього року. Цьогоріч Європа вперше відзначає День чистого повітря. Цей захід покликаний привернути увагу до загрози, яка щороку шкодить життю та здоров’ю людей по всьому світу.
У 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) дослідила ситуацію у 160 країнах і виявила, що Україна – одна з тих, хто найбільше потерпає від цієї проблеми. Ми також серед лідерів за передчасною смертністю через забруднене повітря: 124 людини на 100 000 мешканців помирали через хвороби, які воно спричиняє.
Основними забруднювачами є підприємства видобувної і переробної промисловості, теплоенергетики, автотранспорт. Особливо гостро наслідки цієї проблеми відчувають на собі мешканці українських індустріальних міст.
Високу смертність від забруднення повітря науковці пов’язують із залишеними у спадок від СРСР тепловими електростанціями та промисловістю. Сьогодні ці потужності уже зношені, на них часто використовуються застарілі технології та ігнорується впровадження необхідного очисного устаткування. І навіть системного та доступного державного моніторингу якості повітря в Україні майже не існує.
Отже, мешканці України не лише дихають небезпечним повітрям, а й позбавлені можливості дізнатися про концентрацію в ньому шкідливих речовин: дрібнодисперсного пилу (зважені частки, PM2.5 і PM10), бензопірену, приземного озону та інших.
Окремо треба зупинитися на зважених частках (пилу). Цьогорічні дослідження ВООЗ встановили, що не існує такої концентрації цих часток у повітрі, яка б не шкодила організму людини. Через свій мікророзмір вони запалюють наші легені, накопичуються в наших судинах, призводячи до інсульту та інфаркту, а також підвищують ризик виникнення онкологічних захворювань.
Рекомендації для держави
Одним із головних джерел цих часток у повітрі є спалювання вугілля. Тож для убезпечення українців від їх шкідливого впливу, необхідно поступово відмовлятися від цього енергоресурсу. Натомість слід розвивати чистіші та безпечніші відновлювані джерела енергії.
Крім того, потрібні докорінні зміни в сфері охорони атмосферного повітря. Покращення повітря неможливе без узгодженості дій між різними профільними державними відомствами, зокрема Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров’я.
І наостанок, законодавство України має бути наближене до норм ЄС. В сфері зменшення промислового забруднення необхідно імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС, яка вимагає обов’язкового впровадження найкращих доступних технологій і методів керування підприємствами-забруднювачами. Вони передбачають комплекс заходів, які мають зменшити кількість викидів: очисне обладнання, фільтри, нові менш шкідливі технології тощо.
А належне впровадження Директиви 2008/50/ЄС передбачає повноцінний моніторинг якості повітря та основних забрудників, а також забезпечення доступу людей до цієї інформації. Це дозволить всім громадянам України нарешті дізнатися, чим вони насправді дихають.
Рекомендації для кожного українця
Щоб дихати трохи чистішим повітрям вже зараз, є кілька простих порад для кожного та кожної:
- Частіше ходіть бічними вулицями та провулками, де менше автомобілів;
- Більше часу проводьте у парках;
- Ставайте далі від дороги на переходах чи зупинках громадського транспорту;
- Відчиняйте ті вікна в домі, які виходять подалі від дороги;
- Не займайтеся спортом надворі в годину пік;
Ви також можете підтримати боротьбу за чисте повітря в Україні та долучитися до діяльності Екодії.
