Згідно з доповіддю міжнародної організації Global Witness, показник смертності серед екоактивістів зріс майже на 60% минулого року
Глобальне навколишнє середовище піддається безпрецедентним загрозам. Однак, й ті, що намагаються його захистити, також стикаються з як ніколи гострими ризиками.
Ці тези становлять основні результати нової доповіді, яка вказує, що 2015 рік був, напевно, одним з найбільш небезпечних років для екологічних активістів та захисників природи. Дослідження свідчить, що кожного тижня минулого року виявлялися вбитими щонайменше три представники екологічних рухів. Це стосується як бразильських чи філіппінських захисників природи, так й індіанських активістів, що піддаються зараз чи не найбільшій загрозі.
«Зважаючи на те, що попит на мінерали, деревину та пальмову олію продовжує зростати, держави, урядові органи, бізнесові й кримінальні структури намагаються розширити площу підконтрольних їм територій, на яких ці ресурси розташовані. Це робиться незважаючи на інтереси людей, що проживають на цих землях, – свідчить Біллі Кайт, голова Global Witness (укр. – дослівно Глобальний Свідок), міжнародної неурядової організації, що бореться проти порушення прав людини в країнах-експортерах сировинної продукції. – Громади й активісти, що чинять спротив розширенню експлуатації ресурсів, піддаються все більшому тиску з боку охоронних структур видобувних компаній, органів державної безпеки, а також стають жертвами найманих убивств».
Він додає: «Хоча ми документуємо цілу низку вбивств, більшість з них, все ж, не включаються до статистичних даних. Урядові органи мають негайно втрутитися з тим, щоб зупинити розгортання насильства».
В доповіді Global Witness за 2015 рік задокументовано загалом 185 вбивств у 16 країнах світу. Це вказує на зростання в понад 59% порівняно з 2014 роком. Окрім того, цей показник є найвищим за увесь період спостереження з 2002 року.
У доповіді Global Witness “На небезпечній землі” вказується, що, зважаючи на нестачу доступу до якісних та релевантних даних, справжня кількість загиблих може бути ще більшою.
Деякі випадки вбивства екологічних активістів, які захищали інтереси навколишнього середовища та власних громад, стали широко відомими. Наприклад, Хіко Мендеш (португ. – Chico Mendes) – бразильський збирач каучуку, який боровся за збереження амазонської сельви, був убитий власником ранчо в 1988 році.
Сестра Дороті Стенг (англ. – Dorothy Stang), що жила в індіанських громадах у басейні Амазонки, була вбита в 2005 році в містечку Анапу в штаті Пара. В її загибелі звинуватили чотирьох осіб.
Втім, більшість з тих, хто протистоїть інтересам видобувних та лісозаготівельних компаній й сільськогосподарських концернів, є мало відомими поза межами їх власних громад.
Батько та дідусь філіппінської екологічної активістки Мішель Кампос були публічно страчені через те, що захищали власні родові землі від видобутку природних ресурсів. В результаті нападів, спровокованих видобувними компаніями, понад 3 тис. осіб з числа місцевої народності манобо були змушені залишити власні житла. Регіон філіппінського острова Мінданао, в якому проживають ці племена, визнаний одним з найнебезпечніших у світі для екологічних активістів. Зокрема, дослідження Global Witness стверджує, що лише тут мало місце 25 смертних випадків серед охоронців природи лише в 2015 році.
«Нам погрожують, нас безпідставно звинувачують та вбивають лише через те, що ми захищаємо власну землю від видобувних компаній та напіввійськових угрупувань, що стоять за ними», – говорить пані Кампос в інтерв’ю Global Witness.
«Мій батько, дідусь та шкільний вчитель – це лише троє з-поміж численних жертв. Вбивці нам відомі – вони й досі знаходяться на свободі серед нашої громади. Нас вбивають, проте уряд не робить нічого задля того, щоб допомогти нам».
Водночас, у Бразилії боротьба за збереження басейну Амазонки є радше боротьбою проти кримінальних угрупувань, що тероризують місцеве населення за вказівками лісозаготівельних структур та корумпованих чиновників, що їх покривають.
Однією з останніх жертв таких дій, за даними Global Witness, є Ісідіо Антоніо. Будучи керівником невеликого фермерського господарства в штаті Мараньйян, він впродовж цілої низки років страждав від погроз вбивством через засудження нелегальних заготівель лісу на території його громади. Поліція не розслідувала обставин його вбивства.
Global Witness вказує, що понад 80% лісоматеріалів, що вивозяться з Бразилії, є нелегальними. Це складає понад 25% від загальносвітового нелегального обігу деревини. Більшість цієї сировини реалізується на ринках Сполучених Штатів, Великої Британії, Європи та Китайської Народної Республіки.
Global Witness зазначає, що інтереси сільськогосподарського бізнесу, гідроенергетики, водокористування та лісозаготівель є основними причинами вбивств екологічних активістів. При цьому, в низці випадків напіввійськові угрупування несуть основну відповідальність за вчинення цих злочинів.
«Вбивці тікають від відповідальності до віддалених шахтарських поселень чи ховаються глибоко в джунглях, однак рушієм їх протизаконної діяльності є попит з боку споживачів з інших частин світу, – заявляє Біллі Кайт. – Компанії та інвестори мають припинити участь в проектах, що нехтують правами громад на захист їх землі та життєвого середовища».
В той час як 2015 рік виявився критично небезпечним для екологічних активістів, 2016 видається не набагато кращим. Так, серед багатьох широко відомих захисників природи, що були вбиті, опинилася й Берта Касерес (ісп. – Berta Cáceres). Екологічна активістка з Гондурасу була застрелена у своєму будинку у березні цього року. В 2015 році вона отримала Екологічну відзнаку Голдмана (англ. – Goldman Environmental Prize) – міжнародну нагороду, що відзначає зусилля екологічних активістів місцевого рівня по всьому світі.
У власній промові з нагоди отримання цієї нагороди пані Касерес заявляла про численні погрози вбивством, що надходили на її адресу, та неодноразові спроби її викрадення. Вона пов’язувала це зі своєю участю в протестах проти побудови греблі Агуа Сарка (ісп. – Agua Zarka). За підсумками розслідування її загибелі були затримані чотири особи.
«Я не маю сумнівів у тому, що вона була вбита через свою протестну діяльність. І що відповідальними за це є солдати й ті, хто залучений до будівництва греблі, – зазначає 84-річна матір активістки в інтерв’ю радіо Globo. – Я переконана в цьому. І вважаю, що уряд має нести за це відповідальність».
Джерело: independent.co.uk
Переклад: Віктор Савінок
