Наприкінці березня Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК; англ. The Intergovernmental Panel on Climate Change; IPCC) презентувала синтезований звіт, який узагальнює шостий звітний цикл їхніх досліджень. Цей цикл розпочався у 2015 році та був найбільш амбіційним з усіх — за вісім років експерти підготували низку звітів за різними темами, пов’язаними зі зміною клімату.
У публікації використано скриншоти з презентацій спікерів
Серед науковців, які працювали над звітами шостого циклу, були також українські вчені, зокрема Світлана Краковська, Микола Шлапак та Яків Дідух. Екодія та Українська кліматична мережа запросили їх на відкриту зустріч — розповісти про найважливіші висновки шостого звітного циклу та обговорити, яке значення він має України. Далі ділимося основними висновками розмови, а повний її запис можна переглянути на нашому YouTube-каналі.
Вплив людини на зміну клімату беззаперечний
Світлана Краковська, кліматологиня та делегатка від України в Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату з 2013 року, працювала в Першій робочій групі шостого циклу МГЕЗК, фокусом якої була фізична наукова основа зміни клімату.
Якщо в попередніх звітах Міжурядової групи експерти розглядали різні чинники, які могли б посилювати зміну клімату, то тепер наголошують, що її безперечно спричинила людська діяльність, зокрема призвела до частіших та інтенсивніших екстремальних кліматичних явищ, таких, як хвилі тепла, сильні зливи та посухи. Це та людська діяльність, що супроводжується викидами парникових газів і аерозолів, які частково маскують потепління завдяки охолоджувальному ефекту.
МГЗЕК називає такі масштаби наслідків зміни клімату:
- Концентрація вуглецю — найвища за принаймні останні 2 млн років.
- Підвищення рівня океану — швидкість найбільша за останні 3 тисячі років.
- Площа морської криги в Арктиці — найменша за принаймні останню тисячу років.
- Танення льодовиків — безпрецедентне принаймні за останні 2 тисячі років.
Робоча група, до якої була долучена пані Світлана, розробила інтерактивний атлас для кліматичної оцінки різних регіонів планети. Усі дані атласу є відкритими, документацію про те, як він створений та як функціонує, можна знайти на сторінці.
Варіант атласу для не-експертів
Варіант атласу для експертів
Світлана Краковська також наважилася скористатися майданчиком МГЕЗК, щоб привернути увагу до війни росії проти Україні. На засіданні МГЗЕК, що проходило наприкінці лютого 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення росії, пані Світлана заявила, що і збройна агресія рф в Україні, і кліматична криза мають однакове коріння — викопне паливо, від якого людство є залежним.
За словами науковиці, ця заява “озброїла” багатьох в кліматичному русі, адже створювала ще один аргумент проти викопного палива — як джерела фінансування війни РФ проти України. Цій темі присвячене інтерв’ю з пані Краковською у The Guardian, що вийшло у березні 2022. Її також запрошували спікеркою на різноманітні міжнародні події, як-от Всесвітній економічний форум. Журнал Nature назвав Світлану Краковську однією з топ-10 науковців світу у 2022 році.
Світлана Краковська розробила кліматичні сценарії для України до кінця 21 століття
Якщо потепління перетне межу у 2–2,5°C, стан біосфери стане катастрофічним
Яків Дідух, еколог та ботанік, працював у Другій робочій групі МГЕЗК, що досліджувала, як клімат впливає на природу. Він був науковим редактором розділу “Територіальні і прісноводні екосистеми та їхні послуги” шостого звіту МГЕЗК.
Одним із найбільш дискусійних для Другої робочої групи стало питання про те, чи внаслідок підвищення середньої глобальної температури види зникнуть зовсім, чи сильно постраждають їхні оселища— тоді окрім вимирання, у них буде можливість для адаптації або міграції. Тут були великі розходження: прогнози того, яка частка видів зазнає вимирання, коливалися від 0 до 54%.
Після довгих обговорень вчені запропонували такий висновок, що при пороговому рівні скорочення >80% оселищ, види зникають (мігрують чи зазнають змін внаслідок адаптації). Але якщо пороговий рівень вимирання видів сягає більше 50%, це свідчить про вимирання виду.
Також автори звіту визначили, яка частка видів буде змушена мігрувати чи адаптуватися залежно від рівня підвищення середньорічних температур на суші:
- при підвищенні на 1,5°C постраждають оселища 6% безхребетних тварин, 8% рослин та 4% хребетних, які будуть змушені мігрувати чи адаптуватися;
- на 2°C — 18% безхребетних тварин, 16% рослин та 8% хребетних;
- 3,2°C — 49% безхребетних тварин, 44% рослин та 26% хребетних.
Дослідники розрахували, що критичною межею є підвищення середньорічної температури на 2–2,5°C, вище якої умови існування біоти зазнають незворотних змін, що є ознакою катастрофічного стану біосфери.
Читайте також: Вимирання загрожує мільйону видів тварин та рослин
Клімат не лише впливає на природні процеси, а й залежить від них, тому не можна стабілізувати зміну клімату, не зберігаючи біосферу.
У своєму виступі Яків Дідух додав, що в Україні зараз немає урядових постанов, щоб фіксувати воєнні збитки саме для екосистем, хоча є для земельних, водних ресурсів, надр, лісів. Разом із колегами пан Яків вирішив самостійно розробити та запропонувати такі нормативні документи.
У світі є необхідні технології та капітал, аби стримати зміну клімату
Микола Шлапак, фахівець із питань охорони довкілля та кліматичної політики, працював у Третій робочій групі МГЕЗК, сфокусованій на запобіганні зміні клімату та скороченні викидів парникових газів. Основне повідомлення звіту Третьої робочої групи: “Докази чіткі: Час для дії – зараз”. Якщо не будуть здійснені негайні та глибокі скорочення викидів у всіх секторах, то втримати підвищення глобальної температури на рівні до 1,5°C буде неможливо.
У 2010–2019 роках середні щорічні викиди парникових газів були найвищими за всю історію людства.
Є і позитивні новини у звіті МГЗЕК:
- Уже зараз у всіх секторах є рішення, які можуть скоротити викиди принаймні наполовину до 2030 року.
- У деяких випадках відновлювана енергетика стала дешевшою за викопне паливо.
- Енергосистеми в деяких країнах уже переважно працюють на відновлювальних джерелах.
Звіт також визначив, чого треба досягти, аби обмежити підняття середньої глобальної температури на рівні 1,5°C:
- Світові викиди мають досягти піку до 2025, а до 2030 скоротитися на 43%.
- Викиди метану мають скоротитися на 34% до 2030.
Принаймні 18 країн світу досягли сталого скорочення парникових газів за період у понад 10 років. Водночас у цих країнах відбувалося економічне зростання. Серед заходів, до яких вони вдавалися, —декарбонізація енергетики, підвищення енергоефективності та скорочення потреби в енергії в результаті структурних змін в економіці.
Щодо розвіданих запасів викопного палива: близько 80% таких запасів вугілля, 50% природного газу та 30% нафти мають лишитися невикористаними, аби не перетнути межу в +2°C. Щоб обмежити потепління на рівні +1,5°C, ці показники мають бути ще вищими. Ці обсяги є суттєвими, а досягти їх можливо лише шляхом кардинальних змін.
“Попит та послуги” – цей сектор був вперше доданий у звіт. Ця сфера має значний потенціал для зниження світових викидів на 40–70% до 2050, оскільки швидкі та суттєві зміни попиту спростять скорочення викидів у багатьох галузях — зменшення попиту на одиницю дозволить скоротити потребу в ресурсах на шість-сім одиниць. Йдеться як про зміни наших звичок: пересування пішки, користування велосипедом і громадським транспортом, електротранспортом, зміни в харчуванні. Окрім бажання людей, для таких поведінкових змін дуже важливим є створення інфраструктури, яка б цьому сприяла.
Зараз обсяги кліматичного фінансування у 3–6 рази нижчі, аніж потрібні до 2030 року для обмеження потепління до 1,5–2°C. Водночас, автори звіту вказують, що у світі існують достатні обсяги капіталу та ліквідності для закриття цієї прогалини. Завдання полягає в тому, щоб переспрямовувати ці потоки капіталу на проєкти й технології, які скорочують викиди парникових газів.
Післявоєнна відбудова України має відбуватися з використанням технологій, які б зменшували викиди парникових газів. До того ж, Україна особлива тим, що тут високими є викиди не тільки вуглецю, а й інших парникових газів, як-от оксиду азоту та метану — через надмірне розорювання ґрунтів. Також присутні неорганізовані викиди, пов’язані з видобуванням вугілля, видобуванням і транспортуванням газу, оскільки Україна має велику газотранспортну мережу.
Хочете дізнаватися більше кліматичних новин? Підписуйтеся на нашу щотижневу розсилку.
Захід здійснювався за фінансової підтримки Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), в рамках проєкту “Посилення громадянського суспільства в реалізації національної кліматичної політики”.
