6 по 16 червня в Бонні (Німеччина) відбувається 56-та сесія Допоміжного органу Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Ціль зустрічі – об’єднати безліч зацікавлених сторін з усього світу для підготовки до Конференції ООН зі зміни клімату COP27, яка відбудеться в листопаді цього року.
Дії росії поставили під загрозу глобальні кліматичні цілі, включно з українськими. Саме тому під час зустрічі Допоміжного органу Рамкової конвенції ООН, активісти зробили акцію солідарності та вимогою відмовитись від фінансування війни через викопне паливо, та прискорення реалізації кліматичних цілей, аби не допустити війни та конфлікти у майбутньому.
Україна доклала багато зусиль для підвищення кліматичних амбіцій на законодавчому рівні та досягнення цілей Паризької угоди протягом останніх років. Нам було ще багато роботи, але перші кроки зроблені. У липні 2021 року уряд затвердив оновлену ціль НВВ щодо фактичного скорочення. Україна взяла на себе зобов’язання скоротити викиди на 7% до 2030 року порівняно з 2019 роком. Затверджено першу Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Україна зобов’язалася досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. За останні роки значно зросла кількість відновлюваних джерел енергії. Частка відновлюваних джерел у загальному балансі виробництва електроенергії у 2021 році перевищила 13%. За прогнозами, до 2030 року Україна може досягти 25%.
Але 24 лютого 2022 року росія відкрито напала на Україну після війни на Донбасі та окупації Криму з 2014 року. За 111 днів повного вторгнення було вбито десятки тисяч людей, зруйновано тисячі населених пунктів, 20% території України окуповано, розбомблено понад 200 промислових об’єктів, окуповано або знищено близько 40% усіх об’єктів відновлюваної енергетики. Війна безпосередньо вдарила по аграрному сектору України, пошкодила водно-болотні угіддя, ліси та морські екосистеми, спричинивши незворотні наслідки не лише для української природи, а й загрожує всьому світу. Війна та зміна клімату, йде рука об руку, найбільше вдарили по найуразливішим верствам населення, що призводить до додаткових жертв війни.
Зміна клімату та війна проти України мають прямий зв’язок і мають одне коріння. Це викопне паливо і хвороблива залежність від нього. 40% федерального бюджету росії припадає на нафту і газ, які також складають 60% російського експорту. Російське вторгнення не лише зашкодило Україні, а й поставило під загрозу реалізацію кліматичних цілей та здатність світу адаптуватися до кліматичних змін. Замість прискореного переходу на відновлювані джерела та розвитку енергоефективності країни прагнуть замінити російське викопне паливо джерелами з інших країн. Планується збільшення видобутку нафти, газу, вугілля у світі.
“Підвищення кліматичних амбіцій світу та прискорення відмови від викопного палива могли б зупинити війну в Україні та запобігти майбутнім конфліктам на основі ресурсів. Важливо відмовитись від всіх викопних ресурсів з росії, аби запобігти більшим збиткам” – заявила Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату Екодії.
Незважаючи на всі жахи, Україна продовжує підтримувати бачення Зеленого курсу ЄС і розглядає можливість зеленого та сталого відновлення. Тож будьте сміливішими, як Україна, та припиніть залежність від викопного палива. Світ потребує переходу на чисту енергетику, а також швидкі інвестиції в розвиток енергоефективності та енергозбереження, що забезпечують підвищення енергетичної безпеки та прискорення кліматичних заходів для кожної країни. Аби забезпечити амбітні дії щодо клімату в нестабільних і постраждалих від війни країнах і підтримувати адаптацію до зміни клімату на місцевому рівні, слід також розробити та підтримувати прозорі та гнучкі механізми доступу до кліматичного фінансування.
Контакти для додаткової інформації:
okh@ecoact.org.ua
