Німеччина відома не тільки пивом й БМВ, а й своїми величезними потугами у боротьбі проти зміни клімату. Майже кожне поле цієї країни може похвалитися кількова великими вітряками, а кожен новий будинок – своєю енергетичною незалежністю.
На початку серпня команда Екоцентру: Олег Савицький, Марія Сторчило та Анна Гуз зібрали свої рюкзаки і намети та вирушили у німецький кліматичний табір KlimaCamp, який щороку проходить у містечку Еркеленц. Загалом захід зібрав більше тисячі учасників зі всього світу – і всі з бажанням вчитись та активно діяти заради порятунку планети.
KlimaCamp розташувався біля вугільного кар’єру – Garzweiler I, що вважається одним із найбільших у Європі. Площа кар’єру велетенська і кожного року ще більше розширюється за рахунок виселення людей з мальовничих містечок навколо. Близькість вугільного гіганта справляла на гостів табору особливе враження. Спустошені пагорби без трави та дерев, вантажні автомобілі та постійний гуркіт. Це не слайд із чиєїсь презентації і не кадр із кінофільму, а реальний пейзаж за кілька кілометрів від табору. Такі «краєвиди» неабияк мотивували учасників кемпу уважно слухати лекції про пошуки альтернативи для заміщення вугілля.
Крім лекції учасники табору мали насичену програму воркшопів – тут вчили і вітряки власними руками робити, і навіть воркшопи організовувати. Проте головною родзинкою табору стала підготовка до акції з блокування вугільного кар’єра та бурових установок.
Щоб взяти учать у акції до табору приїхало більше ніж 1000 небайдужих людей. 16 серпня 2015 року всі одягли білі костюми й маски та вирушили перекривати головну дорогу кар’єру, по якій рухалися вантажівки з вугіллям. Активістів одразу оточили поліція та охорона. Щоб зупинити пікетувальників, на місце пригоди вилетіли навіть гелікоптери. Роботу кар’єру зупинили на цілий день, а акцію показали всі ЗМІ Німеччини.
«Не зважаючи на розвиток відновлюваних джерел енергії, в Європі досі існують екологічні проблеми, які виводять людей на демонстрації. Нам справді є чому повчитися в них», – зауважила Аня і додала, що мріє, щоб в Україні екологічний рух був таким же потужним як і у Німеччині.
Українські учасники також відзначили, що табір – це важливе місце для пошуку однодумців із усього світу.
«Ми знайомились і спілкувались з еко-активістами скрізь: у черзі за їжею, під час воркшопів, нічних посиденьок біля вогнища. Такі зустрічі просто надихають на подальшу роботу. Ми завжди знали, що не одні у світі боримося зі зміною клімату, а тут така можливість познайомитись, поговорити про проблеми і разом зрозуміти, що все зможемо подолати, якщо діятимемо спільно», – підсумувала Марія.
Усі фото: Ruben Neugebauer
