Ще у травні 2022 року Екодія визначила принципи, які дозволяють втілювати післявоєнну відбудову зеленою і сталою. Щоб ті українські міста й села, що були звільнені від російської окупації або відновлюються після обстрілів, поверталися до життя в безпечніші, комфортніші та більш кліматично дружні умови.
Окрім інформування про принципи зеленого відновлення, ми також мали змогу підтримати низку громадських організацій у втіленні цих принципів на практиці в українських громадах.
Влітку 2023 року на конкурсній основі ми обрали 10 проєктів, які б стали прикладами зеленої відбудови. Такі проєкти на конкурс пропонували громадські організації; перш за все ми орієнтувалися на місцеві ГО, що діють у тій же громаді, для якої і пропонують проєкт, чи на організації, які мають успішний досвід роботи з громадами.
Нам також було важливо, щоб це були не просто нав’язані або шаблонні проєкти, а такі, що об’єднають і залучать різні групи мешканців громади: місцеву владу, комунальників, освітян, молодь, підприємців, активістів тощо.
Отож підтримку від Екодії отримали 10 проєктів, які були реалізовані з липня–серпня 2023 до кінця січня 2024. З якими результатами вони завершилися, розповідаємо далі.
Поруч із природою: простір біорізноманіття у Краснокутську Харківської області
Втілювали: Українська природоохоронна група (УПГ)
Українська природоохоронна група продовжила роботу з Краснокутською громадою Харківської області, для якої раніше за підтримки Екодії розробила рекомендації з природоорієнтованого повоєнного відновлення. Цього разу частина рекомендацій, що стосуються створення просторів біорізноманіття та газонів із різнотрав’ям була втілена на практиці.
Простір біорізноманіття облаштували на території Краснокутського ліцею № 1. Його автори прагнули, щоб це була не просто ділянка, де разово висадили рослини, а тривалий просвітницький проєкт, що об’єднуватиме мешканців громади у зміні ставлення до природи та діях, які зроблять громаду стійкішою до зміни клімату.
«Щиро радіємо, що створення Простору біорізноманіття вже зараз сприяє багатьом важливим процесам та перетворюється у велику кількість ідей для подальшого розвитку. Однією з них є створення на базі Краснокутського ліцею постійної біологічної школи. Вже зараз учні разом з викладачами та ботаніками досліджують місцеву флору та вплив клімату на експериментальних ботанічних ділянках, котрі нещодавно були закладені в ліцеї. Радіємо й тому, що в рамках таких проєктів відбувається важлива для громади колаборація та спільна робота громадських організацій, волонтерів, закладів освіти, наукових та природоохоронних установ», — зазначає команда ГО «Грін Арт Тур», місцевої організації, яка долучилася до реалізації проєкту.
Щодо самих компонентів простору, то фахівці проєкту спланували розміщення ділянки з різнотрав’ям та експериментальний газон для дослідження фенології (сезонних явищ, змін) рослин. Насіння для простору збирали на території Харківської та Сумської областей, щоб це були саме місцеві види рослин. Також ботаніки проєкту організували майстер-клас зі збору насіння, до якого запросили школярів, вчителів, волонтерів громади, які пізніше засіяли зібраним насінням майже 1000 кв м шкільного подвір’я.
У просторі також були встановлені готелі для комах, гніздівлі для птахів, водопій і будиночки для їжачків. Побачити, як усе відбувалося, можна у відеопрезентації:
Ще однією ціллю УПГ в межах цього проєкту було передати досвід та інструменти для застосування іншими громадами. Серед матеріалів, якими команда вільно ділиться з іншими:
- інструкції зі створення структурних елементів простору;
- інформаційні таблички, які можна надрукувати і розмістити як стенди.
«Знати, щоб відбудувати!» Зелені рішення для відновлення міста Запоріжжя
Втілювали: ГО Екосенс
Громадська організація «Екосенс» присвятила ще один проєкт Запоріжжю, де організація і базується.
Нагадаємо, що раніше за підтримки Екодії організація розробила такі рекомендації для місцевої влади:
- огляд заходів з адаптації до зміни клімату для міста Запоріжжя, які рекомендуються до першочергового запровадження під час повоєнного відновлення;
- рекомендації із відновлення енергетичної інфраструктури Запоріжжя (з урахуванням потреби адаптації до різних надзвичайних ситуацій та цілей декарбонізації).
У новому проєкті команда Екосенсу вирішила основну увагу приділити містянам, а перш за все орієнтувалися на ОСББ, ЖБК (житлово-будівельні кооперативи), підприємців і комунальників. Фокусною темою проєкту стало озеленення прибудинкових територій в умовах війни та зміни клімату.
Щоб поінформувати мешканців Запоріжжя про те, як зробити міський простір більш комфортним та адаптованим до кліматичних змін, ГО «Екосенс» провела цикл лекцій з тем:
- Озеленення дворів під час війни та зміни клімату
- Просторове планування дворів
- Вибір рослин для озеленення за кліматичних умов Запоріжжя
Проведення в укритті лекції «Озеленення дворів під час війни та зміни клімату»
Важливою частиною проєкту було залучення соціологів, які вивчали думки запоріжців, щоб зрозуміти, як зробити благоустрій і озеленення у місті більш якісними, і виробити відповідні рекомендації. Експерти провели опитування містян (онлайн у соцмережах, а також під час навчальних подій офлайн). Окремо було організовано фокус-групове дослідження з головами ОСББ. Результати дослідження були представлені під час круглого столу-презентації, у якому взяли участь представники профільних департаментів міської ради, громадських організацій, а також самі містяни.
У процесі фокус-групового дослідження
Скриншот із презентації результатів соціологічного дослідження
ГО здійснила низку виїзних лекцій-обстежень, під час яких оглядала території багатоповерхових будинків і надавала рекомендації із озеленення дворів та догляду за рослинами. Також організація на конкурсній основі обрала ОСББ, де провела демонстраційне озеленення, втіливши на практиці ті знання, якими ділилася під час навчань.
«Проаналізувавши територію та вислухавши побажання мешканців ОСББ, ми обрали пейзажний стиль озеленення, адже локація має бути цікавою саме для людей, які живуть у цьому будинку. При підборі рослин ми орієнтувалися на простоту у догляді за ними: висаджені чагарники та трави потребують мінімального поливу та внесення добрив», — розповідає про показове озеленення Наталя Дерев’янко, фахівчиня Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії.
Ще один із продуктів проєкту — посібник «Добір рослин для озеленення прибудинкових територій в умовах Запоріжжя», що опублікований у вільному доступі. Його також було надано департаментам ЖКГ та екологічної безпеки Запорізької міськради, поширено серед ОСББ, розіслано учасникам лекцій.
Крім того, Екосенс далі активно наповнює інформаційний ресурс «Віднова», на якому висвітлюють власні дії з планування відновлення, а також збирають різноманітні корисні матеріалами, якими можуть скористатися всі охочі.
Дослідження водних об’єктів та аналіз впливу компостування у Люботині Харківської області
Втілювали: ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» (Zero Waste Kharkiv)
ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» (ЦГМІ) також двічі отримувала підтримку від Екодії для роботи в Люботинській громаді. Спершу вони розробили рекомендації з екологічного відновлення: дослідники оцінили, як місто постраждало від російського вторгнення, наскільки воно вразливе до зміни клімату та як можна одночасно і відновлювати громаду, і робити її більш готовою до зміни клімату.
У межах другої хвилі підтримки організація працювала аналізувала якість води у в колодязях і ставках на території громади, а також водопровідну воду Люботина. Це перше подібне дослідження водойм громади. На колодязі звернули увагу зокрема тому, що за умов російської агресії існує ризик перебоїв із водопостачанням із водогону, й альтернативою якраз можуть бути колодязі.
Загалом дослідники проаналізували проби води із 17 ставків, 18 колодязів, 2 джерел і міського водопроводу. За результатами досліджень, у половині обстежених колодязів вода є більш або менш каламутною і потребує фільтрації в разі застосування її як питної, а у деяких вона містить речовини, що є шкідливими для здоров’я людей. Переважна більшість колодязів має дуже жорстку воду, тому застосування її для поливу може призводити до збільшення мінералізації ґрунту і його вторинного засолення.
«Частина колодязів не функціонує, їх технічні частини потребують ремонту, деякі не мають зручного підходу. Недостатньо з боку місцевих органів влади приділяється уваги благоустрою території навколо ставків», — йдеться у звіті за дослідженнями.
Водночас якість води у водогінних мережах міста Люботин відповідає не тільки українським, а й міжнародним санітарним нормам (за винятком вмісту заліза, а тому потребує знезалізнення).
Команді проєкту також вдалося провести альгологічні дослідження, тобто дослідження водоростей, які населяють водойми. Було відібрано 15 проб із 10 ставків, які проаналізували на кафедрі ботаніки та екології рослин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серед висновків фахівців те, що проаналізовані водойми можна віднести до ІІІ класу якості води, де наявне помірне забруднення органічними речовинами.
Щоб про результати аналізу води у ставках і колодязях змогли дізнатися якомога більше мешканців громади, ЦГМІ підготував інтерактивну мапу, яку планує регулярно доповнювати.
Ще однією частиною проєкту було дослідити роль компостування у скороченні викидів парникових газів (ПГ) на прикладі громадських компостерів, які функціонують у Люботині вже кілька років.
За перші три квартали 2023 року в Люботинській громаді, де населення сягає понад 20 тисяч людей, вивезли майже 14 тисяч м3 побутових відходів (ця цифра не є остаточною, оскільки у громаді не затверджені норми надання послуг з поводження з побутовими відходами). При цьому загальний обсяг громадських компостерів у громаді на цей момент становить 16 м3.
Дослідники порахували, наскільки можна скоротити викиди метану, якщо розширити мережу громадських компостерів у громаді. Результати свідчать, що запровадження компостування тільки для багатоквартирних житлових будинків (це близько 3 % від загальної кількості відходів, що утворюється), дозволить зменшити викиди метану на 130 т СО2 екв до 2030 року, що для обсягів Люботина становить близько 5 %. Запровадження компостування на рівні 20 % скоротить викиди метану приблизно на 30 %.
Більше інформації про цю частину проєкту у звіті.
Презентація мешканцям Люботинської громади результатів обох складових дослідження та рекомендацій
План дій сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСРК) для Теофіпольської громади Хмельницької області
Втілювали: ГО «Хмельницький енергетичний кластер» (ХЕК)
Співпраця ХЕК із Теофіпольською громадою почалася з того, що селищна рада громади сама звернулася до ГО, в пошуках фахової допомоги з розвитком зеленої енергетики та запуском кліматично дружніх проєктів. Далі була перемога ХЕК у конкурсі від Екодії, що дозволила отримати фінансову підтримку на розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСРК) для громади.
ХЕК організував роботу над ПДСРК так, що до його розробки були максимально залучені зацікавлені сторони: громадськість, бізнес і влада.
Зустріч робочої групи, до якої ввійшли представники громадськості, бізнесу та місцевої влади
Теофіпольська громада зобов’язалася зменшити викиди СО2 в порівнянні з 2017 роком на 35% до 2030 року, а до 2050 року — досягти кліматичної нейтральності. 2017 рік для оцінювання рівня викидів обрали, оскільки для цього року наявна повна та достовірна інформація про споживання всіх видів енергоносіїв, а також він є найбільш репрезентативний відносно теперішньої економічної ситуації.
Графіки з розділу ПДСЕРК, присвяченого оцінці ризиків та вразливості до зміни клімату
Також команда проєкту допомогла громаді у червні 2023 року приєднатися до ініціативи Угоди мерів — ініціативи Європейської Комісії, що об’єднує європейські місцеві органи влади для спільної боротьби зі зміною клімату.
Серед заходів із пом’якшення негативних наслідків зміни клімату у ключових секторах:
- запровадження в бюджетних будівлях системи енергоменеджменту, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії;
- зменшення непродуктивних втрат у водопровідних мережах, використання енергоефективного обладнання для водопостачання, відведення та очищення;
- комплексна термомодернізація житлових будівель (ОСББ);
- підвищення ефективності роботи пасажирського транспорту, використання гібридних та електромобілів, велотранспорту.
З-поміж заходів з адаптації до наслідків зміни клімату:
- створення електронної бази даних стану довкілля;
- розширення екологічної мережі та резервування земель, з подальшим їх включенням до складу земель природоохоронного призначення;
- вдосконалення системи контролю за станом водних об’єктів; збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод на 25%;
- зменшення викидів забруднюючих речовин від автотранспорту на 10% у відпрацьованих газах; запровадження системи моніторингу повітря шляхом функціонування стаціонарних постів;
- зменшення інтенсивності утворення загальної кількості відходів;
- екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку та інші.
Про всі заходи, запропоновані у ПДСЕРК, можна дізнатися з повної версії документа.
І Теофіпольська громада, і Хмельницький енергетичний кластер готові співпрацювати далі та налаштовані втілити ті заходи, які були запропоновані в ПДСЕРК.
Відродження естетико-екологічних функцій малих водотоків р. Млинівки (Стебницької) та р. Радчанки на території Івано-Франківської МОТГ
Втілювали: ГО «Інноваційний університет»
Команда проєкту прагнула запобігти знищенню і зникненню двох малих водотоків: річки Млинівки (Стебницької) та Радчанки. Ці річки відіграють важливу екосистемну роль у межах Івано-Франківської громади, як-от підтримка біорізноманіття чи регулювання якості води (більше послуг у таблиці нижче). Крім того, Млинівка і Радчанка є джерелом водопостачання найбільшої в Івано-Франківську рекреаційної локації — Міського озера.
Таблиця зі звіту за Комплексною екологічною оцінкою Млинівки (Стебницької) та Радчанки, проведеної в межах проєкту за підтримки Екодії
Водночас згадані водотоки страждають від людської діяльності: забудови, скидання стічних вод, захаращення русла.
Знімки зі звіту за Комплексною екологічною оцінкою
ГО «Інноваційний університет» здійснила у межах проєкту низку польових виїздів, лабораторних досліджень, працювала з мапами, архівними даними, запитувала інформацію в різноманітних держустановах і, зрештою, підготувала Комплексну екологічну оцінку річок Млинівка і Радчанка.
Звіт за Комплексною екологічною оцінкою містить детальну інформацію про стан обох річок за низкою параметрів: гідрогеологічні умови; характеристика землекористування в межах водозбірної площі річок; оселища та природні ландшафти басейну досліджених річок; джерела забруднення; результати лабораторних випробувань за групами показників та інші.
Автори дослідження також наводять у звіті рекомендації, ось деякі з них:
- розширення рекреаційних територій за рахунок розробки екологічних стежок уздовж річки Радчанка (від с. Драгомирчани до водно-болотних угідь на території урочища «Мочари», яка може бути прокладена вздовж прибережної захисної смуги русла, через сільськогосподарські угіддя та лісовий масив) та річки Млинівка Стебницької (від міського озера до с. Стебник);
- розширення прибережних зон руслових коридорів згаданих річок і відповідна ландшафтна організація, озеленення за рахунок місцевих самосійних видів дендрофлори або відновлення дернового покриву;
- відновлення ролі природних відкритих джерел, які мали або мають поверхневий стік у русло річки Млинівка.
Результати досліджень координатори проєкту представили громаді та підготували лист-клопотання до державних установ про внесення змін до Водного кадастру та проведення Державного моніторингу масивів поверхневих вод річок Млинівки та Радчанки.
Ще одна з активностей проєкту — тренінг-курс «Малі водотоки: адаптація до змін клімату та сталий розвиток» на базі Центру інноваційного розвитку ІФНТУНГ. У тренінгу взяли участь працівники КП «Центр розвитку міста та рекреації», студенти ІФНТУНГ та ПНУ ім. В Стефаника.
Підготовка Програми комплексного відновлення (ПКВ) Покровської селищної територіальної громади з включенням заходів з адаптації та протидії змінам клімату до 2030 року
Втілювали: ГО Фонд « Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу » (РЦЕДПБ)
ГО «РЦЕДПБ» розробляла Програму комплексного відновлення (ПКВ) для Покровської селищної громади (Дніпропетровська область). Підтримку від Екодії ГО отримала, оскільки включила в Програму кліматичну складову.
Програма комплексного відновлення — це планувальний документ, який український уряд затвердив у жовтні 2022, а його дія поширюється на громади, що постраждали від російської агресії. У порядку розроблення ПКВ немає обов’язкової вимоги щодо врахування зміни клімату, є лише згадка, що такі програми мають сприяти «впровадженню сучасних підходів та практик розвитку… громад», серед яких названо «екологічність».
Поки невелика кількість громад України розробили ПКВ, і у випадку Покровської громади це була перша така Програма у Дніпропетровській області. Як пояснюють у РЦЕДПБ, Програма комплексного відновлення Покровської громади — це документ, де визначено план дій для досягнення нового якісного стану територіальної громади – стану відновленої повоєнної функціональності, на засадах «краще ніж було».
Організація так візуалізувала етапи роботи над ПКВ:
Щодо кліматичної складової, у Програмі включені:
- загальна екологічна оцінка
- стратегія адаптації до зміни клімату Покровської СТГ
- загальні та секторальні заходи, спрямовані на адаптацію Покровської СТГ до змін клімату
- проєкт з адаптації до змін клімату «Парки Покровської громади»
- проєкт з адаптації до змін клімату «Вода для Покровської громади»
Повна версія Програми доступна за посиланням.
Громадське обговорення програми
Експерти готували ПКВ, зважаючи на результати опитування місцевих мешканців, зокрема активістів, експертів, представників комунальних підприємств та бізнесу.
Над кліматичною складовою документа працювали експерти з Національного університету «Києво-Могилянська академія», з якими РЦЕДПБ співпрацює вже тривалий час.
Оцінка вразливості Долинської громади Кіровоградської області до зміни клімату та рекомендації щодо заходів з адаптації та зеленого відновлення
Втілювали: ГО «Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів» (ЦМСВП)
У межах підтримки від Екодії команда ЦМСВП також мала нагоду попрацювати із вмотивованою громадою, яка готова діяти заради потрібних змін. На початку втілення проєкту було створено робочу групу при Долинській міській раді, яка регулярно збиралася, зокрема для обговорення рішень, які допоможуть розвивати кліматичну стійкість громади.
Готуючи Оцінку вразливості громади, експерти проєкту провели онлайн опитування «Чи помічаєте ви зміни клімату у житті?», у якому загалом узяли участь 256 мешканців громади, як міста, так і сільських населених пунктів.
Слайд із презентації результатів проєкту
Також для Оцінки команда ЦМСВП опрацювала інформацію про зміну погодних умов упродовж 1946–2022 років, яку надала їм Долинська метеостанція.
Проєкт містив освітню складову. Команда проєкту провела низку онлайн та офлайн лекцій на теми зміни клімату і впливу війни на довкілля, охопивши близько 700 школярів з усіх 12-ти навчальних закладів громади.
Наприкінці січня 2023 року ГО презентувала громаді свої напрацювання, що містили: Оцінку вразливості Долинської громади до зміни клімату та рекомендації щодо заходів з адаптації та зеленого відновлення. Серед заходів, які запропонували фахівці проєкту:
- збалансований розвиток зелених зон населених пунктів громади;
- підвищення адаптаційної здатності лісових екосистем до зміни клімату та антропогенного впливу;
- підвищення адаптаційної здатності сільського господарства до зміни клімату;
- відновлення гідрологічного режиму та поліпшення санітарного стан річок та водних об’єктів на території Долинської МТГ. Модернізація очисних споруд та системи водовідведення;
- безпечне та стале управління побутовими відходами;
- Започаткувати в ОМС посаду координатора заходів із адаптації до зміни клімату і посаду енергоменеджера.
У ГО розповіли, що завдяки проєкту вдалося налагодити тісну співпрацю з міською радою і надалі планують втілити разом не тільки проєкти з адаптації, а й з управління відходами, водозабезпечення, енергоефективності.
Розробка рекомендацій до «Програми комплексного відновлення території Бучанської міської територіальної громади» з урахуванням принципів зеленого відновлення
Втілювали: ГО «Я – Бучанець» (ECO BUCHA)
Проєкт громадської організації «Я – Бучанець» охопив низку активностей, але однією з основних був аналіз криниць і бюветів громадського користування.
На бювети та криниці вирішили звернути увагу, оскільки ними активно користувалися мешканці громади під час російської окупації у березні 2022 року та перший час після деокупації, а також частина населення користується постійно. Команда проєкту прагнула з’ясувати, які криниці є неякісними та повідомити про це громаді. Криниці, які за результатами аналізу виявилися якісними, хочуть у співпраці з КП «Бучасервіс» облаштувати згідно з вимогами ДСанПіН, провести їх санацію та знезараження.
Досліджені об’єкти з описами результатів аналізу води фахівці нанесли на В описі до кожного з об’єктів на мапі можна знайти інформацію про загальний стан зовнішньої та внутрішньої частини криниці; чи є захист від потрапляння дощових, ґрунтових і стічних вод; результати експрес-аналізу за низкою показників, виконаного за допомогою фотометра iDip Exact 570.
Опублікована мапа стала дуже популярною у громаді та збирає значну кількість переглядів.
Привернення уваги влади до потреби у зелених проєктах і захисті довкілля у громаді було однією з цілей ГО у цьому проєкті. ГО сама ініціювала зустрічі з представниками міськради, комунальними підприємствами (наприклад, КП «Бучазеленбуд», КП «Бучасервіс»), з головним архітектором тощо. Команда проєкту також підготувала і передала пропозиції до Програми комплексного відновлення території Бучанської МТГ.
Зустріч команди проєкту з представниками Бучанської міської ради
Під час проєкту ECO BUCHA продовжила втілювати події, що гуртують місцевих мешканців та створюють умови для громадянської освіти.
Бучанці разом прибрали земельну ділянку біля старої амбулаторії на вулиці Шевченка, пройшли навчання з оцифрування дерев за допомогою інструменту iTree та описали дерева вздовж Нового шосе у Бучі. Організували відкриті освітні заходи з тем забруднення повітря і сортування побутових відходів.
Зустріч мешканців громади, зацікавлених у захисті довкілля
ГО також підтримала молодь у створенні відеоролика про захист довкілля у Бучанській громаді.
«Не варто недооцінювати себе і наш спільний громадський вплив. Ми спільно тримаємо оборону від такого гігантського ворога — то хіба не втримаємо оборону задля порятунку природи навколо себе?», — вважають у команді ECO BUCHA.
Збереження заплави річки Ірпінь як важливий елемент відновлення Ірпеня за зеленими принципами
Втілювали: ГО УЕК «Зелена Хвиля»
У цьому проєкті Зелена Хвиля разом із мешканцями Ірпеня виступила за створення ландшафтного заказника місцевого значення на території заплави річки Ірпінь. Територія, запропонована під заказник, сягає понад 300 га і належить до Смарагдової мережі Європи; вона включає акваторію річки Ірпінь, прибережну захисну смугу та частину заплави річки Ірпінь.
Заплава річки Ірпінь, якій загрожує забудова
ГО організувала експедицію на заплаву річки Ірпінь разом із природоохоронцями та депутатом Ірпінської міської ради Тарасом В’язовченком, щоб вивчити ситуацію на цій території.
Експедиція на заплаву
Загалом Зелена Хвиля провела значну кількість фахових консультацій — із кліматологами, біологами, юристами та колегами з інших громадських організацій, тож матеріали звернень до влади містили наукове обґрунтування. Наприклад, пропозиція створити Ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава річки Ірпінь», із якою команда проєкту виступила на сесії Ірпінської міської ради наприкінці листопада 2023 року. У середині грудня 2023 Зелена Хвиля подала клопотання про створення заказника (з детальним описом підстав для цього) до Київської обласної військової адміністрації.
Виступ на сесії Ірпінської міської ради
Щодо інформаційної кампанії, то 30 листопада 2023 координатори проєкту провели онлайн конференцію «Збереження природи заплави річки Ірпінь, як спосіб адаптації до зміни клімату» за участі ряду експертів із адаптації до зміни клімату, захисту й збереження природних територій.
Також Зелена Хвиля підготувала посібник «Методичні рекомендації щодо оголошення заказників, пам’яток природи та заповідних урочищ для удосконалення формування екологічної мережі України». Цей посібник презентували на зустрічі з громадою Ірпеня у грудні 2023.
Просування Зеленого курсу в місті як вектор зеленого розвитку міста через інтерактивні заходи для молоді
Втілювали: ГО “Він-Ресурс”
Цей проєкт мав на меті популяризувати серед молоді Вінниці Зелений курс. Йдеться як про Європейський Зелений курс (ЄЗК), так і Зелений курс Вінниці, що заснований на принципах ЄЗК. У січні 2022 року Вінниця була першим містом в Україні, яке вирішило приєднатися до Європейського Зеленого курсу, тобто реформувати свої політики та рішення відповідно до його засад.
Щоб познайомити мешканців Вінниці, і перш за все молодь, із Зеленим курсом та показати, як долучитися до його реалізації, ГО «Він-Ресурс« організував низку заходів у межах підтриманого Екодією проєкту.
Стартував проєкт із події Форум Green Deal, покликаного розібратися з тим, що таке Зелений курс і хто на місцевому рівні приймає зелені рішення. Спікерами Форуму були представники місцевої влади, громадських організацій, експерти з дотичних до Зеленого курсу тем.
Форум Green Deal
Серія подій знайомила з природою та рекреаційними можливостями громади:
- Споглядання за птахами на півострові Бригантина з науковцем-орнітологом
- Екскурсія Буго-Деснянським заказником на велосипедах (маршрут становив понад 30 км)
- Рафтинг-тур Південним Бугом для найменших жителів Вінницької громади. Відеорепортаж про рафтинг-тур.
День зеленого кіно
Також Він-Ресурсу вдалося зібрати понад 50 містян на День зеленого кіно. Учасники події переглянули й обговорили фільми «Нульовий вплив», «Вийшло з моди», «І кожна річка».
День зеленого бізнесу
Фінальною подією проєкту став форум «День зеленого бізнесу», під час якого науковці, підприємці та всі зацікавлені обговорювали найкращі практики переходу на зелену економіку, розвиток відновлюваних джерел енергії та інші корисні ініціативи.
Проєкти із розвитку міст і громад України за принципами Зеленого відновлення були втілені за фінансової підтримки Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини в рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ) «Посилення громадянського суспільства в реалізації національної кліматичної політики». Погляди, наведені в публікації, є позицією авторів і не обов’язково мають трактуватися як офіційна думка донорів.
