Наразі для стимулювання розвитку ВДЕ в Україні використовувався зелений тариф. Однак, це лише тимчасовий засіб, від якого необхідно поступово відмовлятися.
Серед доступних найближчим часом механізмів розвитку ВДЕ в Україні експерти виокремлюють зелені аукціони. Крім цього, є ще 4 інші механізми: чистий облік енергоспоживання, прямі договори купівлі-продажу енергії, «зелені» надбавки, контракти на різницю.
Про це йдеться в дослідженні «Україна після “зеленого” тарифу. Нові механізми розвитку відновлюваної енергетики», яке виконав Максим Бабаєв, CEO платформи для інвестицій в енергетику GetMarket на замовлення ГО Екодія.
Для чого потрібні нові механізми розвитку ВДЕ?
Відновлювана енергетика допомагає боротись зі зміною клімату. Виробництво енергії для промисловості, житлового сектору та транспорту спричиняє 73,2% світових викидів парникових газів. Оскільки споживання енергії сонця, вітру та деяких видів біомаси не спричиняють значних викидів, їхнє застосування допоможе людству подолати кліматичну кризу.
Що так і не так із зеленим тарифом?
“Зелений” тариф – це тимчасовий механізм, який діє до 2030 року. Завдяки йому відновлювана енергетика в Україні почала стрімко розвиватися. Потужність станцій зросла з 1242 МВт у 2014 році до 8185 МВт станом на 1 грудня 2020 року. Однак, ряд економічних та політичних рішень призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем з роботою станцій ВДЕ в енергомережі та невиплат компаніям за “зеленим” тарифом.
У багатьох країнах ВДЕ вже можуть конкурувати з традиційною енергетикою (наприклад, атомною чи вугільною). Тому світ поступово переходить від систем стимулювання за рахунок державних коштів («зелені» тарифи) до механізмів, що передбачають конкуренцію між учасниками ринку. Якими можуть бути ці механізми?
Зелені аукціони для ВДЕ-генерації
Держава оголошує загальну потужність нових об’єктів, яка має бути запропонована для компаній, що хочуть інвестувати у проекти ВДЕ. Компанії подають аукціонні пропозиції, які включають потужність майбутніх об’єктів та ціну, за якою вони готові продавати електроенергію. Переможцями аукціону стають учасники, які запропонували найнижчу ціну, а також відповідають іншим критеріям відбору.
Основна перевага зелених аукціонів — здатність створювати конкуренцію між інвесторами та стимулювати компанії, що пропонують найнижчі ціни на свою електроенергію.
У 2019‒2020 рр. в Україні були ухвалені законодавчі зміни щодо функціонування ринку відновлюваної енергетики. Згідно з новим законодавством, для нових об’єктів сонячної генерації понад 1 МВт і вітрової генерації понад 5 МВт замість «зеленого» тарифу вводяться аукціонні ціни на вироблену електрику. Інші види ВДЕ (як-от біоенергетика) залишаються в системі «зелених» тарифів, але в перспективі можуть брати участь в аукціонах.
Нове законодавство дає інвестору дві незаперечні переваги. Перша перевага — термін гарантованого державою викупу електроенергії становитиме 20 років. Це на 10 років довше терміну дії «зеленого» тарифу, який функціонує до 2030 року. Друга перевага — інвестор отримує державні гарантії викупу електроенергії за аукціонною ціною до початку будівництва об’єкта, який претендує на держпідтримку, а не як у випадку з отриманням «зеленого» тарифу — після будівництва об’єкта.
Більше про те, як працюють аукціони у світі, переваги впровадження цього механізму інвесторами та що потрібно для участі в аукціонах, читайте детальніше у дослідженні.
“За законом, аукціони запроваджуються з 1 липня 2019 року та проводяться до 31 грудня 2029 року. Наразі КМУ необхідно зафіксувати конкретну дату першого аукціону.
Окрім того, щоб швидко запустити процес підготовки держави та інвесторів у ВДЕ та успішно провести перші аукціони варто якомога швидше провести обговорення проекту аукціонних квот від Міненерго із громадськістю, бізнесом та експертним середовищем. А після врахування коментарів усіх зацікавлених сторін ухвалити відповідну постанову КМУ”, – коментує Анна Богушенко, фахівчина з питань енергетичної політики ГО Екодія.
Дослідження також детально пояснює, як покращать ринок електроенергії такі механізми:
- чистий облік енергоспоживання.
- прямі договори купівлі-продажу енергії.
- «зелені» надбавки.
- контракти на різницю.
