Дорослі і малі, ліві і праві, мешканці понад 20 українських міст, громадські активісти, зірки, студенти, працівники різних сфер, і навіть політики – більше двох тисяч людей об’єдналися в Києві з однією метою: вимагати від влади реальних дій для боротьби зі зміною клімату.
Під Кабінетом Міністрів України до активістів вийшов Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. Він визнав кліматичну політику одним із пріоритетів новоствореного Міністерства та наголосив, що підтримує перехід України на відновлювану енергетику та скорочення викидів до нуля вже до 2050 року чи, навіть, раніше.
Марш завершився біля Офісу Президента, де активісти виголосили промови до нової української влади. Відкритий лист з шістьма кліматичними вимогами Маршу публічно підписали керівники організацій, що ініціювали Марш, та передали представникові ОП Сергію Мельнику. Услід за символічним листом, активісти надішлють і офіційне звернення із тими ж вимогами.
Виконавча директорка Екодії Ірина Ставчук підписує лист з вимогами маршу
Це була найбільша кліматична акція за всю історію України. Найбільшою вона стала і для світу, адже подібні заходи відбулися одночасно у понад 150 країнах світу і об’єднали мільйони людей. 21-23 вересня відбудеться Саміт ООН з питань зміни клімату у Нью-Йорку, де країни обговорюватимуть свій внесок у спільну боротьбу з кліматичною кризою. Люди в усіх куточках планети вийшли показати: ми хочемо змін, ми налаштовані рішуче і ми вимагаємо такої ж рішучості від влади.
То чого ж хочуть усі ці люди?
Глобальний рух закликає, аби політики визнали кліматичну кризу і почали змінювати свої політики відповідно до рекомендацій науковців із Міжурядової групи з питань зміни клімату (ІРСС). Це тисячі учених із 195 країн світу, які протягом 31 року збирають, аналізують та надають об’єктивні дані щодо стану клімату. Саме у їхніх звітах висловлені песимістичні прогнози та викладені кроки, необхідні для уникнення кліматичної кризи. Українські ж активісти висловили шість ключових вимог, які допоможуть зробити внесок і скоротити парникові викиди в нашій країні.
- Перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року. Уряд України має заявити про національний курс переходу країни на чисту енергетику.
“Використання зеленої електричної енергії й тепла замість спалювання викопних джерел є необхідним для вирішення кліматичних викликів адже енергетика є одним з найбільших джерел викидів парникових газів в Україні. Перехід від централізованої системи до все більшої кількості малих електростанцій з використанням енергії з відновлюваних джерел на місцях дає додаткові переваги для українців та енергосистеми в цілому: своє джерело = енергонезалежність, розвиток громад та місцевих ініціатив, зменшення втрат при транспортуванні та забезпечення сталості”, – говорить Тетяна Астахова, кампейнерка з розвитку відновлюваної енергетики, ГО “Екодія”
- Поступово відмовитися від викопного палива, встановити дату повної відмови від вугілля в енергетиці, підготувати регіони, залежні від вугільної промисловості, до справедливого переходу, припинити дотації у збиткову вугільну галузь. Вже сьогодні міжнародні організації та дослідження стверджують – спалювання викопного палива є найбільшим джерелом парникових викидів в усьому світі.
“Епоха вугілля завершується. Провідні країни світу ставлять для себе чіткі дати відмови від його використання в енергетиці. Це зумовлено як економічними, так і екологічними чинниками. Україна – не має бути виключенням. 6 з 10-ти найбільших забруднювачів повітря в нашій державі – вугільні електростанції. Ці викиди негативно впливають як на здоров’я людей, драматично зменшуючи тривалість життя, так і є причиною зміни клімату”, – коментує Костянтин Криницький, кампейнер з вугільної енергетики, ГО “Екодія”.
- Визнати енергоефективність пріоритетом №1 у сфері енергоспоживання. Виділяти на енергоефективність достатню кількість коштів із бюджетів усіх рівнів – національного, обласного, місцевого.
- Припинити дотувати з державного бюджету промислове тваринництво. Викиди парникових газів від сектору тваринництва становлять за найбільш скромними оцінками 18% усіх викидів (відходів) від загальних забруднювачів повітря.
“Тваринництво відповідальне щонайменше за 1/5 всіх парникових газів, які спричиняють зміни клімату. Під нові пасовища вирубують ліси з небаченою до цього швидкістю: тваринництво вже заняло 2/3 суші придатної до ведення сільського господарства і продовжує розширювати свої межі. Вимагаємо від влади негайно переглянути пріоритети і припинити дотувати галузь, яка є згубною для клімату та направити заощаджені кошти на розвиток рослинної галузі та інших проектів, що наблизять людство до порятунку від катастрофи, а не навпаки”, – закликає Павло Вишебаба, голова ГО Єдина Планета, посланець Програми розвитку ООН в Україні з питань толерантності.
- Розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах. Найбільше в Україні повітря забруднюється від автомобілів та вугільної промисловості. Наприклад, у Києві викиди від транспорту відповідають за 90% забруднення повітря. Щоб міста стали дійсно “зеленими” – потрібен “зелений” мобільний і доступний транспорт.
“Їзда на велосипеді не спричиняє викидів шкідливих речовин у повітря. Це критично важливо для зниження рівня забрудненості повітря та попередження глобального потепління. Зокрема, в Києві забруднення від автотранспорту складає 84%. Люди задихаються, тому необхідно розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах” – каже Марія Шененко, координаторка по роботі з волонтерами ГО “U-cycle” – Асоціація велосипедистів Києва.
- Сказати “Ні” одноразовому пластику! Заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду, пакетів. Припинити виробництво та використання одноразового пластику. Впровадити розширену відповідальності виробників товарів.
“Суспільство стурбоване впливом пластику на океан, екосистеми та здоров’я людини, однак мало кому відомо про вплив пластикової промисловості на клімат. Якщо виробництво та використання пластику зростатимуть, як планується, до 2030 року, то викиди можуть досягати 1,34 гігатони на рік, що еквівалентно викидам більше 295 вугільних електростанцій. Швидке глобальне зростання пластикової промисловості підриває зусилля щодо зменшення забруднення вуглецем та запобігання кліматичної катастрофи”, – зазначає Анастасія Мартиненко, голова ГО “О.ЗЕРО” та Zero Waste Alliance Ukraine.
Наслідки зміни клімату відчутні вже зараз: це різкі зміни погоди, аномальна спека, частіші посухи, повені, урагани, втрачені врожаї, дефіцит води, підняття рівня моря та, як наслідок, затоплення територій. І якщо температура і далі зростатиме, ставатиме лише гірше. З нинішніми темпами зміни клімату, до середини століття 250 мільйонів людей ризикують стати кліматичними біженцями через підняття рівня моря чи нестачу питної води.
Через зміну клімату в Україні може повністю або частково затопити 590 поселень, 52 тисячі будівель, 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч гектарів c/г земель до кінця століття. 75 тисячам мешканців цих територій доведеться шукати собі новий дім.
Причина всіх цих змін – викиди парникових газів, які сприяють швидшому нагріванню планети. Лише за останні 150 років (період стрімкого індустріального розвитку) їх концентрація зросла з 280 ppm (часток на мільйон) до більш ніж 400 ppm. Таке стрімке зростання вмісту СО2 в атмосфері сталося на планеті вперше за історію існування людства.
Подолання кліматичної кризи вимагає різкого скорочення парникових викидів, а значить, серйозних системних змін у сферах, які спричиняють їх найбільше: в енергетиці та транспорті, промисловому тваринництві, поводженні з відходами. Саме тому такі, на перший погляд, різноспрямовані організації об’єдналися з однією метою: зберегти життя на планеті.
Народ України разом з усім світом підтвердив, що зміна клімату – це виклик, який хвилює кожного та кожну і потребує негайних дій для його подолання. Експерти допомогли знайти рішення, які цьому сприятимуть. Наступний крок за владою. Вона має почути нас та почати впроваджувати таку політику, яка призведе до різкого, однак необхідного скорочення парникових викидів.
Ми готові допомагати.
“Питання зміни клімату – це одвічний конфлікт природних прав людини та суспільного договору з капіталізмом і споживанням, який перейшов у гостру фазу у зв’язку з вичерпністю природних ресурсів, їх нестачею та здорожчанням, перенаселенням планети, тривалим інтенсивним спалюванням нафти, газу та вугілля та шаленого зростання енергозалежності.
Зміна клімату буде вбивчою для найменш захищених: об’єктів довкілля, які шматують на ресурси, людей, які проживають на кліматично уразливих територіях і знаходяться в стані крайньої бідності. Мільйони сьогодні вийшли на вулиці світу для того, щоб політики усвідомили стан кліматичної небезпеки та обрали нове зелене майбутнє, а не апокаліптичний регрес у АЕС, пожежі унікальних лісів, вугільні шахти, брудний транспорт і брудну промисловість”, – повідомляє Світлана Романко, виконавча директорка 350.org у регіоні країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії (СЄКЦА).
“Наразі зміна клімату не є пріоритетною проблемою для України. Але з кожним роком, у різних частинах країни ми можемо бачити зміни у звичному для нас середовищі, такі як висихання та цвітіння водойм, різка зміна погодних умов, сильні зливи та посухи, теплові хвилі. Одним з факторів подібних явищ є зміна клімату. Саме тому в усьому світі люди виходять на кліматичні страйки за зміну пріоритетів в політиці країн”, – пояснює Євгенія Засядько, спеціалістка з питань зміни клімату ГО “Екодія”.
“Зміна клімату – це виклик для всього людства, саме тому нам необхідно діяти рішуче. 20 вересня у всьому світі відбудуться великі кліматичні акції, на яких молодь та дорослі вимагатимуть збереження чистого та безпечного довкілля для себе і майбутніх поколінь. Ми звернемося до влади з вимогою визнати проблему і почати діяти”, – розповідає Ольга Бойко, експертка кліматичного відділу ГО Екодія, кординаторка міжнародної кліматичної мережі CAN, співкоординаторка Маршу за клімат в Україні.
“Україна повинна взяти Новий зелений курс розвитку! Нашому народу потрібна велика об’єднуюча мрія, задля якої ми спільно будемо працювати. Цією мрією може стати перехід на 100 % відновлюваних джерел енергії до 2050 року, що принесе також енергонезалежність від східних сусідів. Сценарій такого енергетичного переходу вже розрахований науковцями Інституту аналітики та прогнозування НАНУ. Оскільки головна причина зміни клімату – це спалювання вугілля, нафти та газу, то головне рішення – це швидко переходити на чисту та безпечну енергетику.
Прийшов час нам злізти з нафтової та газової голки! Навіть, якби глобальна температура не зростала, то спалювати викопне паливо ми не можемо довго. Адже, запасів лишилося лише на кілька десятків років. Сьогодні українці та українки зібралися на вулицях своїх міст, щоб показати, що готові змінюватися і їм потрібна підтримка лідерів країни!”, говорить Юлія Мельник, експертка з питань розвитку ВДЕ, 350.org в регіоні країн СЄКЦА.
“Ми доєдналися до найбільшої в історії хвилі кліматичних акцій. Такого ще не було ні в Україні, ні в світі. 156 країн 5200+ подій на карті у Світі. Більше 2000 людей в Києві з 20 міст і ще в 5 містах паралельно. Нас об’єднали вимоги зупинити викиди парникових газів і відвернути кліматичну катастрофу. Ми хочемо справедливого і безпечного майбутнього для нас і наступних поколінь”, – запевняє Інна Дацюк, координаторка із залучення людей 350.org в регіоні країн СЄКЦА, співкоординаторка Маршу за клімат в Україні.
Для додаткової інформації звертайтеся:
Валентин Пугачов
v.pugachov@ecoact.org.ua, 066 545 14 88
Олександра Хмарна
okhmarna@ecoact.org.ua, 068 119 31 03
