Україна робитиме акцент на розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, електротранспорту, цифрових технологій в енергетиці, інноваційному сільському і лісовому господарству та круговій економіці. Такі напрямки Міністерство енергетики та захисту довкілля заклало у Концепцію “зеленого” енергетичного переходу України до 2050 року.
Ця концепція окреслює напрямок, у якому має рухатися українська енергетика для досягнення ключової мети: зменшення викидів парникових газів. Вона розроблена на основі наукових економіко-математичних моделей і може переглядатися, якщо змінюватимуться зовнішні умови – наприклад, вартість технологій. Згодом Міністерство планує розробити стратегічні документи, які мають узгоджуватися з цією концепцією. Зокрема, Інтегрований план з енергетики та боротьби зі зміною клімату.
Які цілі встановило Міністерство для України?
Мета, закладена у концепцію, менш амбітна за ту, якої вимагають науковці та активісти. Щоб зупинити стрімкі темпи зміни клімату, світ має припинити викидати парникові гази вже до 2050 року. У планах України – досягти вуглецевої нейтральності лише до 2070. Для цього Міністерство планує, зокрема:
- Розвивати енергоефективність. За словами Міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, найкраща енергія – та, яка не була вироблена. Тож планується зменшити потребу в енергоресурсах як мінімум вдвічі до 2050 року.
- Повністю відмовитися від вугільної генерації до 2050 року. Міністр також висловив надію, що це може відбутися навіть раніше. Уперше прозвучали тези не тільки про закриття нерентабельних шахт, а й вугільних електростанцій. Разом з тим, планується сприяння вирішенню соціальних проблем, що неодмінно постануть у регіонах закриття цих підприємств.
- Робити акцент на відновлюваній енергетиці як такій, що найменше впливає на клімат. У 2050 році частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) має становити близько 70%.
Втім розрахунки 2017 року показують, що Україна може досягти 91%, тобто ціль, встановлена концепцією, може (і має) бути більш амбітною. Тим паче вартість ВДЕ щороку падає, і за словами Міністра, вже зараз навіть разом з акумулюючими потужностями вона є нижчою за вартість будь-яких інших джерел.
Без атомної енергетики не обійтися?
Атомна енергетика у концепції вважається “вуглецево нейтральною”, хоча кількість парникових викидів від повного ядерного циклу може перевищувати викиди від вітрової енергетики аж у 24 рази. Тим не менш, на 2050 рік частка атомної енергії за прогнозами складатиме 20-25%. Міністерство планує досягти цього за рахунок продовження термінів експлуатації старих енергоблоків та будівництва малих модульних реакторів – експериментальної технології, яка досі не має практичного втілення у світі. Проте, навіть якщо такий проект вдасться реалізувати, технологія не вирішить основних проблем, пов’язаних з АЕС: ризики аварій, поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
Щоб забезпечити виконання концепції, знадобиться фінансування у розмірі близько 5% ВВП. Заходи з енергоефективності, наприклад, фінансуватимуться із податку на вуглець. Значна частка грошей має також надходити від населення та бізнесу завдяки створенню сприятливого інвестиційного клімату.
Серед інших пріоритетів, у Міністерстві також відзначили науково-дослідну діяльність. Так планується стежити за розвитком інноваційної водневої енергетики. Якщо вона стане економічно доцільною, як відбувається зараз із сонячною та вітровою енергетикою, то Україна розглядатиме і цей напрямок розвитку. Також серед важливих задач уряду – підтримка енергетичних стартапів та освітніх закладів.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна
okh@ecoact.org.ua
0681193103
