Найспекотніший червень у світі за всю історію метеоспостережень. Середньомісячна температура побила попередній рекорд, встановлений у 2016 році. У Європі вона була аж на 2°С вищою за норму.
Саме в цей час у Бонні з 17 по 27 червня відбулася 50-та проміжна сесія Допоміжного органу Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. На зустрічі країни продовжили роботу над Паризькою книгою правил. Представники країн займались вирішенням спірних питань, щодо яких не змогли домовитися на попередній Конференції сторін у Катовіце.
Пол Уоткінсон, Головуючий сесії, нагадав, що під час першої подібної зустрічі країн у 1995 році, концентрація викидів СО2 складала 359 проміле на добу, а 11 травня цього року відмітка вперше в історії людства досягла 415 проміле. Світові викиди парникових газів складають приблизно 52 ГтСО2е (гігатонн еквівалента СО2) на рік, і прогнозовано залишається на рівні 52-58 ГтСО2е 2030 року. Щорічні викиди повинні складати половину від цього показника (25-30 ГтСО2е у середньому за рік) до 2030 року, аби обмежити потепління до 1,5 градусів.
Основні питання які розглядались у Бонні
Стаття 6 Паризької угоди
В ході конференції найбільш гучним питанням для обговорення стала стаття 6 – єдиний аспект Паризької книги правил, який до кінця попередньої Конференції в Катовіце, залишився незавершеним. Основна увага у ньому приділяється правилам добровільної міжнародної торгівлі “результатами пом’якшення наслідків” між підприємствами. Наприклад, підприємства, які викидають менше парникових газів (ПГ), ніж передбачено квотами, зможуть продати свій “надлишок” квот тим, хто перевищує свої. Частина заходів з пом’якшення наслідків діяльності націлені на перехід на чисті види енергії або перешкоджання великим обсягам викидів ПГ. Розроблена стаття після підписання Міністрами, має запрацювати у 2020 року.
В основу обговорень в Бонні покладені три ключових розділи статті 6:
- розділ 6.2, який охоплює торгівлю надлишковими досягненнями у зниженні парникових газів між країнами в рамках національних зобов’язань із боротьби зі зміною клімату.
- розділ 6.4, який покликана замінити механізми чистого розвитку (CDM) і передбачає новий механізм, який буде управлятися окремим органом. Цей механізм передбачатиме впровадження проектів між країнами з розвинутою економікою та країнами, що розвиваються, забезпечення фінансування і розвиток технологій для зниження викидів.
- розділ 6.8, який охоплює неринкові механізми зниження викидів парникових газів, тобто політики, які повинні бути визначені державами в найближчі кілька років.
Наразі в Україні очікується прийняття у другому читанні Проекту Закону про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який має забезпечити отримання точної та об’єктивної інформації щодо викидів парникових газів на підприємствах України регулярно та відповідно до європейських стандартів. Це може стати першим кроком для участі у міжнародній системі торгівлі викидами парникових газів, яка є частиною статті.
Міжурядовий звіт з питань змін клімату 1,5°С (IPCC 1,5°С)
Наприкінці минулого року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) представила комплексний Звіт про наслідки глобального потепління на 1,5°С від початку індустріальної революції. Звіт підтверджує беззаперечний вплив діяльності людини на зміну клімату. Автори доповіді – понад 100 вчених з усього світу, в тому числі з України, які опрацювали понад 6000 наукових досліджень. Він містить найбільш вичерпну та авторитетну оцінку наслідків глобального потепління на 1,5°С та необхідні рекомендації для того, щоб залишатися нижче цього порогу. Примітно, що він вийшов у рік, коли екстремальні погодні явища та температурні рекорди вперше були зафіксовані одразу на всіх континентах.
В самій доповіді чітко вказується, що для утримання глобального потепління на рівні нижче 1,5°C – цілі, необхідної для запобігання глобальним наслідкам – світові викиди парникових газів необхідно скоротити на 50% до 2030 року. Такі глобальні зусилля в першу чергу включають в себе перехід від викопних видів палива.
Під час сесії країни, які вважають, що Звіт від МГЕЗК важливий для подальшого обговорення роботи, провели акцію. Їх представники одягли футболки ”наука не підлягає обговоренню”. Крім того, минулого року 47 найбідніших та найвразливіших країн світу надіслали до Голови Генеральної асамблеї та Генеральному секретарю ООН відкритого листа, де зазначено: “Звіт не залишає жодних сумнівів, що світ має утримати підвищення температури на рівні не більш ніж на 1,5°С від доіндустріального рівня. Ми знаходимося у надзвичайному стані планетарного масштабу, і якщо ми будемо марнувати час у переговорних кімнатах, не визнаючи проблеми, то будемо це робити ціною наших людей та наших громад”. Країни ж, економіка яких залежить від видобутку викопного палива, під час обговорення блокували прийняття Звіту для подальшої роботи. Саме тому офіційно затверджене рішення не включає в себе урахування Звіту для подальшої роботи ООН.
Національно визначені внески країн (НВВ/NDC)
Під час сесії 28 країн, включно з Великобританією, Нігерією та Бразилією, презентували свої поточні зусилля, які полягають в одних у відмові від викопного палива до 2035 року, а в інших – у скороченні викидів до нуля до 2050 року. 30 країн, що розвиваються, заявили про перегляд цілей у своїх НВВ.
Наразі в Україні також відбувається перегляд НВВ, відповідно до якого проводять розрахунки різних сценаріїв розвитку економіки та відповідних викидів парникових газів. Із цих сценаріїв оберуть один, за яким і формуватиметься стратегія розвитку країни. Відповідно до презентованих методів розрахунку, жоден зі сценаріїв не передбачає зниження використання викопного палива. Об’єднання Громадських організацій “Українська кліматична мережа” підготувала Пропозицію до Мінекології щодо необхідності розробки низьковуглецевого сценарію в рамках роботи над другим НВВ. Такий сценарій, зокрема, мав би передбачати відмову від будівництва будь-яких нових потужностей на викопному паливі, а також зниження викидів парникових газів удвічі до 2030 року у відповідності до висновків звіту МГЕЗК про 1,5°С.
Очікується, що остаточні рішення стосовно Паризької книги правил, будуть прийматись на Конференції сторін (СОР25) у Чилі у грудні 2019 року. Під час сесії Міністр навколишнього середовища Чилі і майбутня Голова Конференції Сторін Кароліна Шмідт заявила:
“Мета Конференції Сторін в Сантьяго – амбіції, амбіції, амбіції! Вперше будуть залучені приватний сектор та компанії, які необхідні для їх підвищення. Необхідно прийняти правила за статтею 6 Паризької угоди, щоб приватний сектор став частиною глобального процесу зниження викидів парникових газів”.
Конференція в Чилі є завершальним етапом, на якому мають бути прийняті остаточні рішення, які країни не погодили за останні 5 років. У 2020 році починається реалізація правил Паризької угоди, до яких були залучені країни-підписанти угоди і не тільки. Також під час СОР25 країни зможуть презентувати свої амбітні цілі на наступні 10 років, на які покладають багато надій, щодо зниження викидів парникових газів, в першу чергу, країни, які вже потерпають від змін клімату.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра, okhmarna@ecoact.org.ua
