Як Європа покращує умови для розподіленої генерації з відновлюваних джерел (ВДЕ) і як ефективно впровадити такі політики в Україні, йдеться у новому дослідженні «Стимулювання розподіленої генерації в 4му Енергетичному Пакеті ЄС».Дослідження провели Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів та Коаліція “Енергетичний перехід”, до якої входить і Екодія, за підтримки Фонду ім. Г. Бьолля в Україні.
Минулого року Європейський Союз затвердив 4-й Енергопакет «Чиста енергія для усіх європейців» («Clean energy for all Europeans package»). Це набір з восьми документів, що містять обов’язкові для втілення державами ЄС вимоги до організації внутрішніх та загальноєвпропейських ринків енергії. Їх виконання допоможе полегшити перехід Євросоюзу на відновлювану енергетику.
Новий Енергопакет містить більш амбітні дороговкази зі скорочення викидів парникових газів, враховує різке зростання потужностей ВДЕ-технологій і впровадження на ринки систем накопичення енергії. Також він враховує появу нових гравців на ринку енергії: проз’юмерів – тих, хто споживає енергію і одночасно виробляє її для продажу; енергетичних кооперативів – об’єднань громадян, які спільно володіють енергергетичними потужностями; агрегаторів – тих, хто отримують енергію від різних виробників і можуть далі продавати її споживачам. Держави-члени ЄС зобов’язані привести своє законодавство відповідно до положень нового Енергопакету вже в 2021 році.
В Україні ж громадяни та малі учасники ринку електричної енергії до нього майже не залучені. Попереднє дослідження енергосектору України показало, що станції до 1 МВт складають всього 2,46% від усіх встановлених ВДЕ-потужностей займають станції до 1 МВт. Тому необхідно створювати кращі умови для малих виробників, щоб вони могли активніше залучатися у сектор.
Автор дослідження пропонує “не вигадувати велосипед” та скористатися кращими світовими практиками, що зібрані в новому Енергопакеті:
- Провести публічне дослідження бар’єрів для малих гравців ринку та децентралізованої генерації.
- Застосовувати регулювання, технічні вимоги та адміністративно-дозвільні процедури різного рівня складності до різних за масштабами ринкових гравців.
Для цього варто розробити визначення «малий виробник енергії», встановити полегшені умови приєднання до мереж та простіші ліцензійні умови для таких виробників.
- Визначити енергетичні спільноти громадян.
В Україні сьогодні існують неформальні об’єднання, що можуть працювати подібно до енергетичних спільнот громадян у ЄС. Тобто це об’єднання громадян, яке генерує електроенергію для власних потреб. Для того, щоб вони почали формально працювати в Україні, необхідно дати їм чітке визначення у законодавстві, розробити критерії оцінки їх ефективності та умови для їх взаємодії з іншими гравцями енергоринку.
- Розробити визначення самоспоживачів – громадян, які використовують ВДЕ-установки лише для власних потреб.
- Розробити регуляторні рамки для агрегаторів.
Сьогодні в українському законодавстві відсутнє визначення агрегаторів – фізичних чи юридичних осіб, що комбінують згенеровану електроенергію з ВДЕ для продажу, купівлі або участі в аукціоні на будь-якому енергетичному ринку. Зараз визначення є лише у Кодексу системи передачі, до того ж воно недосконале і не сприяє їх участі у ринку електроенергії.
- Створити законодавчі визначення і розробити методологію для горизонтальної торгівлі – продажу електроенергії від виробника споживачу напряму або через третю особу – наприклад, агрегатора
“Поступове впровадження рекомендацій 4-го Енергопакету стане поштовхом для створення більш вільного і менш монополізованого енергоринку в Україні. Така структура буде децентралізована і інклюзивна для нових гравців. Політика розвитку розподіленої генерації в Україні не тільки створить умови для демонополізації енергетичного сектору, а й стане ефективним інструментом для досягнення кліматичних цілей Паризької угоди”, – коментує Анна Богушенко, фахівчиня з питань енергетичної політики ГО “Екодія”.
Контакти для додаткової інформації:
Валентин, 066 545 14 88
