СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом. Він покликаний запобігти забрудненню навколишнього середовища вуглецем, шляхом збору з імпортерів ЄС за ввезення товарів з вуглецевим слідом.
На сьогодні СВАМ охоплює наступні галузі виробництва: електроенергія, цемент, алюміній, залізо, сталь та імпорт добрив.
В Європейському союзі вже давно встановлена схема торгівлі викидами, яка охоплює ці галузі. Але деяким виробникам видають безкоштовні дозволи на викиди в межах цієї схеми. Мета таких дозволів в тому, щоб перешкодити переміщенню виробників за межі ЄС.
Схема працює давно і, на жаль, через цей бонус, у вигляді безкоштовних дозволів, очікуваного результату не дала – виробники не досягають цілей декарбонізації.
Тому ЄС вирішив діяти: поступово зменшити кількість безкоштовних дозволів і запровадити механізм СВАМ. Він повинен повністю запрацювати з 1 січня 2026 року.
Для сектору електроенергії виплати мають бути на рівні встановленому Схемою торгівлі викидами ЄС, а для інших галузей – на нижчому рівні. Останні поступово, до 2034 року, будуть також приведені до рівня цін Схеми торгівлі викидами.
Як СВАМ буде працювати (на прикладі виробництва електроенергії)
Розглянемо, як СВАМ буде працювати, на прикладі виробництва електроенергії.
Чому саме електроенергія? Тому що в сфері важкої промисловості використовуватимуться фактичні показники викидів з конкретного підприємства. А от у сфері виробництва електроенергії не зовсім зрозуміло, звідки надходить ця електроенергія, бо вона постачається потім вся в одну мережу. Відповідно будуть використовуватися значення за замовчуванням для країн. Якщо в цій країні є більша частка використання вугільних електростанцій, то ціна буде вищою.
Але якщо в країні є виробники, які використовують відновлювальні джерела енергії, то для них також має бути встановлена справедлива ціна. Якщо вони мають сертифікат гарантії походження цієї електроенергії, який доводить, що їхня електростанція має менші викиди, то вони можуть експортувати свою електроенергію без сплати СВАМ імпортерами, або з певною знижкою.
Є деякі дослідження, які кажуть, що СВАМ буде неефективним, але Піппа Галлоп, радниця Bankwatch з питань енергетики у Південно-Східній Європі, вважає, що це не так.
– Ціни в країнах дуже низькі і вони добре регульовані. На сьогодні компанії з Боснії, які експортують електроенергію, є дуже прибутковими, але якщо їм доведеться використовувати цю електроенергію тільки для внутрішнього ринку, то вони не зможуть покрити вартість виробництва цієї електроенергії. Тож ми вважаємо, що СВАМ – це багатообіцяючий інструмент, щоб сприяти процесу декарбонізації в таких країнах.
Винятки: як уникнути СВАМ
Є чотири основні винятки. Ідея полягає в тому, що якщо ви, як імпортер, сплатили в своїй країні ціну за вуглець, яка відповідає ціні СВАМ або нижча, у цьому разі доведеться доплачувати різницю, і можете це довести, то Європейський союз дозволить імпорт ваших продуктів і вам не доведеться платити ще ціну СВАМ. Є різні способи, як досягти такого результату.
Перше положення в регламенті СВАМ говорить про наступне: країна, яка хоче, щоб її включили до переліку країн, що мають виключення щодо сплати СВАМ, повинні запровадити схему торгівлі викидами і вона має бути настільки ж ефективна, як європейська. Або вони можуть приєднаються до європейської схеми, і тоді їхня продукція не буде підпадати під сплату СВАМ.
Друге – це набір умови, який, на думку деяких спеціалістів, був прописаний для Західних Балкан. Однак Піппа Галлоп з цим не згодна, бо це величезний перелік вимог, до яких деяким країнам ще дуже далеко.
Однак ці винятки потенційно можуть застосовуватись і до України.
- Перша вимога: ринок електроенергії повинен бути інтегрований з ринком Європейського союзу.
До речі, жодна країна Західних Балкан ще цього не зробила, тому розмови про те, що ці винятки були прописані тільки для Балкан, є безпідставними, – каже Піппа. - Друга вимога: має бути підписана угода з ЄС, яка дозволяє використовувати законодавство в галузі електроенергії, дотичне до відновлюваних джерел енергії, довкілля та конкуренції.
Тобто країна має бути частиною договору про енергетичне товариство. І країни Західних Балкан, як і Україна, є частиною цього договору – зазначає Піппа Галлоп. - Третя вимога: національне законодавство має відображати основні пункти прописані у вищезгаданій угоді з ЄС, і країна повинна їх дотримуватись.
На Західних Балканах жодна з країн, яка має електростанції, що працюють з вугіллям, не відповідають всім вимогам, – каже радниця. - Четверта вимога: країни повинні дати зобов’язання щодо кліматичної нейтральності до 2050 року і мати довготривалу стратегію, та дорожню карту.
За словами Піппи, Західні Балкани взяли на себе зобов’язання щодо нейтральності, але не у всіх країн є довготривала стратегія. - П’ята вимога: у країни до 1 січня 2030 року має бути схема торгівлі викидами, яка відповідатиме європейському рівню.
- Шоста вимога: країни повинна мати систему, яка дозволить попереджати імпорт електроенергії з інших країн, що не відповідають вимогам.
Третє – для тих країн, які починають впроваджувати ціну на вуглець. Якщо виробник сплачує ціну на вуглець в своїй країні, то імпортер зможе сплачувати меншу ціну за продукцію у бюджет ЄС.
Наприклад, Чорногорія. Якщо у країни ціна становить 30 євро за тонну і виробник електроенергії доводить, що він сплатив ці 30 євро, то італійська компанія, яка імпортує електроенергію, має заплатити 60 євро за тонну, якщо загальна вартість 90 євро. Тобто така своєрідна знижка.
Четверте – це стаття 30 регламенту, яка була сформована, скоріш за все, з огляду на повномасштабне вторгнення росії в Україну, бо в ній йдеться про надзвичайні обставини. У випадку настання таких обставин в одній чи декількох третіх країн, які підлягають застосуванню СВАМ, і ці обставини мають руйнівні наслідки для промислової чи економічної інфраструктури цих країн, Єврокомісія зобов’язана оцінити ситуацію та подати до Європарламенту та Ради ЄС звіт з доцільними пропозиціями щодо внесення змін у регламент. Ці зміни – це тимчасові заходи для подолання виняткових обставин.
Досвід Західних Балкан
Процес переходу на Західних Балканах був дуже повільним і до сьогоднішнього дня країни могли насправді вибирати той темп, за яким впроваджувати нововведення.
Але рішення та часові рамки щодо СВАМ були прийняті Європейським союзом. І раптово всі почали панікувати, бо 2026 рік не за горами, а це кінцева дата впровадження СВАМ.
На Західних Балканах основні галузі, які зазнають впливу СВАМ – це енергетика.
Найбільшого впливу серед країн Західних Балкан зазнає саме Боснія та Герцеговина, як експортер електроенергії в Хорватію. Однак, як виявилося, після дослідження Bankwatch, не тільки Боснія, але і Північна Македонія також.
– Це цікаво, бо цю країну складно назвати повноцінним експортером електроенергії. Однак, зважаючи на те, що вона невелика та межує з Грецією і Болгарію, а також те, що у 2019 році було прокладено підводний кабель до Італії, то Північна Македонія експортує достатньо електроенергії і заробляє на цьому. Крім того, в Північній Македонії є лише одна вугільна електростанція, яка працює, насправді, незаконно, – каже Піппа Галлоп.
Це приклад того, для чого потрібен СВАМ. Бо є деякі країни, які межують з Європейським союзом, мають можливість не грати по правилам ЄС, що стосуються захисту довкілля. Але вони зобов’язані застосовувати ці правила, тому що вони є членами Європейського енергетичного співтовариства, як і Україна.
Проблема в тому, що в рамках співтовариства немає фінансових штрафів за такі порушення, хоча є певні репутаційні втрати.
Що відбудеться у Західних Балканах із запровадження СВАМ? За словами Піппи Галлоп, є думка, що деякі виробники електроенергії з відновлюваних джерел енергії намагатимуться довести, що їхні викиди наближаються до нуля або є низькими, і вони експортуватимуть електроенергію. А вугільні електростанції використовуватимуться для внутрішнього ринку.
Що СВАМ буде значити для України
Дуже складно спрогнозувати вплив, зокрема через те, що складно спрогнозувати, якими будуть обсяги експорту, а також через винятки, які можуть звільняти від сплати СВАМ.
Сертифікати СВАМ має купувати імпортер ЄС, а не українці, тому не українські компанії будуть сплачувати гроші. Однак це впливає на конкурентоспроможність країни.
Як саме? Раніше Україна нічого не сплачувала за вуглець, і імпортери також. Тепер, коли ціни будуть встановлені, то Україна може стати менш привабливою для імпортерів, які почнуть купувати продукцію в середині ЄС або у інших країн.
Ціль полягає в тому, щоб ціни на вуглець працювали на країну. Цих цін не вдасться уникати вічність.
Якщо Україна поступово буде впроваджувати більше відновлювальної енергії, буде скорочувати експорт електроенергії з вуглецевих електростанцій, то і ціна по СВАМ для імпортерів буде нижчою. А це значить, що Україна стане більш привабливою для покупців.
Або Україна може запровадити ціну на вуглець, яку сплачуватимуть виробники у бюджет, кошти з якого підуть на покращення енергоефективності чи для енергетичного переходу. Тоді імпортери будуть платити по четвертому винятку, зі знижкою.
В іншому разі, якщо ціни на вуглець не дозволять скоротити викиди, то компаніям доведеться безкінечно сплачувати СВАМ. Але тепер є стимул для того, щоб уникнути сплати цих коштів імпортерами, а експортерам, у свою чергу, стати більш привабливими для покупців.
Авторка: Катерина Рождественська
Ця стаття була підготовлена на основі матеріалів семінару Екодії “Вуглецеве ціноутворення та CBAM, приклад Західних Балкан”. Дивитись запис семінару на Youtube >
