Як шахтарським громадам трансформуватися та відновлюватися в умовах повномасштабної війни? Про це говорили фахівці, представники влади та шахтарських громад на Другому щорічному форумі “Відновлення шахтарських громад України в умовах сьогодення” 18-19 жовтня у Києві.
Обговорили, зокрема, як врахувати справедливу трансформацію вугільних регіонів у майбутній відбудові України, забезпечити гідні умови для повернення громадян, що виїхали, та як у нинішніх умовах забезпечити перехід країни до більш чистої та сталої відновлюваної енергетики. Про основні думки із виступів спікерів розповідаємо далі.
Один із співорганізаторів заходу, Голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива», наголосив, що зацікавлені сторони зібралися на форум не для того, аби почати, а щоб продовжити процес, який запустився ще у 2018 році. Тоді «Альтернатива» разом з Екодією та Germanwatch почали працювати з 6-ма вугільними громадами України над їх трансформацією. Зараз же їх кількість виросла до 20-ти. На форум зібралися представники громад із 5 областей, в тому числі й Луганської, які продовжують працювати в евакуації. Підтримати учасників конференції також завітав Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер, який виступив з вітальною промовою.
Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна у своїй вступній промові повідомила, що в листопаді уряд також повернеться до розробки Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів, яку планують завершити у першому кварталі 2024 року. Там будуть прописані методи та інструменти диверсифікації для сталого розвитку місцевих економік вугільних громад, а також механізми підтримки з боку уряду та партнерів.
Як включити справедливу трансформацію вугільних регіонів у процес повоєнного відновлення України
Зараз вугільні громади стикаються не лише із потребою трансформувати свою економіку та готуватися до повної відмови від вугілля, яку український уряд запланував здійснити до 2035 року. Більшість із них також зазнають значного впливу російської війни. Особливо громади у східних областях, де частина шахтарських громад знаходяться в окупації або під постійними обстрілами. Тож трансформація та відновлення мають відбуватися у цих регіонах паралельно.
Тож на першій панельній дискусії форуму обговорили, як синхронізувати ці процеси. Андрій Залівський, міський голова Червонограду, зазначив що першочерговим для успішної трансформації є навіть не кошти, а довіра людей та відкрита комунікація між громадами та центральною владою. Без цього, на його думку, заплановані проєкти не будуть ефективними. А заступниця начальника Покровської міської військової адміністрації Наталя Іваньо додала, що особливо важлива для громад ефективна взаємодія з Міністерством енергетики.
Боріс Редер з команди керівництва Програми Справедливої Трансформації GIZ додав, що один із ключових принципів справедливої трансформації, на його думку – нікого не залишати поза увагою. Необхідно розуміти, на кого вона вплине, та залучати цих людей то процесу і створювати спільне бачення майбутнього. Адам Квеч, керівник департаменту з Європейського зеленого курсу Енергетичного Співтовариства зазначив, що у цьому процесі важливу роль має зіграти Національний план з енергетики та клімату, який готує Україна в рамках євроінтеграції. Він має впровадити в енергетичну та кліматичну політку підзвітність та інклюзивність за європейськими стандартами.
Крім цього, в України триває оновлення Державної стратегії регіонального розвитку, повідомила Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Для цього залучено 300 спеціалістів з різних галузей. Він міститиме, зокрема, план дій на 2024 – 2027 роки та буде переданий до громад після схвалення урядом.
«Є разюча різниця між західними та східними вугільними регіонами країни. На сході потрібна не просто трансформація, а відновлення цілої економіки. І шахтарські громади можуть стати позитивними прикладами зеленого відновлення», – вважає Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО «Екодія».
Що робити, аби створити сприятливі умови для повернення тимчасово переміщених осіб
Через російське вторгнення мільйони людей покинули свої домівки, особливо у східних регіонах країни. Для повернення їм потрібна не лише перемога, а й гідні умови життя та роботи. За словами Світлани Романко, Виконавчої директорки Razom We Stand, повномасштабна війна знищила 4,8 млн робочих місць. Та в той же час, спільне з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і Довкілля» дослідження показало, що в України є потенціал створити 4,2 мільйони «зелених» робочих місць.
Голова Гірської військової адміністрації (Луганщина) Олексій Бабченко говорить, що попри окупацію громади, триває робота над формуванням спільного бачення її майбутнього. 78% населення громади евакуювалися, та нині місцева влада підтримує зв’язок з мешканцями завдяки гуманітарним центрам, що з’явилися в інших куточках України.
Пан Бабченко каже, що починати відновлення громади доведеться з нічого, тож у пріоритеті – розвиток логістичного потенціалу. Ще одним важливим напрямком роботи громада бачить розвиток культури та соціальної реабілітації. А Юрій Євсіков, заступник начальника Торецької міської військової адміністрації, де також доведеться спершу відновлювати критичну інфраструктуру, першочерговим напрямком для розвитку громади назвав перекваліфікацію шахтарів на будівельні спеціальності, адже в процесі відновлення попит на них зросте.
А от для Нововолинська, що на Волині, головне стратегічне завдання – зробити так, аби мешканці не хотіли їхати з міста, говорить міський голова Борис Карпус. Тож для нього у пріоритеті дослідження потреб жителів та адаптація міжнародного досвіду справедливої трансформації до цих потреб та українських реалій.
«Деокуповані території, на жаль, будуть депресивними. Там потрібні вільні економічні зони, податкові пільги. Але це потрібно буде довго погоджувати з ЄС, адже там суворе податкове та антимонопольне законодавство», – зазначив Любомир Чорній, старший експерт Центру громадської експертизи. Тож на його думку, країні потрібен план формування нової економіки з урахуванням європейських стандартів.
Як забезпечити енергетичний перехід в умовах сьогодення
Шахтарські міста готові працювати над поступовою відмовою від вугілля та переходом на відновлювану енергетику, зазначив Анатолій Вершина, міський голова Павлограду, що на Дніпропетровщині. Про це говорить і міський голова Мирнограду Олександр Брикалов – місто ще у 2018 році за підтримки громадських організацій «Альтернатива», Екодія та Germanwatch співзаснувало Платформу справедливої трансформації вугільних міст Донецької області, завдяки якій почалася підготовка до відмови від вугілля. Та для цієї роботи потрібна підтримка держави та міжнародних партнерів. Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка Офісу Реформ Кабінету Міністрів України, говорить, що першочерговий пріоритет Міненерго та Мінвідновлення – це підготовка критичної інфраструктури до опалювального сезону. Та на майбутнє необхідно думати про активніше використання відновлюваної енергетики в регіонах, зокрема, сонячних панелей для власного споживання. До кінця року готується законодавство, яке дозволить малим виробникам користуватися механізмом net-billing (тобто споживати власну енергію та доплачувати лише за ту, яку отримуєте додатково з мережі). Це має стимулювати появу невеликих установок, що можуть стати помічними для енергетичного переходу.
Юлія Перчук, керівниця Офісу реформ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, наголошує, що необхідний крок для енергетичного переходу – це зменшення споживання енергії за рахунок енергоефективності. Для цього, працює, наприклад, Фонд Енергоефективності та його програма «Енергодім», в рамках якої багатоквартирним будинкам компенсують 70% витрат на термомодернізацію. А Мінвідновлення планує до кінця року затвердити стратегію модернізації будівель до 2050 року, у фокусі якої стоятиме питання збільшення кількості будинків із близьким до нуля споживанням енергії, зокрема серед громадських будівель.
Мартін Шон-Чанішвілі, керівник команди у Deutsche Energie-Agentur (dena), наголошує, що важливими є не лише джерела електроенергії, а й здатність енергосистеми впоратися з великою часткою енергії з відновлюваних джерел. Тож необхідно думати над рішеннями і для цього виклику: розумними мережами, накопичувальними потужностями тощо.
«В України величезний потенціал і ми починаємо бачити, що більшість громад думають про свою енергонезалежність та перехід на відновлювані джерела енергії. Задача нас, як ЄС зробити ці кроки можливими. Основним завданням є залучення локальних ресурсів, локального бізнесу, локальних можливостей до цього переходу, до впровадження цих технологій», – сказав Торстен Воллерт, міністр-радник у представництві ЄС в Україні. За його словами, Євросоюз вже співпрацює з Україною над стратегією кооперації національної та місцевої влади.
Що далі
Наприкінці форуму представники громад презентували 8 проєктів, які потребують подальшого фінансування. Проєкти громад, які були напрацьовані до повномасштабного вторгнення, втратили свою актуальність, говорить Валерій Новиков, голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива». Громади створили робочу групу та спільну концепцію справедливої трансформації у відновленні, представники громад навчалися проєктному менеджменту та напрацювали ідеї проєктів. Адже у процесі відновлення в них з’являться нові можливості, до яких треба бути готовими.
А протягом другого дня Форуму представники громад також доєдналися до воркшопу, де дізнавалися про можливості фінансування своїх проєктів, а також обмінювалися досвідом у їх плануванні та реалізації. Адже попереду ще чимало роботи на усіх рівнях: від національної та місцевої влади, до громадських організацій та людей у громадах, що трансформуватимуться. І лише від готовності працювати разом над спільною метою залежить, чи вдасться Україні відновитися більш сталою та сучасною країною після перемоги.
Форум організовано у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Ініціативою для вугільних регіонів що трансформуються на Західних Балканах та в Україні, та у співпраці з Агенцією відновлення та розвитку в межах проєкту «Нова енергія – сприяння діалогу для сталого розвитку українських вугільних регіонів», який реалізується партнерськими організаціями – Germanwatch, Центром екологічних ініціатив “Екодія”, Луганським обласним правозахисним центром “Альтернатива” за підтримки Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).
