З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, окрім людських втрат і руйнувань інфраструктури, колосальної шкоди зазнає навколишня природа. Воєнні дії призвели до численних інцидентів, що спричинили шкоду довкіллю, зокрема через пожежі на нафтобазах, руйнування промислових об’єктів та пошкодження природоохоронних зон.
Всього волонтери й волонтерки зафіксували вже понад 1814 випадків потенційної та реальної шкоди довкіллю, які зібрані у спеціальну інтерактивну мапу на сайті громадської організації «Екодія».
Це потрібно, аби українці та українки могли бачити потенційний вплив війни на довкілля, а українська влада розуміла завдану природі шкоду. Усі ці випадки показують, як важливо враховувати збереження довкілля у процесах відновлення та керуватися при цьому Зеленими принципами.
Масштаби шкоди
З початку вторгнення стало зрозуміло, що атаки на об’єкти критичної інфраструктури не лише завдають шкоди економіці й енергетиці, але й катастрофічно впливають на довкілля України. Наприклад, постійні обстріли нафтобаз призводили до масштабних пожеж і виділення в повітря шкідливих речовин. Це не тільки погіршує якість повітря, а й впливає на здоров’я людей.
Серед інших випадків шкоди довкіллю — пошкодження заводів і складів із хімічними речовинами, викиди забруднюючих речовин у повітря та воду. Промислові підприємства і нафтобази — це лише вершина айсбергу, оскільки часто страждають також природні зони, як-от біосферні заповідники та національні парки.
«Ми зафіксували вже 1814 випадків потенційної шкоди довкіллю, і це далеко не всі інциденти, які мають місце. Війна триває, і що два тижні ми оновлюємо базу новими випадками», — розповідає Анна Корягіна, одна з авторок нової методики фіксації випадків потенційної та реальної шкоди довкіллю.
На мапі можна побачити найбільш поширені випадки, а видно, що найбільше постраждали регіони активних бойових дій, проте шкода довкіллю зафіксована практично у всіх областях. Ці дані є важливими для поточної оцінки ситуації та стануть корисними при плануванні відновлення України, яке повинно враховувати, зокрема, стратегії відновлення територій та екосистем, що постраждали внаслідок російської агресії.
Як працює інтерактивна мапа
Інтерактивна мапа, яка показує зафіксовані випадки шкоди довкіллю і є важливим інструментом для привернення уваги до екологічних наслідків війни. Вона містить деталі про кожен інцидент: дату події, приблизне географічне розташування, а також опис того, що саме сталося.
Інформація для мапи збирається на основі офіційних джерел, матеріалів ЗМІ та публікацій органів влади. В основі класифікації лежить об’єкт, що зазнає шкоди: об’єкти нафтогазової інфраструктури, промислові об’єкти, природні об’єкти, наземні чи морські екосистеми. Водночас при пошкодженні цих об’єктів одночасно (з різною інтенсивністю) страждають всі компоненти природи — і вода, і ґрунти, і повітря тощо.
«Ми ранжуємо інциденти за трьома рангами: від мінімальної шкоди до більш серйозної. Це дозволяє точніше оцінити вплив на екосистеми. Наприклад, вибух на АЗС не можна порівняти за рівнем шкоди з руйнацією росіянами Каховської греблі чи розливом нафтопродуктів в Чорному морі», — пояснює Анна Корягіна.
За її словами, вже зафіксовано 183 випадки з максимальним рангом шкоди довкіллю як-от підрив росіянами Каховської ГЕС, численні обстріли українських ТЕС, обстріли об’єктів нафтогазової інфраструктури, наслідками яких був розлив нафти та витік газу, а також атаки промислових об’єктів, наприклад, Авдіївського коксохімічного заводу та заводу «Азот».
Хто фіксує випадки потенційної шкоди довкіллю
Один із ключових аспектів цієї ініціативи — робота волонтерок. З серпня 2022 року фіксацією випадків займається команда з 12 людей, які знаходять інформацію в медіа і що два тижні оновлюють базу даних. Вони присвячують цьому процесу близько двох годин на тиждень, попри те, що працюють з різних куточків України і навіть світу.
«Мапа є результатом візуалізації обширної бази даних про випадки потенційної шкоди довкіллю, зібраної за 2,5 роки повномасштабної війни. Ця робота є важливим інформаційним продуктом, що допомагає наочно демонструвати кількість і різноманіття таких інцидентів. Як громадська організація, ми не маємо змоги перевіряти всі випадки на місцях, проте використовуємо надійні джерела, як-от офіційні заяви й матеріали ЗМІ, тому мапу можна використовувати і для комунікації проблеми впливу війни на довкілля і для деяких досліджень чи публікацій», — додає Соф’я Садогурська, експертка з кліматичної політики Екодії.
Мапа доступна для перегляду онлайн і може бути використана не лише для комунікацій на міжнародному рівні, але й для підготовки наукових робіт, досліджень і публікацій. Наприклад, випадки пошкодження нафтобаз і інших об’єктів, що внесені у базу даних про випадки шкоди довкілля, була проаналізована при підготовці дослідження про вплив російської війни на клімат. Це важливий інструмент для привернення уваги до екологічних злочинів росії та для подальших дій, спрямованих на їх мінімізацію та відновлення природного середовища.
Відповідальність після війни
Проблема впливу війни на довкілля — це питання, яке потребуватиме уваги після завершення бойових дій. Після війни важливо враховувати екологічну складову, адже використання принципів зеленого відновлення може допомогти відновити не лише зруйновані міста, але й пошкоджені природні зони. Для цього важливо буде розуміти масштаб впливу та найбільш вразливі зони.
Екодія наголошує на необхідності врахування наслідків для довкілля в процесі післявоєнної реконструкції.
«Наша головна мета — показати масштаб шкоди, завданої війною українській природі, і наголосити на важливості відновлення країни з урахуванням екологічних стандартів. Ми маємо шанс відбудувати Україну екологічно стійкішою», — зазначає Соф’я Садогурська.
Матеріал створено у межах проєкту «Зміцнення мережі НКО “EkoNet” у питаннях охорони клімату та навколишнього середовища» у Східній Європі та Центральній Азії” за підтримки Austausch e.V. та Bread for the World.
