Громадська кампанія з захисту від затоплення останніх козацьких порогів та острову Гардовий на Південному Бузі
Проблема
На річці Південний Буг у районі міста Южноукраїнськ зберігся останній історичний ландшафт доби українського козацтва – центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького. Територія є пам’яткою культури національного значення1 та частиною Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя». Частково знищений за радянської доби та у середині 2000-х, зараз йому загрожує остаточне та безповоротне затоплення через плановане підняття рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м. Щоб це відвернути, український уряд має зупинити плани державної компанії «Енергоатом» добудувати третій гідроагрегат на Ташлицькій ГАЕС. Титул цього будівництва був затверджений Розпорядженням Кабміну за підписом В.Ф. Януковича від 21 листопада 2007 р. N 1036-р.
Історична цінність
Історія України і української державності тісно пов’язана з козацтвом. За радянської доби історія козацтва планомірно знищувалася – затоплені Дніпровські пороги, Запорізька Січ, малі Січі, знищені більшість гетьманських столиць і центрів козацьких паланок. Тож, нема нічого дивного, що на місці центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького у 80-х рр. минулого століття почали розбудовувати Южно-Український енергетичний комплекс, для забезпечення потреб якого уже тоді було затоплено частину цього унікального історичного ландшафту.
У 2006 році за рішенням Миколаївської обласної ради від 6 липня 2006 р. № 10 енергетики – НАЕК «Енергоатом» – підняли рівень води у Олександрівському водосховищі до 16,7 м, затопивши майже повністю останні козацькі пороги та частину о. Гардовий – центрального елементу цього історичного ландшафту.
https://www.youtube.com/watch?v=vYyjOExHnN4
Не дивлячись на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 р. про незаконність цього рішення Миколаївської облради, що 6 листопада 2012 р. підтвердив і Одеський апеляційний адміністративний суд, рівень водосховища не спущений. Ба, навпаки, у 2015 р. Енергоатом оголосив про намір підвищити рівень води до 20,7 м у рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС»2.
У 2017 році пройшли громадські слухання стосовно чергового підвищення рівня Олександрівського водосховища. Мешканці трьох населених пунктів Миколаївщини – Богданівки, Олександрівки та Побужжя, на сьогодні не дали згоди підвищенню рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 метрів.
Археологічна цінність
Розкопки району Бузького Гарду ведуться з 30-х р. ХХ ст. і продовжуються досі, настільки це багатий в археологічному плані регіон. Тут знаходяться унікальні пам’ятки археології, починаючи з неоліту (перехід людства до відтворювального господарства, для України – V тис. до н.е.). Історія Гарду, таким чином, нараховує більше семи тисяч років.
Природна цінність
За народним голосуванням, ініційованим Миколою Володимировичем Томенком, 2009 р. Бузький Гард ввійшов до 7 природних чудес України.
Негативні наслідки для людей
Частина процесу знищення національної самоідентифікації
Центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького – острів Гард і прилеглі території – можна перетворити на культурний центр відродження традиції української державності і українства на Півдні України, де через багаторічну політику русифікації особливо гостро стоїть завдання відновлення національної самоідентифікації.
В Осокоровій балці напроти Клепаного (Гардового) острову можна створити наметовий козацький табір з польовою кухнею, вишколом, катанням на конях тощо. Напроти скелі Пугач на правому березі Бугу можна відродити святкування найголовнішого релігійного свята українського козацтва – Покрови Пресвятої Богородиці, як це було зовсім донедавна – до 2008 р.
Це сприятиме не тільки відродженню української культури, а і розвитку рекреації, створенню нових робочих місць. На Грибоїдівських порогах за прикладом Мигійських можна розвивати рафтнг і сплав порогами на відтворених козацьких човнах.
В умовах затоплення порогів і козацьких пам’яток це буде неможливо. Місто Южноукраїнськ та прилеглі населені пункти залишаться заручниками Южно-Українського енергокомплексу без жодних інших альтернатив.
Знищення туристичного бізнесу
На Південному Бузі активно розвивається рекреаційний туризм – тут є унікальні умови для водного туризму та скелелазіння. Підходи до скелі Брама на лівому березі річки, на яких зараз тренуються спортсмени та молодь, будуть затоплені і використання їх стане неможливим.
Створить проблеми з водою
Попуски води роблять в інтересах енергетиків, а не простого населення. Збільшення запасів води у водосховищі не гарантує її доступності для потреб населення, адже контроль залишатиметься у руках енергетиків. Також при піднятті рівня води до 20.7 м очікуються підтоплення прилеглих територій і збільшення безповоротних втрат за рахунок випаровування. Останнє може мати серйозні негативні наслідки для водного балансу регіону в умовах збільшення посушливості.
Незаконність
Енергетики затоплюють території Бузького Гарду, незважаючи на Закони України “Про культурну спадщину”, “Про археологічну спадщину”, “Про природно-заповідний фонд”, “Про охорону біорізноманіття”, “Про Червону книгу України”, підкріплені відповідними статтями Земельного кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України, міжнародні конвенції.
За законом це – територія, що охороняється
Землі, що підлягають затопленню внаслідок підняття рівня Олександрівського водосховища, входять до складу Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя” і Національного природного парку “Бузький Гард”.
Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького є пам’яткою культури національного значення (охоронний № 140001-Н) (згідно Постанови Кабінету міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928 “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”).
Як вирішити енергетичну проблему без Ташлицької ГАЕС
Головна причина затоплення – бажання НАЕК «Енергоатом» добудувати ще один агрегат на Ташлицькій гідроакумулюючій електростанції (ГАЕС), що є частиною Южно-Українського енергокомплексу.
ГАЕС – це не самостійне джерело електроенергії, а лише її акумулятор. Тому ніякої нової електроенергії вона не утворює, лише видає у пікові години навантаження закумульовану за ніч надлишкову енергію. Тобто здійснює регулювання, прибутки від якого отримує НАЕК «Енергоатом».
Є інші способи регулювання навантаження в енергомережі – такі як розвиток системи управляння попитом. Вигоду від її впровадження у вигляді скорочення рахунків за електрику можуть отримати всі українці. Також такий підхід несе величезні додаткові переваги – зниження споживання енергії та підвищення енергоефективності економіки України. Важливість останнього важко переоцінити – зараз Україна купує паливо для своїх АЕС у Росії, а перехід на паливо інших виробників – тривалий та недешевий процес, який зараз лише починається і перспективи якого невизначені.
ЮУ АЕС працює у понадпроектний період
Зниження втрат електроенергії також дасть можливість вчасно закривати старі небезпечні радянські енергоблоки АЕС та уникнути втрати безцінних культурних пам’яток. Два з трьох енергоблоків ЮУ АЕС уже вичерпали свій проектний ресурс. Їх було б краще закрити зараз. Поки проблема з паливом з Росії вирішиться, треба буде все одно закривати АЕС у зв’язку з закінченням терміну її експлуатації.
Альтернатива реальна
Україна має бути більш енергоефективною. Сотні мільйонів гривень на добудову ГАЕС та оновлення атомних енергоблоків – це відтермінування неминучої смерті радянських принципів побудови енергетики. Їх варто пустити на децентралізацію та демонополізацію енергоринку, перехід на сучасну систему управління, збільшення частки відновлюваних джерел (сонячних, вітрових тощо) і потреба в ГАЕС відпаде сама собою.
Що має відбутися
Уряд має відмовитися від планів добудови Ташлицької ГАЕС та рішення комісії з підготовки підйому рівня Олександрівського водосховища. Президент має дати таке доручення Кабміну. Це має стати метою всеукраїнської громадської кампанії на збереження Бузького Гарду як унікального об’єкту нашої спадщини.
Дивитись мапу місцевості:
Відкрити мапу за посиланням.
Додаткова інформація:
Архівне відео
Стаття Миколи Товкала “Старожитності запорожського Гарду та його околиці”
