За прогнозами науковців, площі для вирощування кави у світі можуть скоротитися приблизно на 50%. Вплив зміни клімату може стати найбільшим на територіях, які розташовані поблизу екватору і невисоко над рівнем моря.

В основних регіонах-виробниках кави, таких як Бразилія і В’єтнам, може відбутися значне скорочення площ, доступних для вирощування. Водночас регіони в Східній Африці і Азії, які розташовані високо над рівнем моря, можуть стати більш придатними. Але такі регіони частково покриті лісами, що повинні бути збережені для протидії зміні клімату.

Розрахунки авторами дослідження проводилися згідно зі сценарієм, за яким пік викидів вуглекислого газу припаде на 2080 рік, а потім вони почнуть знижуватися.

Для прогнозів використовували 11 сортів винограду (Каберне-Совіньйон, Шассла, Шардоне, Гренаш, Мерло і т.д.) Ці сорти становлять 35% посівних площ у всьому світі, досягаючи 64-87% площ у багатьох виноробних країнах (наприклад, в Австралії, Чилі, Франції, Новій Зеландії, Швейцарії та США).

Розрахунки авторами дослідження проводилися згідно з найгіршим сценарієм, за яким викиди продовжуватимуть зростати протягом всього 21-го століття.

Якщо різноманіття сортів винограду не підвищиться, вчені пророкують великі втрати у виноробних регіонах. За умови потепління на 2° C 56% поточних регіонів вирощування будуть втрачені; за умови 4° C буде втрачено 85%.

Моделі впливу зміни клімату показують значні відмінності у різних регіонах. У важкі роки, коли інтенсивні посухи і хвилі тепла відбуватимуться одночасно, врожайність ячменю найбільше впаде у тропічних районах Центральної і Південної Америки і в Центральній Африці. У той же час, врожайність в Європі з помірним кліматом знизиться несуттєво, або навіть може збільшитися в деяких частинах США або Росії.

Але загальна тенденція дослідження очевидна: на глобальному рівні врожайність ячменю в кращому випадку знизиться на 3%. Кращий випадок означає оптимістичний сценарій зміни клімату, за яким викиди знаходяться під контролем вже з 2020 року. В гіршому ж випадку врожайність впаде на 17%.

Плодові та горіхові дерева, які ростуть у тропічному та теплому кліматі, до кінця 21 сторіччя не отримуватимуть достатньо зимового холоду для економічно вигідних урожаїв. Відсутність зимового холоду може затримати або запобігти цвітінню, призвести до нерівномірного цвітіння.

Науковці виявили, що без зменшення викидів парникових газів, у країнах із теплим кліматом до кінця 21 сторіччя кількість порцій холоду (Chill Portions) зменшиться на 40 зі 170, тоді як тропічні країни  можуть взагалі втратити практично всі порції холоду. Порції холоду – це сучасна модель, яка підраховує кількість холодних годин за осінь-зиму в порціях. Якщо понад 10% сторіччя охолодження буде недостатньо,  виробництво усіх фруктів та горіхів – це і персики, і сливи, і мигдаль, і лісний горіх – у такому кліматі може стати збитковим і непродуктивним.

Прогнозування показало, що до 2050 року позитивні наслідки зміни клімату на урожай бананів у світі, ймовірно, продовжуватимуться, але будуть нижчими. Приріст врожаю може зменшитися до 0,59 т/г та 0,19 т/г за помірним сценарієм або взагалі зникнути за екстремальним кліматичним сценарієм. У десятьох країнах станеться невелике або навіть сильне зниження врожайності. Що важливо, до них належать Індія (найбільший у світі виробник і споживач бананів), Бразилія (четвертий за величиною виробник), а також Колумбія, Коста-Ріка, Гватемала, Панама та Філіппіни, які є основними експортерами.

Застосування сценаріїв зміни клімату до вирощування картоплі показали невелике зниження врожайності бульб у світі до 2055 року (від 2% до 6%), але набагато помітніше зниження до 2085 року (від 2% до 26%). Найбільш негативний вплив на врожайність бульб у світі прогнозувався для екстремального сценарію (нагадуємо, за ним викиди продовжуватимуть зростати протягом всього 21-го століття). Вплив варіювався в залежності від регіону, з великим скороченням врожаю бульб у високих широтах (наприклад, у Східній Європі та Північній Америці) і в низинах Африки, але в меншій мірі в середніх широтах і тропічних високогірних районах.

Фермери в Мексиці (світовому лідері з вирощування) та інших країнах висаджують молоді дерева авокадо під пологом лісу. Потім вони повільно вирубують кущі та старі дерева, щоб забезпечити деревам авокадо більше сонячного світла. Відбувається знеліснення, яке негативно впливає на клімат.

Виробництво авокадо призвело до 30-40% вирубки лісів у штаті Мічоакан (тут знаходиться майже все мексиканське авокадо). Виходить замкнуте коло. Вирубка лісів призводить до викидів СО2 в атмосферу (6-17% від їх загальної кількості викидів), що спричиняє зміну клімату. А від зміни клімату постраждає те саме авокадо, заради якого і знищують ліс. Його врожай в Америці може зменшитися на 45% до 2060 у зв’язку з посухами.

Посухи в усьому світі вже скоротили виробництво нуту на 40-50%. Так, за останній квартал 2018 року в штаті Мадхья-Прадеш випало 8 мм опадів – лише десята частина від норми. Мадхья-Прадеш є найбільшим виробником бобових в Індії і виробляє близько 65% світового врожаю.

На півночі Індії урожай зерна нуту знизився на 53 кг/га  в Уттар-Прадеш і на 301 кг/га в Харьяні через підвищення на один градус сезонної температури. До того ж в Австралії (другий за масштабом світовий виробник), де Індія закуповувала значні обсяги нуту, валовий збір цієї культури в сезоні 2019 склав лише 300 тис. т, тоді як в 2018 – 1,2 млн т, а в 2017 – 2 млн т.