Забруднюй скільки хочеш всього за 20 доларів – така реальність українського законодавства для підприємств-забруднювачів. Нагляд за дотриманням довкільних норм в Україні працює доволі кволо, а від екоперевірки можна відкупитися звичайним штрафом у 750 грн. Хоча орган, який мав би контролювати, аби всіх норм було дотримано, в Україні існує. Як він працює і чи може робити це якісніше – розповідає експертка Екодії Марія Дячук в нашому ютуб-шоу «Пісочниця». А її відповіді на 5 основних запитань читайте далі.
Що таке Держекоінспекція?
Це орган, що займається екологічним контролем. Основна його функція – нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства. Він старається перевіряти підприємства, органи місцевого самоврядування, фізичних осіб на дотримання екологічного законодавства. І саме старається, бо виходить не дуже ефективно. З 2015 року почали говорити про її реформування, а у 2017-му ухвалили концепцію, за якою ця реформа мала закінчитися ще у 2020-му. Але відтоді все так і зависло на одному законопроєкті, який мав би цю реформу здійснити і який так і не ухвалили.
Як екоконтроль може працювати краще?
Для реформи екоконтролю розробили законопроєкт 3091. Він може допомогти уникнути зловживань із боку бізнесу. Наприклад, раніше інспекторів могли не допустити на підприємство для перевірки, якщо на підприємстві відсутня уповноважена особа, що супровджуватиме інспектора (директор, його заступник чи менеджер). А за новим законом, якщо така особа не з’явиться протягом 4 годин, то інспектор може перевірити підприємство самостійно. Тобто таким чином перевірки вже не уникнуть. Також підприємства часто змінюють у документах свій розклад роботи або місцезнаходження, що дозволяє їм не пустити інспектора. За новим законом такі дії без поважної причини вже вважатимуться перешкодою перевірці і бізнесу доведеться платити штраф.
Крім того, за нинішнім законодавством штраф за недопуск складає усього 20$ за нинішнім курсом. Тобто бізнесу вигідніше заплатити його, ніж дозволити перевірити себе на «екологічність» і таким чином розкрити порушення, за які в деяких випадках доведеться платити мільйони. У новому законі такі штрафи підвищили до 100-300 мінімальних зарплат, тобто від 650 тисяч грн.
Як забруднювачі мають платити за шкоду, завдану довкіллю?
Якщо після перевірки порушення підтвердиться, то підприємство можуть притягнути до адміністративної, цивільної чи навіть кримінальної відповідальності. Але наскільки я знаю, за екопорушення ще ніхто не сів – переважно обходяться штрафами, які йдуть до Держбюджету.
Також за різними методиками Держекоінспекція (ДЕІ) вираховує шкоду для природних ресурсів – водойм, природно-заповідного фонду тощо. І потім підприємство або платить добровільно, або кошти стягуються через суд. Та як правило, судові справи безперспективні, бо ДЕІ нездатна представляти себе у суді. За кожен позов інспекція має платити судовий збір, на який не має коштів До прикладу, у 2021 році із 4 млрд грн розрахованих екологічних збитків підприємства заплатили лише 109 млн. . В новому ж законопроєкті представники екоконтролю від такого збору звільняються.
Що заважає реформі екоконтролю?
Законопроєкт 3091 ухвалили в першому читанні з третьої спроби. Бізнес, з одного боку, нібито підтримує реформу екологічного контролю, каже, що довкілля треба захищати. Але з іншого боку, мені здається, бізнеси звикли до нинішніх схем, знають, із ким домовлятися. Тож в першу чергу це бізнес та бізнес-асоціації. Але навіть в екокомітеті є депутати, які проти.
Зрозуміло, що бізнес боїться, бо не впевнені, чи їх перевірятимуть добросовісно. Точно є екоінспектори, які так само зловживають своєю владою і можуть приходити і чогось вимагати від підприємств. Тому необхідний баланс між інтересами бізнесу і людей. Тож в 3091 також є застережні заходи проти зловживань інспекторів. Наприклад, він передбачає обов’язкову відеофіксацію перевірок.
Що робити, аби порушники почали платити за шкоду довкіллю?
Якщо ви бачите порушення екологічного законодавства (скиди забруднюючих речовин, незаконні вирубки тощо) то можна звертатися до ДЕІ через гарячу лінію чи писати звернення. Другий варіант трохи довший. Якось перед Новим Роком я писала заяву про несанкціонований продаж ялинок. Відповіли через місяць, сказали, що порушення дійсно було і винних притягнули до відповідальності. Але на наступний рік продавці знов були на тому місці.
А щоб сприяти дійсно ефективній реформі, потрібно тиснути на владу. Зараз законопроєкт готується до другого читання, тож саме час говорити депутатам, що система не працює і потрібна реформа. Як говорити зі знайомими особисто, так і писати звернення або навіть тегати у соцмережах. Тому що цей законопроєкт зараз на часі – особливо в процесі відновлення та відбудови країни. І чим більше депутати бачитимуть зацікавленості з боку людей, тим швидше вони за нього візьмуться.
***
Ну а більше цікавинок про роботу Держекоінспекції, як проходять перевірки, скільки отримують інспектори та чи можливо узагалі, щоб українські підприємства дотримувалися екологічного законодавства – дивіться у третьому випуску ютуб-шоу Екодії Пісочниця з Марією Дячук.
