У червні 2018 року мешканці сіл у Вінницькій області України звернулися до незалежних органів підзвітності (independent accountability offices) Міжнародної фінансової корпорації (МФК) і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) зі скаргами на шкідливий вплив діяльності однієї із птахофабрик «Миронівського хлібопродукту» (МХП). МХП отримав від МФК і ЄБРР фінансування на сотні мільйонів долларів, що дозволило побудувати Вінницьку птахофабрику, а нині також значно розширювати її потужності, що призведе до подвоєння обсягів виробництва птахофабрики. Мешканці місцевих селищ страждають від негативного впливу діяльності птахофабрики, зокрема, від пилового забруднення, смороду та безперервного руху великих вантажівок, що руйнує будинки та розбиває дороги. Вони також побоюються довготривалого шкідливого впливу на довкілля та здоров’я людей, проте їм бракує інформації для розуміння повного спектру цих ризиків. Оскільки наразі триває будівництво другої черги птахофабрики, необхідно терміново вирішити зазначені проблемні питання, поки ситуація не погіршилася ще більше.
Члени місцевих громад звернулися до зазначених контрольних органів (accountability offices) з проханням сприяти врегулюванню спору (Dispute Resolution), надавши їм можливість провести прямі переговори із МХП з метою вироблення відповідних рішень. Врегулювання спору – процес добровільний, і просуватиметься він лише за умови, що і члени громад, і компанія погодяться взяти у ньому участь. У разі відмови з боку компанії або у разі якщо сторони не зможуть домовитися, органи підзвітності (accountability offices) можуть натомість розпочати процес міжнародного аудиту (Compliance Review) для розслідування обставин скарг і публікації у відкритому звіті даних про будь-які виявлені порушення вимог соціально-економічної політики банків.
Коли ж обидві сторони сядуть за стіл із наміром провести змістовні переговори, процедура врегулювання спору може стати цінною нагодою як для самої компанії, так і для громад, що зазнають впливу її господарської діяльності. Нижче наведені п’ять причин, чому МХП вигідно врегулювати спір із місцевими громадами:
1. Це – шанс досягти повного і довготривалого вирішення спірних питань
Подані нещодавно скарги пропонують унікальну можливість вирішити конфлікт, що загострювався роками. Оскільки будівництво птахофабрики почалося ще 2010 року, члени місцевих громад неодноразово скаржилися на його вплив. МХП вдалося врегулювати ряд проблемних питань, однак його зусилля поки що не призвели до реального вирішення ситуації, що є предметом занепокоєння громад, і багато людей залишаються глибоко незадоволеними тим, що вони сприймають як потік неправдивих обіцянок. Наприклад, члени громад спрямували запит про надання детальної інформації про вплив всієї птахофабрики на довкілля та здоров’я людей. І хоча результати останніх екологічних оцінювань є більш детальними за попередні, МХП так і не оприлюднив результати комплексного оцінювання роботи всієї птахофабрики у цілому, а зовнішня верифікація звітів компанії є обмеженою. Без проведення незалежного оцінювання зовнішніми експертами, погодженими обома сторонами, членам громад бракує довіри до наданої компанією інформації, тому їхнє занепокоєння залишається.
Діалог із залученням фасилітатора («a facilitated dialogue») пропонує МХП радикально інший спосіб спілкування із членами місцевих громад. Цей діалог, організатором якого є незалежний фасилітатор, роль якого часто виконує кваліфікований медіатор, пропонує можливість побудувати довірливі стосунки, розробити спільну позицію й узгодити комплексні рішення. Оскільки члени громад прийматимуть безпосередню участь у діалозі, будь-які рішення, які будуть вироблені сторонами під час переговорів, матимуть більше шансів забезпечити довготривале вирішення спірних питань, порівняно з рішеннями, розробленими сторонніми особами без залучення громад. Орган підзвітності (accountability office) МФК звітує про те, що 75 % розглянутих ним 2017 року справ, пов’язаних із вирішенням спорів, завершилися повним або частковим врегулюванням, що свідчить про цінність цього інструменту з точки зору побудови довірливих стосунків між сторонами і вироблення взаємовигідних рішень.
2. Часто такий діалог є більш швидким, більш гнучким і більш дешевим порівняно з іншими способами вирішення спорів
Процес врегулювання спору природно передбачає співпрацю сторін, і тому він є більш гнучким і більшою мірою враховує інтереси сторін, порівняно з іншими способами вирішення спорів, такими як традиційне судове провадження чи навіть аудит (compliance review). Сторони спільно погоджують регламент і разом визначають усі умови – від частоти проведення зустрічей до параметрів, необхідних для забезпечення відкритого та продуктивного обговорення гострих питань. Завдяки щирості своїх намірів щодо досягнення домовленості сторони можуть самі впливати на кількість часу та зусиль, необхідних для вирішення спору й уникнення більш довготривалих, неприємних і публічних процедур, зокрема, перевірки на відповідність (compliance review) або суду. Крім того, процедури врегулювання спорів передбачають менший обсяг формальностей порівняно з іншими процедурами, наприклад, судовими провадженнями, а також менше ризиків, пов’язаних з виникненням напружених судових баталій стосовно процедурних питань, які передбачають великі затрати і відволікають сторони від вирішення спору за сутністю. Процес врегулювання спору, як правило, завершується протягом року або двох з моменту подання відповідної заявки, тобто набагато швидше за судовий розгляд аналогічних питань, і позбавлений великих судових витрат.
3. Такий діалог забезпечує довготривале покращання стосунків із місцевими громадами
Доки МХП продовжуватиме експлуатацію Вінницької птахофабрики, доти він впливатиме на життя людей, які проживають поблизу. Стосунки з місцевими громадами є необхідною і невід’ємною частиною ведення бізнесу в сільській місцевості в Україні, а тому для компанії важливо отримати та зберегти згоду суспільства на здійснення нею своєї діяльності на території проживання місцевих громад. Така згода означає постійне прийняття або схвалення місцевими громадами ділової практики компанії. Без такого прийняття компанії ризикують потрапити під шквал руйнівної критики з боку громадськості та встрянути у багатовитратні конфлікти з місцевими громадами, що в обох випадках може поставити під загрозу довгострокову сталість їхньої діяльності. Змістовна участь у діалозі із залученням фасилітатора («a facilitated dialogue») є ідеальним варіантом для МХП, якщо він бажає вибудувати законні та довірливі стосунки з мешканцями місцевих сіл і розробити змістовні рішення для врегулювання проблемних питань, пов’язаних із діяльністю Вінницької птахофабрики, що є надзвичайно важливим для забезпечення дійсної суспільної згоди на діяльність цієї птахофабрики.
4. Такий діалог дозволяє створити і зберігати належну міжнародну репутацію завдяки міцним корпоративним цінностям
МХП заявляє про те, що захист довкілля та зміцнення добробуту українців є двома із пріоритетних елементів його корпоративної соціальної відповідальності (corporate social responsibility), проте у нещодавніх репортажах засобів масової інформації піднімаються питання щодо експортної практики компанії та впливу її діяльності на довкілля і суспільство. Таке зростання напруження свідчить про велику увагу з боку міжнародної спільноти, зокрема, європейських країн, до яких МХП експортує свою продукцію, до питань соціальної відповідальності (social responsibility) та впливу діяльності МХП. Участь у діалозі забезпечує для МХП можливість довести свою відданість тим цінностям корпоративної соціальної відповідальності (corporate social responsibility), які вона декларує. Щира і змістовна участь у цьому діалозі продемонструвала б міжнародній спільності, що МХП достатньо відповідально ставиться до питання наслідків своєї діяльності для того, щоб належним чином коригувати їх відповідно до загальноприйнятої міжнародної практики відповідального ведення бізнесу («responsible business conduct»).
5. Застосування отриманих уроків на рівні всієї компанії
Вінницька птахофабрика є найбільшою, однак не єдиною із птахофабрик МХП. Компанія здійснює свою діяльність у більш ніж половині із 24 адміністративних областей України, культивуючи понад 370 000 га землі, і місцеві громади, що проживають поблизу інших виробничих потужностей МХП, висловлюють аналогічні занепокоєння. У разі участі МХП у діалозі з залученням фасилітатора («a facilitated dialogue»), компанія отримає уроки, які можуть допомогти їй покращити свої стосунки з місцевими громадами і в інших місцях ведення її діяльності. У разі успішного врегулювання спірних питань отриманий при цьому досвід може послугувати зразком для налагодження зв’язків і стосунків МХП із місцевими громадами в інших регіонах, що допоможе компанії здобути згоду суспільства на ведення її діяльності, а також зменшити репутаційні ризики, пов’язані з роботою її птахофабрик в Україні та поза її межами.
Автор: Кейтлін Деніел [Caitlin Daniel], Accountability Counsel
Джерело: bankwatch.org
