Боротьба за чисте повітря

У Чехії завершилась міжнародна конференція “За чисте повітря в європейських промислових містах”. Подію організували чеські колеги з Arnika та Екодія. Експерти, чиновники та громадські діячі з України, Чехії, Польщі, Хорватії, Італії, Вірменії, Казахстану, Боснії та Герцеговини – випрацьовували спільні дії для боротьби за чисте повітря на міжнародному рівні. За результатами конференції була прийнята декларація щодо промислового забруднення повітря. Підписанти закликали уряди своїх країн, державні органи, міжнародні фінансові організації та промисловість, вжити рішучих заходів для боротьби із забрудненим повітрям та забезпечити доступ до інформації і участь громадськості у процесі прийняття рішень.

Фото: Majda Slámová / Arnika

Боротьба за чисте повітря: досвід чеського міста Острава

У Чеській республіці добре розвинена мережа моніторингу якості повітря, яка надає суспільству надійну та точну інформацію про обсяги основних забруднюючих речовин. Зокрема, у країні є велика кількість автоматизованих станцій моніторингу. Вартість однієї такої станції у кілька разів менша, ніж аналоги в Україні. Крім того, кожна труба чеського заводу має датчик, який в онлайн режимі фіксує викиди. І втручатися в цю систему власник заводе не може, адже за законодавством її контролює окрема сертифікована організація.

Конференція проходила у чеському місті Острава, що є прикладом боротьби проти забруднення повітря. Місто є серцем металургійної промисловості Чехії, адже тут знаходиться багато заводів, зокрема один із найбільших забруднювачів – металургійний завод АрселорМіттал Острава. Як заводи намагаються покращити екологічну ситуацію?

Чеські заводи вкладають гроші в екологізацію виробництва, а не розповідають (як це часто буває в Україні), що це неможливо через відсутність технологій або збитковість, яка вразить завод після вкладання грошей у екомодернізацію. Керуючись вимогами Директиви про промислові викиди, заводи Острави запроваджують передові технології та методи у сфері пиловловлювання. До прикладу, у них встановлені рукавні фільтри, які вловлюють більше 90 % дрібнодисперсного пилу.

Фото: Majda Slámová / Arnika

Екскурсія під час конференції на один із таких заводів показала – завдяки фільтрам робітники на виробництві навіть не вдягають маски від пилу.

Що встигла зробити міська влада Острави для боротьби за чисте повітря:

• Озеленення: за останні кількадесят років у місті було висаджено 550 тис дерев та чагарників;

• Екологізація міського громадського транспорту, розширення зелених площ та створення велосипедних доріжок;

• У 2018 році міська влада виділила 22 млн. чеських крон для дитячого оздоровлення у горах.

Водночас Острава є яскравим прикладом того, як промислове місто перетворюється на місце паломництва туристів завдяки креативному використанню колишніх промислових об’єктів. Наприклад, колишня шахта та металургійний завод привабили 1,5 млн. туристів у 2017 році. Її родзинкою стало те, що в ній залишилося все обладнання для гірничодобувальної справи, а екскурсії проводять колишні шахтарі.

Забруднення повітря та українська реальність

Забруднення повітря – один з найбільших екологічних викликів у світі. Згідно з даними ВООЗ, щороку близько семи мільйонів людей у всьому світі помирають через цю проблему.

Фото: Stanislav Krupař / Arnika

Водночас серед країн Європи Україна є лідером за рівнем забруднення повітря. Від цього кожного року передчасно помирає один із кожної 1000 українців. Про це свідчать дані Інституту показників і оцінки здоров’я (Institute for Health Metrics and Evaluation) за 2017 рік.

Система моніторингу якості атмосферного повітря дісталась Україні у спадок від Радянського Союзу. Крім застарілої технічної бази це означає і моральне відставання від світових тенденцій.

Прогресивні країни зрозуміли, що найбільшу небезпеку для здоров’я становить так званий “аерозоль”, зважені тверді часточки в повітря розміром 2,5 і 10 мкм. Їх небезпека в тому, що вони містять важкі метали, а через малий розмір вони не затримуються в бронхах і альвеолах, а напряму всмоктуються в кров. В Україні моніторинг і контроль за кількістю таких часточок не проводиться. Таке поняття навіть відсутнє в нормативній базі.

Викиди в атмосферу: який вплив громадськості?

В Україні моніторинг і контроль за викидами від промислових підприємств не ведеться належним чином. Достовірні дані практично відсутні. Система притягнення до відповідальності за порушення природоохоронного законодавства не є дієвою.

Процедура видачі дозволі є майже непрозорою, громадськість не має суттєвих можливостей для впливу на процес і його кінцевий результат. Дозволи на викиди діють 7-10 років, а щодо об’єму викидів – ніщо не спонукає підприємства їх скорочувати.

Чисте повітря для України: місія здійсненна?

Україна в Угоді про асоціацію з ЄС зобов’язалась імплементувати директиви, спрямовані на покращення якості повітря:

• Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи.

• Директиви 2010/75/ЄС про контроль та запобігання промислового забруднення.

Директива 2008/50/ЄС описує алгоритми, за якими має здійснюватись моніторинг. Таким чином ми не лише будемо знати, наскільки наше повітря є брудним і небезпечним, але й що з цим робити.

Директива 2010/75/ЄС спрямована в основному на модернізацію підприємств. Цього буде досягнуто завдяки тому, що об’єм дозволених викидів буде розраховуватись з розрахунку, що підприємство використовує найкращі доступні технології, а отже і має менший екологічний вплив. Крім того, в рамках Директиви передбачено посилення ролі громадськості в процесі визначення умов дозволів, та в процесі їх дотримання.