Чи повинні ті, хто страждає від кліматичних збитків, платити за них?
Посухи, хвилі спеки, знищені врожаї, руйнування майна — наслідки зміни клімату вже сьогодні мають цілком конкретну ціну для суспільства. Але хто насправді має її сплачувати?
Саме на це питання відповідає вуглецеве ціноутворення — інструмент кліматичної політики, за допомогою якого фіксуються витрати, які сплачує суспільство за викиди парникових газів. Саме за допомогою механізмів вуглецевого ціноутворення тягар збитків перекладається з тих, хто від них страждає, на тих, хто відповідальний за викиди парникових газів, що до цих збитків призвели.
Встановлення вартості викидів парникових газів повинно спонукати бізнес скорочувати такі викиди та інвестувати у чисті технології. На сьогодні принцип «забруднювач платить» («polluter pays principle») реалізовано у більшості розвинених країн світу через вуглецеві податки або системи торгівлі квотами на викиди (СТВ).
За даними Світового банку, станом на 2024 рік 75 країн світу впровадило механізми вуглецевого ціноутворення — 39 країн мають системи торгівлі викидами (СТВ), а 36 країн — вуглецеві податки, що разом охоплюють близько 24% глобальних викидів парникових газів. Зокрема в Європейському Союзі система торгівлі викидами (СТВ ЄС) є наймасштабнішим і найрезультативнішим прикладом такого механізму. Згідно з даними Єврокомісії, вуглецевий ринок ЄС у 2023 році продемонстрував вплив на скорочення викидів компаній у секторах промисловості та енергетики на історичні 16,5%, а доходи держав ЄС від продажу квот на викиди перевищили 43,6 млрд євро.
Екодія підтримує впровадження в Україні прозорої, справедливої та екологічно ефективної системи торгівлі викидами.
Ми також вивчаємо роль вуглецевих кредитів як інструменту вуглецевого ціноутворення, аби запобігти практикам грінвошингу та забезпечити реальне скорочення викидів замість скорочень «на папері». Вуглецеві кредити є доцільними для України, оскільки потенційно можуть відкривати доступ до додаткового фінансування «зелених» проєктів.
У своїй роботі ми системно відстежуємо міжнародні практики вуглецевого ціноутворення, готуємо аналітичні матеріали, а також беремо участь у публічних дискусіях. Наша мета – щоб запроваджувані інструменти функціонували прозоро, були узгоджені з кліматичними цілями держави та сприяли реальному скороченню викидів парникових газів.