ГО Екодія та мережа Бенквоч підготували зауваження та пропозиції до проекту Закону “Про засади відновлення України”.
Було б доцільно, щоб даний закон був рамковим, тобто містив загальний зміст, встановлював принципи, правила та напрямки відновлення України, виконання яких покладається на центральні, регіональні та місцеві органи виконавчої влади.
Ключовим визначенням в цілях даного законопроекту є визначення терміну «відновлення». Відповідно, мають бути сформульовані мета і сфера дії цього Закону. У пропонованій редакції законопроекту «відновлення» зводиться до комплексу організаційних, фінансових та інших заходів, спрямованих навідновлення, пов’язане майже виключно з будівництвом інфраструктурних об’єктів, об’єктів нерухомого майна та/або придбанням товарів, робіт та послуг.
Фінансові, соціальні, гуманітарні, кліматичні та екологічні аспекти відновлення в законопроекті практично не враховані.
Нещодавно Постановою КМУ «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки» № 940 від 13 серпня 2024 була прийнята нова редакція Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки. Першою стратегічною ціллю політики регіонального розвитку було визнано “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”. Зокрема, Постанова зобов’язує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації «забезпечити у шестимісячний строк розробку планів заходів щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки». Тому при доопрацюванні цього законопроекту в нього необхідно внести зміни, що враховують основні засади оновленої редакції Державної стратегії регіонального розвитку України.
Законопроект має відповідати кліматичній політиці та принципам зеленої післявоєнної відбудови України, модернізації економіки та економічного зростання для забезпечення довкілля безпечного для життя і здоров’я людини та прийдешніх поколінь. Планування та втілення проектів з відновлення України повинні бути узгоджені з євроінтеграційними зобов’язаннями України та Європейським Зеленим курсом (ЄЗК).
В редакції законопроекту (ст.9) передбачено створення Ради доброчесності при органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення в частині будівництва (наразі це Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України). При цьому Агентство затверджує положення про Раду, її персональний склад, а також здійснює її матеріально-технічне забезпечення.
Таким чином, сфера діяльність Ради доброчесності обмежується лише контролем за будівництвом а сама діяльність Ради повністю залежить від органу, який вона має контролювати.
Доцільно врахувати досвід ЄС та замінити таку категорію як «Рада доброчесності» на «моніторинговий комітет», за прикладом моніторингових комітетів в Європейському Союзі, що покликані забезпечити тісну співпрацю між органами державної влади, економічними та соціальними партнерами та організаціями громадянського суспільства на національному, регіональному та місцевому рівнях протягом усього планувального циклу відновлення, що складається з підготовки, впровадження, моніторингу та оцінки фінансованих проектів.
Структура законопроекту та його текст не відповідають вимогам Методичних рекомендації щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки з огляду на переобтяження складними та важкими для розуміння конструкціями. Деякі частини (особливо в розділі VIII «Прикінцеві положення») виглядають штучно притягнутими та не пов’язані із змістом законопроекту.
У цілому законопроект потребує подальшого доопрацювання, особливо в частині уточнення назви законопроекту, його мети та сфери застосування.
Детальніше з зауваженнями можете ознайомитися у документі.
Завантажити документ:
Зауваження та пропозиції до проекту Закону “Про засади відновлення України” (PDF)