Уже місяцями Україна протистоїть росії на військовому фронті, однак для зупинення російської навали слід діяти не лише у військові площині, але і економічній. Росія вже стала рекордсменкою за кількістю впроваджуваних проти неї санкцій, проте багато з них матимуть віддалений ефект. Водночас для зупинення військової машини діяти необхідно негайно та жорстко. 11 березня країни ЄС ухвалили Версальску декларацію, де пообіцяли якнайшвидше відмовитися від імпорту російських енергоносіїв, зокрема природного газу, нафти, вугілля, однак не озвучили жодних конкретних дат. Станом на 42-й день війни, попри політичну підтримку України та засудження дій росії, ЄС щодня продовжує перераховувати сотні мільйонів євро для оплати імпорту російських вуглеводнів.
Неприкритий акт російської збройної агресії проти України оголив ті проблеми, які західні демократії воліли не помічати протягом останнього десятиліття, зокрема в енергетичній сфері. Сьогодні є очевидним, наскільки міцно росія затягнула енергетичний зашморг насамперед для країн Європейського Союзу, та на що витрачаються прибутки від продажу нафти та природного газу, які становлять понад третину від доходів бюджету кремля.
ЄС імпортує 90% спожитого природного газу, з яких 45% надходить з росії. Окрім того, країна-агресор також постачає до ЄС 25% нафти, 45% вугілля та 20% урану із загального імпорту. Так, у 2021 році витрати Європейського Союзу на енергоносії окупантів склали 99 млрд. євро. Понад те, протягом місця від початку війни росії проти України, попри заклики окремих держав застосувати жорсткі санкції, країни ЄС додатково витратили понад 18 млрд євро на закупівлю російських енергоносіїв. Агентство Bloomberg зазначає, якщо країни-імпортери не введуть повне нафтогазове ембарго, то цьогоріч росія може заробити майже 321 мільярд доларів на експорті енергоносіїв, а це орієнтовно на 30% більше, ніж у 2021 році. Такі надприбутки обумовлені рекордними цінами на нафту та природний газ, тому є реалістичними навіть за умови скорочення продажів енергоносіїв. Попри те, що всі країни ЄС засуджують російську агресію, бездіяльність в енергетичній сфері та подальший імпорт російського викопного палива сприятиме продовженню фінансування війни та тероризму.
Імпорт російського викопного палива до країн ЄС у 2021 р.
На початку березня США оголосили негайну заборону імпорту російської нафти, таке ж рішення було ухвалено Великою Британією, хоча частка російського імпорту нафти, природного газу та вугілля у структурі енергоспоживання обох країн є доволі незначною, всього лиш 1% та 7% відповідно. Однак наміри європейських країн є менш амбітними. Запропонований Європейською комісією план REPowerEU передбачає повну відмову від імпорту російських енергоносіїв «задовго до 2030 року». За оцінками німецького аналітичного агентства Agora Energiewende, Європа може позбутися російської енергетичної залежності до 2027 року за умови скоординованих дій усіх країн-членів ЄС. Але таке зволікання є неприпустимим в умовах активних бойових дій у центрі Європі, що ведуть до непоправних втрат серед мирного населення України.
22 березня під час обговорення ембарго на російську нафту, природний газ та вугілля країни Європейського Союзу розділилися на різні табори, відповідно до ступеня залежності від імпорту з країни-агресора, і далеко не всі готові до рішучих дій.
Джерело: ГО «Екодія», за даними Міжнародного енергетичного агентства (станом на 2020 р.)
Бойкотування російського викопного палива
Польща та країни Балтії виступають за повний пакет санкцій проти країни-агресора, включно з повним ембарго на викопне паливо та блокуванням портів.
“Чому Європа повинна дати Путіну більше часу, щоб заробити більше грошей на нафті й газі? Більше часу для використання європейських портів? Більше часу для використання несанкціонованих російських банків у Європі? Час вимкнути живлення.” – Габріеліус Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви
Польща, яка активно допомагає українцям із перших днів війни, вже оголосила радикальний бойкот російських енергоносіїв. За нещодавно опублікованими даними Міжнародного енергетичного агентства, частка російського імпорту енергоносіїв в країні складає 37%. Зокрема, Польща отримує 46% газу, 77% нафти та 15% вугілля з росії. Повне ембарго на імпорт російського вугілля країна запровадить вже у квітні-травні, а скорочення імпорту природного газу заплановано на травень. Остаточно припинити імпорт російської нафти, газу та вугілля Польща планує до кінця 2022 року та закликає уряди інших країн Євросоюзу наслідувати цей приклад.
У відповідь на війну в Україні та енергетичний шантаж росії Литва стала першою з країн Європейського Союзу, яка повністю припинила імпорт російського газу, частка якого становить близько 50% у структурі споживання країни. Попри надзвичайну залежність від російських енергоресурсів, Міністерство енергетики Литви повідомило, що з початку квітня газотранспортна система країни працює без російського блакитного палива. Окрім того, президент Ґітанас Науседа висловив наміри зупинити імпорт російської нафти, частка якого станом на 2021 склала 83%, та прискорити синхронізацію енергосистеми країни з ENTSO-E, що дозволить Литві від’єднатися від енергосистеми росії раніше запланованого 2025 р. Однак попри прогресивну позицію Литви та підтримку України, невідомо як країна буде скорочувати імпорт російського вугілля, частка якого становить 71%.
Інші країни Балтії — Латвія та Естонія — також підтримують енергетичні санкції проти росії, хоча значною мірою залежать від імпортованого російського газу та вугілля. 3 квітня латвійський газовий оператор JSC Conexus Baltic Grid повідомив, що газотранспортні системи усіх трьох балтійських країн працюють без поставок палива з РФ. У найближчі місяці потреби у природньому газі будуть задовольнятися завдяки резерву. Надалі країни планують покладатися на постачання газу через термінал скрапленого газу Klaipedos Nafta (Клайпеда, Литва). У майбутньому уряд Естонії має наміри збудувати додатковий термінал неподалік від Талліна.
Джерело: ГО «Екодія», за даними Міжнародного енергетичного агентства (станом на 2020-2021 рр.)
Бельгія не є повністю залежною від російського газу, хоча відкритість до європейського ринку також вплине на коливання вартості. Бельгія закриває від 4% до 6% своїх газових потреб із російського імпорту. Приблизно 33% імпорту газу припадає на Нідерланди, а Норвегія забезпечує майже 30% потреб, ще 20% надходить з Катару. Проте Королівство споживає значну частку інших видів російського викопного палива — 30% нафти та 20% урану. Через це у березні Міністр енергетики Бельгії створив робочу групу для пошуку альтернатив викопному паливу країни-агресора.
На початку квітня Данія також наклала мораторій на купівлю російської нафти. У 2020 році залежність країни від постачання з росії складала майже 32%. Країна не імпортує російський газ, однак постачання вугілля на 94% забезпечується російським імпортом.
Ще до початку російського вторгнення Іспанія озвучувала готовність підтримати санкції проти росії у випадку атаки на Україну. Економіка країни не надто залежить від російських вуглеводнів, імпорт яких у 2020 р. склав лише 8%.
Відчутний удар від можливого запровадження ембарго отримають економіки Болгарії та Фінляндії, які теж виступають за санкції проти російських вуглеводнів. За попередніми прогнозами, падіння ВВП цих країн може скласти понад 1%.
Однак, все ж таки у середині березня уряд Болгарії заявив, що не планує продовжувати чинний контракт на купівлю російського газу, який добігає кінця у липні нинішнього року, та шукатиме альтернативні джерела постачання палива з Катару та Алжиру. Окрім того, країна має наміри використати наявну інфраструктуру Греції та Туреччини для закупівлі зрідженого природного газу, що дозволить збільшити поставки із Азербайджану. Слід зазначити, що у 2019 році частка імпортованого російського газу складала майже 80%. Попри амбітні плани щодо газу, ситуація з закупівлею російської нафти є менш позитивною. Бургаський нафтохімічний комбінат, що перебуває у власності російської компанії “Лукойл”, продовжує переробляти російську нафту, частка якої у загальному обсязі нафти, яку переробляє комбінат, становить 60%. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2019 році уся нафта, завезена до Болгарії, була російською, а імпорт вугілля з країни-агресора склав лише 7%.
Попри значну частку (майже 45% у 2020 р.) російських вуглеводнів у енергетичному міксі країни, Фінляндія закликає держави ЄС якнайшвидше відмовитися від імпорту енергоносіїв з росії. У 2020 р. 68% природного газу, 80% нафти та 30% спожитого вугілля було імпортовано з країни-агресора. У Фінляндії енергоспоживання на душу населення є одним із найвищих серед країн ЄС, що зумовлено енергоємною промисловістю і місцевим кліматом. Згідно з попередніми планами, Фінляндія мала намір відмовитися від вугілля до 2029 р., однак деякі енергетичні компанії оголосили готовність зробити це значно раніше. Наприклад, муніципальна енергетична компанія м. Гельсінкі Helen оголосила, що не продовжить контракти з постачальниками російського вугілля, які добігають кінця.
Уряд Словенії ще поки не озвучив радикальних планів відмови від російського викопного палива, але висловив готовність підтримати дії ЄС у цьому напрямку. 91% спожитого газу Словенія закуповує через Центральноєвропейский газовий хаб (Баумгартен, Австрія), де переважає російський газ. Однак, за офіційною статистикою, у 2019 р. імпорт природного газу з росіїї склав 12%, а нафти — 28%. Щодо вугілля, то в цілому Словенія покладається на власні ресурси, а імпорт складає лиш 10%. Частка постачання вугілля з росії є незначною.
Становище європейських лідерів
Попри нагальність питання ембарго російських енергоносіїв і готовність багатьох країн підтримати жорсткі санкції, запровадження таких обмежень є червоною лінією для ряду держав, які є основними покупцями московської нафти, природного газу та вугілля. Німеччина та Нідерланди, які входять у трійку головних торговельних партнерів росії, заявили, що ЄС слід працювати над диверсифікацією джерел постачання енергоресурсів, що поступово приведе до зменшення залежності від Москви в енергетичному секторі.
Раніше Німеччина, Нідерланди, Франція та Італія не підтримували ініціативу Польщі та Балтійського блоку щодо бойкоту імпорту російських енергоносіїв. Однак після публікації свідчень військових злочинів армії РФ у передмістях Києва, європейські політики заговорили про необхідність посилення санкцій, які, можливо, включатимуть заходи з обмеження постачання російського газу.
Одна з найбільших європейських економік, Німеччина перебуває чи не в найбільш скрутному становищі. Частка російського імпорту в газопостачанні Німеччини складає 46%, у постачанні нафти – 37%. Окрім того, у 2021 році 53% вугілля, необхідного для енергетичного сектору та промисловості, було закуплено також у Москви. Таким чином, у 2021 р. Німеччина заплатила росіянам $23,1 млрд, принісши їм 8,8% річної «енергетичної» виручки. З них $11 млрд – за газ. Проте, попри очевидні фінансові потоки з Німеччини до росії, німецькі продовжують повторювати, що припинення імпорту енергоносіїв не зупинить війну в Україні, однак призведе до серйозних економічних і соціальних наслідків у середині їхньої країни.
Джерело: ГО «Екодія», за даними Міжнародного енергетичного агентства (станом на 2020-2021 рр.)
Хто ще в одному човні з Німеччиною?
Італія доповнює список країн, які, ймовірно, відчують вплив жорстких санкцій проти росії, оскільки країна є другим після Німеччини найбільшим імпортером російського газу з-поміж країн ЄС. Італія використовує природний газ для генерації 40% електроенергії. На 90% потреби у газі задовольняються імпортом, однак 41% блакитного палива надходить саме із росії. Окрім того, приблизно 52% вугілля та 18% нафти Італія також закуповує у Москви. На тлі війни італійський уряд розпочав пошуки альтернатив і нових джерел, зокрема активізував переговори з Катаром щодо постачання зрідженого газу. Останнім часом у країні також заявляють, що «можуть не накладати вето на санкції проти російського газу».
Прогнозованими є і позиції урядів Нідерландів, Австрії, Угорщини, які побоюються економічних наслідків для власних країн. Нідерланди імпортують приблизно 36% природного газу з росії. Залежність країни від російських нафтопродуктів складає 23%, а частка росії в імпорті вугілля – 44%.
Будучи одним із лідерів «зеленої» електрогенерації, Австрія все ще покладається на природний газ та не підтримає ембарго енергоносіїв окупантів. Російський імпорт складає майже 90% поставок газу в країну, що необхідно для забезпечення стабільної роботи енергетичного та промислового комплексів. Проте частка постачання московського вугілля та нафтопродуктів є доволі низькою – лише 9.1% та 7.5% відповідно.
Джерело: transportenvironment.org
З пересторогою до подій останнього місяця ставиться і Франція, однак без жодних гучних заяв. Залежність від російського імпорту тут складає приблизно 20% у споживанні природного газу, 13% — нафти та 24% — вугілля. За оцінками Conseil DʼAnalyse Economique, зупинка імпорту російських енергоресурсів матиме «помірний» вплив на економіку Франції, спровокувавши падіння на 0.3%. Однак імпорт енергоресурсів – не єдина сфера взаємодії Франції з росією, і французька промисловість, зокрема ядерний енергетичний гігант EDF не лише досі підтримує тісні робочі зв’язки з країною-агресором, але і має намір продати 20-відсоткову частку в GEAST, виробника турбін Арабель, російському Росатому. Після подій у Бучі Президент Франції оголосив, що готовий підтримати нові енергетичні санкції, особливо щодо вугілля і нафти, але про ядерну галузь, яка для Франції є ключовою, все ж промовчав.
Побоюючись росії, Угорщина не підтримала ЄС у питаннях надання військової допомоги Україні, а також ініціативу Польщі щодо негайної відмови від російського викопного палива. На думку чинного Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, партія якого вчетверте перемогла на виборах до парламенту, європейські санкцій не повинні торкнутися імпорту газу та нафтопродуктів. Така позиція першочергово обумовлена повною залежністю енергетичного сектору країни від поставок російського природного газу та високою часткою імпортованої нафти – 43%.
Словаччина є надзвичайно залежною від постачання російського газу. У 2020 році 88% потреб у природному газі та 71% у вугіллі було закрито завдяки контрактам із країною-агресором. Понад те, уся імпортована нафта була російською. Словаччина, які і інші країни ЄС, не погодилася на російський шантаж щодо оплати газу в рублях, однак дещо раніше міністр економіки Річард Сулік заявляв, що не можна допустити зупинку постачання газу. Наступний платіж Словацька газова компанія SPP має зробити 20 травня, таким чином уряд країни фактично займає позицію вичікування й утримується від будь-яких радикальних дій.
Чехія доповнює список найбільш залежних від російського газу країн ЄС. Країна має власні запаси вугілля, а незакриті потреби закриває імпортом з Польщі. До війни в Україні частка російського газового імпорту становила 86%, а нафти — 36%. Уряд Чехії підтримав попередні пакети санкцій ЄС проти росії, однак готовність країни до повної відмови від російських вуглеводнів під питанням.
Висновок
Загалом, повномасштабний напад росії на Україну наочно демонструє славнозвісні європейські цінності — і для усього ЄС вони не однакові. В одних країнах готові захищати людські життя (чи принаймні відмовлятися фінансувати вбивства) навіть ціною збитків для себе. Для інших же головною цінністю лишається сума у платіжках.
Скільки ще замордованих мирних українців та українок знадобиться, аби Європа дійшла згоди та відмовилася фінансувати війну, купуючи російське викопне паливо — невідомо. Ми можемо бути цілком певні лише в тому, що хай там як, а українці та українки продовжать протистояти ворогу до самої перемоги.
Авторки: Оксана Ананьєва, Олександра Хмарна, експертки ГО “Екодія”
Джерело: eurointegration.com.ua
