Вирви від вибухів, окопи, токсичні речовини і рух важкої техніки – це далеко не повний список загроз, які принесли з собою росіяни для одного з найцінніших українських ресурсів – землі. Після перемоги нам доведеться відбудовувати наші міста та економіку, заново облаштовувати свої життя та до того ж і відновлювати довкілля, в тому числі й ґрунти, від цих ран. Про завдані збитки та можливості відновлення розповідають науковці у дослідженні «Забруднення земель внаслідок агресії росії проти України». Про його ключові висновки поговоримо далі.
Як земля потерпає від війни?
Забруднення земель науковці ділять на три типи. По-перше, механічне забруднення – коли змінюється структура ґрунтового покриву. Родючий шар неймовірно цінний, адже формується тисячоліттями і його неможливо швидко відновити. Коли він руйнується або змішується з іншими шарами – через риття окопів і траншей чи вибухи, що буквально вивертають землю – він втрачає свої властивості, гірше утримує вологу та стає менш придатним для вирощування врожаю. До механічного забруднення призводить також рух військової техніки, через що ґрунт ущільнюється та стає більш посушливим та схильним до вивітрювання чи вимивання – так званої вітрової або водної ерозії.
Другий тип – це фізичне забруднення, тобто зміна його фізичних властивостей. До прикладу, та ж військова техніка ще й спричиняє вібрації, а вибухи чи пожежі, крім прямих руйнувань, порушують температурний режим, що небезпечно для ґрунтового біорізноманіття. І якщо на перший погляд земля – це не дуже жваве місце, однак це цілий осередок життя. І саме від тих організмів залежить родючість та здоров’я ґрунту.
Останній же різновид забруднення – це хімічне. Тут йдеться і про витоки палива, і продукти горіння, що осідають на ґрунт з повітря, і про токсини, що потрапляють туди через вибухові речовини у снарядах. Це проблема для здоров’я не лише землі, а й людей. Небезпечні речовини мають властивість потрапляти через ґрунт у воду чи рослини, які на ньому вирощуються, а звідти – в організм людей, що будуть пити чи їсти токсичні продукти.
Дослідження наслідків такого забруднення для здоров’я поодинокі, але докази його шкоди вже є. Доведено, що важкі метали можуть сприяти порушенню роботи нервової системи чи системи кровотворення, а деякі навіть можуть нести канцерогенний ефект. Забруднення важкими металами може загрожувати ще й вагітним жінкам та дітям. Так, через вплив високого вмісту барію, молібдену, кобальту та кадмію у Секторі Гази у Палестині почастішали випадки передчасних пологів та вроджених вад у немовлят.
Що діється з ґрунтами в потерпілих українських громадах – приклад з Харківщини та Донеччини
Аби глибше дослідити наслідки нинішньої війни для українських ґрунтів, науковці дослідили їх стан у двох громадах – Вільхівській громаді біля Харкова та Сартанській, що неподалік Маріуполя і нині тимчасово окупована. Дослідники вивчали високоточні супутникові знімки у періоди, коли в громадах велися активні бої навесні 2022-го. На них відстежували маневри військ, вибухи, обстріли та інші військові дії, що могли б завдати шкоди. Крім того, вони додатково проаналізували в лабораторіях проби ґрунту. В одній громаді їх збирали власноруч, а з іншої зразки надіслали українські військові ще до окупації.
Вільхівська громада найбільше потерпала від механічного та хімічного впливу, а от у Сартанській значної шкоди завдавали вибухи термобаричних боєприпасів. Обстріли такими снарядами вивільняють масивне полум’я, яке нищить організми як на поверхні землі, так і ґрунтове біорізноманіття. Через різку зміну температур порушується водний і Вони розпилюють у повітрі займисту речовину, яка потім підривається, утворює полум’я і знищує все живе. Для ґрунтів це небезпечно не лише пожежами. Різка зміна температури до того ж порушує тепловий та водний режим, що шкодить родючості та здатності ґрунтів відновлюватися.
Оцінка ділянок та рекомендації з їх відновлення.
Інфографіка з дослідження Екодії
Аби проаналізувати, наскільки пошкоджені ґрунти, науковці оцінювали тип та ступінь забруднення на кожній окремій ділянці. На основі цих даних далі визначали рівень їх придатності та найоптимальніші шляхи відновлення. Деякі виявилися цілком придатними та потребували лише прибирання. Інші ж постраждали настільки, що вести на них будь-яку діяльність найближчим часом буде неможливо.
Як відновлювати пошкоджені землі
В дослідженні приділили значну увагу і різним способам відновлення: це можна зробити штучно або природним шляхом. У першому випадку це рекультивація – використання технологій, що повернуть ґрунту здоровий баланс та родючість. Способів є чимало: можна зняти та утилізувати забруднений шар ґрунту, можна промити ґрунт речовинами, що знищать забруднення, можна висадити рослини, які поглинатимуть забрудники і так очищуватимуть землю тощо. В кожного методу є свої сфери застосування та і свої недоліки – щонайменше, багато з них занадто дорогі, аби використовувати їх масово у повоєнній Україні.
Інший спосіб – це консервація, тобто тимчасове припинення будь-якої господарської діяльності на землі, щоб дати їй час відновитися природним чином. Це тривалий процес, однак для катастрофічно забруднених земель це найоптимальніший варіант. До того ж, найцінніші із законсервованих земель можна вносити до природно-заповідного фонду. Це дозволить і ефективніше ними управляти, і збільшити частку заповідних територій в Україні.
Таким шляхом пішли, зокрема, після Першої світової війни у Франції. На територіях, де велися бойові дії, тут досі фіксують уламки снарядів, підвищений вміст отруйних миш’яку та іприту, що десятиліттями продовжують шкодити здоров’ю людей. Однією з перших відновленням пошкоджених земель почала займатися Служба відновлення західної Фландрії, яка допомагала місцевим фермерам відновлювати орні землі. За десятиліття численні організації повернули більшість земель прифронтової зони в обробіток або висадили нові ліси. Однак частина земель – так звана «червона зона» – досі визнана непридатною для життя та діяльності. Частина з цих земель врешті перейшли до уряду та стали місцями пам’яті.
В Україні, попри жахливий досвід минулих воєн, практик саме повоєнного відновлення земель немає, однак ми теж маємо досвід консервації. Після Чорнобильської катастрофи частина українських земель стала непридатною для користування чи навіть життя. Тож залежно від рівня забруднення уражену територію поділили на різні зони, а найбільш небезпечні землі стали заповідником. Він не лише оберігає ці землі від втручань (а також людей від потрапляння на небезпечні землі), а й, наприклад, сприяє науковим дослідженням.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Автор: Бенедичук Володимир – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=59404819
Що варто робити в Україні
Як вже зазначалися, для різних проблем є й різні рішення, тож вигадати універсальну відповідь на таке комплексне питання неможливо. Для кожного випадку потрібно окремо досліджувати конкретні проблеми та шукати рішення, які допоможуть саме із ними. Крім того, слід не забувати про можливості окремих людей чи громад – багато способів відновлення можуть бути корисними та ефективними, але при цьому вимагати багато коштів, знань чи праці, тож не всім по кишені.
Крім того, відновлення вимагатиме і великої політичної роботи. По-перше, національна влада має задати правильний напрямок для цього процесу: створити стратегію відновлення ґрунтів та план дій до неї, розробити заходи і програми, які допоможуть в оцінці ґрунтів та визначенні завданої шкоди, подбати про інформування та фінансування, налагодити ефективний та систематичний моніторинг стану ґрунтів.
Значну роль у відновленні відіграватимуть і громади, адже подбати про пошкоджені землі – це відповідальність усіх сторін. децентралізацією в них стало більше повноважень і саме вони, найімовірніше, будуть лідерами цього процесу на місцях. Тож їм так само важливо враховувати відновлення ґрунтів у своїх планах розвитку чи відбудови, долучати до цього процесу усі зацікавлені сторони та, звісно, зважати на національні плани в цьому напрямку. До того ж, важливу роль у відновленні мають відігравати і власники чи користувачі ділянок – їм необхідно розуміти потенційне забруднення ґрунтів на своїй землі і по можливості аналізувати та відновлювати їх.
Більше про висновки та рекомендації дослідження ми розповідали на презентації Запис можна переглянути на нашому youtube-каналі.
Хочете підтримати роботу Екодії над зеленим відновленням України? Долучайтеся до нашої спільноти!
Ця публікація підготована у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Екодія» і вона за жодних обставин не може вважатися такою, що відображає позицію Європейського Союзу.
