Ще у вересні 2019 року прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс пообіцяв досягти незалежності від бурого вугілля до 2028 року. При цьому всі вугільні генерації, крім однієї, мали закритися до 2023 року. Проте нещодавно Державний секретар з питань енергетики Греції заявив про закриття останньої станції на бурому вугіллі вже у 2025 році — на три роки раніше, ніж планувалося до цього.
Більш рання відмова від вугілля не тільки четвертого за величиною виробника бурого вугілля в Європейському Союзі, й інших країн континенту — нова реальність галузі. Велику роль у цьому грають економічні міркування. Адже рішення найбільшої енергетичної компанії Греції Public Power Corp. (PPC) про відмову від експлуатації ще не добудованої станції на бурому вугіллі обґрунтоване саме економічними факторами. Йде мова не тільки про зростання податків на викиди двоокису вуглецю, а й про значне зменшення цін на “зелену” енергетику.
Замість вугілля з 2025 року станцію переведуть на викопний газ.
Проте міжнародні експерти попереджають, що газ, як і вугілля, у наступні роки зіткнеться з кризою, адже подальше використання викопного палива не може бути частиною сталої декарбонізації країни. Природний газ більш як на 90% складається з потужного парникового газу метану, який у межах 20 років має потенціал нагрівати планету у 86 разів сильніше за СО2.
Через це заміна вугільних потужностей газовими не дозволить скоротити викиди. Нема сенсу переходити на технології, від яких все одно необхідно відмовлятися. Для подолання кліматичної кризи потрібно застосувати саме відновлювані альтернативи та енергоефективні заходи.
Ба більше, для справедливої трансформації колишніх вугільних регіонів енергетичні компанії не мають розглядати повторну прив’язку громад до одного виду традиційного палива.
“Україна досі офіційно не встановила кінцевої дати відмови від вугілля. Подекуди чутно про 2050 рік або пізніше, але чіткої заяви нема. Це унеможливлює початок поступового та справедливого енергетичного переходу. А викиди від спалювання викопного палива все більше поглиблюють кліматичну кризу.
Ми маємо брати приклад з таких країн як Греція, які доводять можливість та необхідність відмови від використання вугілля якомога раніше. Окрім того, через економічні чинники глобальний процес енергетичного переходу ще й буде інтенсифікуватися. І чим далі Україна буде відкладати цю дату, тим більше коштів ми матимемо заплатити за утримання збиткової вугільної галузі”, – стверджує Анна Богушенко, фахівчиня відділу енергетики ГО “Екодія”.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
