Виступ виконавчої директорки Екодії Ірини Ставчук на Парламентських слуханнях, присвячених зміні клімату

Доброго дня, шановні депутати та гості!

Мене звати Ірина Ставчук і я представляю громадську організацію Центр екологічних ініціатив “Екодія” і Українську кліматичну мережу.

Я хочу поділитися з вами 3 головними речами, які потрібно знати про зміну клімату в Україні:

Перше. Зміна клімату – це дуже серйозний виклик і у нас дуже мало часу для зволікання.

Я впевнена, що більшість з вас, як і багато українців, спостерігають, що клімат змінюється, однак ця проблема може здаватися несерйозною. Головна біда полягає у тому, що коли ми побачимо наслідки,коли це усвідомлення прийде, то буде вже пізно діяти.

Зміну клімату не зупинити, але наші дії і рішення сьогодні, завтра і протягом наступних 10 років визначатимуть сценарій життя наших дітей і всіх наступних поколінь.

• Сценарій посилених негативних наслідків, однак без глобальної катастрофи.
• Або сценарій сотень мільйонів біженців вже цього сторіччя, загибель живої природи у морях і на континентах, нестача питної води, голод і війни.

Наш спільний обов’язок зробити усе, щоб не допустити цього сценарію.

Друге. Для попередження катастрофічних наслідків глобальної зміни клімату або, якщо говорити мовою міжнародних угод, – для досягнення цілей Паризької Угоди необхідно, щоб до 2050 року всі країни світу відмовилися від викопного палива і перейшли на 100 % відновлюваної енергетики.

Я повторю – всі країни світу до середини сторіччя мають перейти на 100 % ВДЕ.

Що це означає? Це означає, що вирішення проблеми зміни клімату – це формування нового бачення і стратегії розвитку енергетичного сектору країни. Недостатньо написати план дій зі зміни клімату в межах Міністерства екології, а всім іншим секторам жити своїм життям. Зміна клімату і необхідність скорочення викидів має йти одним із центральних критеріїв усіх секторальних і місцевих стратегій країни.

Ви запитаєте – чи взагалі можливо Україні перейти на 100 % ВДЕ, і скільки це буде коштувати. Так, це можливо, минулого року вийшов звіт, розроблений Інститутом Економіки та Прогнозування, в якому представлено модель  досягнення 91 % частки відновлюваної енергетики в Україні до 2050 року. Щодо вартості, то цей сценарій дорожчий за прийняту Енергостратегію на 4 % у загальній вартості для економіки країни. І це не обов’язково – кошти держави, бо роль держави – створити сприятливі умови як для великого бізнесу, так і для створення низки маленьких станцій відновлюваної енергетики – на дахах приватних будинків, ОСББ, шкіл, лікарень, енергокооперативів.

Третє. Сильна кліматична політика – це можливості, а не додаткові витрати для України.

Кліматоохоронні дії – це те, що ми повинні робити апріорі і вже розпочали активно запроваджувати. Це – законодавство і механізми стимулювання енергоефективності, особливо у житлово-комунальному секторі, це – поступовий перехід на відновлювану енергетику, це – інвестування у громадський транспорт і велоінфраструктуру, це – посилення державного контролю і регулювання у сільському господарстві й управлінні відходами.

Це – дії, які зроблять нашу країну більш комфортною для життя з меншими обсягами забруднення.

В Україні більше 2/3 енергогенеруючих потужностей працюють ще з часів Радянського Союзу, є критично зношеними та мають бути заміщені новими. Для нас це – унікальна можливість поступово перевести всю енергосистему на нові технології відновлюваних джерел енергії.

Наразі більш ніж 50 країн світу вже оголосили про план переходу на 100 % ВДЕ до 2050 року, серед яких як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. Такі самі наміри мають і сотні міст у всьому світі. 20 країн оголосили про 2030 рік як кінцевий термін повної відмови від використання вугілля.

А 22 червня, 2 тижні тому, місто Житомир стало першим в Україні, що оголосило перехід на 100 % ВДЕ до 2050 року.

Україна перейде на 100% ВДЕ, але чим раніше прийняти це політичне рішення і конкретні дії, тим більше ми виграємо.

Що ви можете зробити як депутати?

1. Включайте до програми своїх політичних партій пріоритети щодо розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), сучасного громадського транспорту та розвитку велоінфраструктури й інформуйте виборців про важливість кліматоохоронних дій.
2. При розгляді державного бюджету вимагайте достатньо коштів на вищеперераховані програми. Ці кошти можуть надходити за рахунок підвищеного податку на СО2 у сферах енергетики та транспорту.
3. Підтримайте перегляд Україною своєї мети у Паризькій Угоді на більш амбітну, що має відбутися вже до 2020 року.
4. Контролюйте виконання законів і національних програм у секторі енергоефективності та ВДЕ.
5. Дослухайтеся до думки громадськості – Української кліматичної мережі, Реанімаційного Пакету Реформ – щодо підтримки та внесення змін до законопроектів у сфері кліматичної політики.
6. Беріть до уваги рекомендації Секретаріату Енергетичного Співтовариства та послідовно впроваджуйте узгоджену кліматичну й енергетичну політику на рівні законодавства.
7. Контролюйте розробку Національного Плану з Клімату та Енергетики до 2030 року, в якому мають бути зафіксовані цілі щодо підвищення енергоефективності, розвитку ВДЕ та скорочення викидів парникових газів на період 2020-2030 років.

Порівнюючи сценарії, потрібно брати до уваги не тільки обсяг потрібних інвестицій, а й їх характер. Розвиток децентралізованої інфраструктури ВДЕ з масштабним залученням приватних інвестицій зробить економіку більш сильною та створить більше робочих місць, тоді як намагання зберегти поточну структуру енергетичного комплексу будуть лише послаблювати економіку та посилювати енергозалежність.

Дякую!

Додаткова інформація:
Під час слухань у Верховній Раді, представники Екодії та Української кліматичної мережі роздали депутатам публікацію “Що депутати повинні знати про зміну клімату та Паризьку угоду?”
З текстом публікації можна ознайомитись нижче або за посиланням:

Дивитись відео виступу: