У п’ятницю 26-го лютого Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату випустив зведений звіт з висновками щодо того, наскільки амбітні цілі встановили собі країни світу станом на кінець 2020-го року. Висновки невтішні:
- У 2020-му році 75 країн оновили свої Національно визначені внески (НВВ) до Паризької кліматичної угоди. Сумарно ці країни відповідають майже за третину глобальних викидів парникових газів.
- Сукупний вплив від задекларованих нових кліматичних цілей – зниження викидів парникових газів лише на 0,5% порівняно з 2010-м роком (або на 0,7% порівняно з 1990-м).
- Такі кліматичні цілі значно відстають від необхідного рівня амбітності. Згідно зі звітом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), для утримання глобального потепління в рамках 1,5 °C, у 2030-му році глобальні антропогенні викиди парникових газів мають бути на 45% нижчими за рівень 2010-го. А до середини цього століття необхідно досягнути кліматичної нейтральності. Це означає, що країни мають посилити свої зобов’язання зі скорочення викидів в рамках Паризької угоди.
Україна наразі лише готує до подання свій другий Національно визначений внесок до Паризької угоди. У грудні 2020-го року під час Міжнародного саміту кліматичних амбіцій Президент України Володимир Зеленський заявив, що уряд розглядає ціль “зниження” викидів парникових газів в усіх секторах економіки до 2030 року на 58-64% у порівнянні з 1990-м. Але станом на 2018 рік Україна вже скоротила свої викиди майже на 61% від 1990-го. А отже, прийняття такої кліматичної мети дасть можливість підвищувати чи у кращому випадку – лише трохи скоротити викиди парникових газів протягом наступного десятиліття.
Громадські організації Українського кліматичної мережі, включно з Екодією, підтримують іншу амбітнішу мету для України: скорочення викидів на 72% у 2030 році у порівнянні з 1990-м.
Згідно з аналізом Climate Action Tracker, Україна наразі перебуває серед тих країн, які оголосили, але поки не затвердили сильніший за попередній НВВ. Перший же внесок України є “критично недостатнім” для утримання глобального потепління на рівні +1,5-2°C і відповідає сценарію підняття глобальної температури на більш ніж +4°С.
“Амбітна кліматична політика – це унікальний шанс для України. Адже за метою скорочення викидів стоять дуже прості і критично необхідні речі: покращення якості життя українців через утеплення та модернізацію будинків, комфортніший громадський транспорт та чистіше повітря. Проявити сьогодні кліматичне лідерство спільно з країнами Євросоюзу означає сприятни економічному розвитку у відповідності до викликів ХХІ століття, а не на основі ідей сторічної давнини”, – коментує Анна Акерманн, експертка Екодії.
Серед інших країн, які поки не подали до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату свої оновлені Національно визначені внески – Китай, США, Індія та Японія.
Нагадуємо, що США нещодавно повернулися до Паризької кліматичної угоди і планують різк скоротити викиди протягом наступних трьох десятиліть та досягти кліматичної нейтральності до 2050-го року. Євросоюз вже оголосив про таку ж ціль до середини століття в рамках Європейського зеленого курсу. Саме Євросоюз та США, які разом відповідають за п’яту частину світових викидів парникових газів, можуть бути серед кліматичних лідерів світу.
Згідно з даними Climate Action Traker, якщо країни, які вже зробили свої заяви щодо вуглецевої нейтральності, виконають обіцяне, то глобальна температура може піднятися на 2.9°C від доіндустріального рівня В Україні поки що відсутні офіційні рішення щодо кліматичної нейтральності до 2050 року, хоча за словами Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, такі розмови ведуться на рівні Кабінету Міністрів. Зважаючи на загострення кліматичної кризи, дії кожної країни щодо утримання глобальної температури на відносно безпечному рівні +1,5°C мають значення.
Додатково:
Позиція громадськості щодо затвердження Національно визначеного внеску в Україні
Дорожня карта кліматичних цілей України до 2030 року: бачення громадськості
